Спосіб підготовки/обробки дерев’яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості

1. Спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, при якому наносять на зовнішню/внутрішню поверхні дерев'яної тари ґрунтовку, що складається з суміші водної суспензії кварцу або піску з емульсією синтетичної смоли, а після нанесення ґрунтовки наносять на зовнішню поверхню тари вогнезахисне лакофарбове покриття, що являє собою шар мінеральної фарби, яка перемішана з водною суспензією кварцу або піску, який U 2 (19) 1 3 ратуру кипіння води чи температуру розкладання ендотермічного компонента. Ефективність такого покриття не висока і залежить від маси і товщини покриття. Проте збільшення товщини покриття може погіршити експлуатаційні чи декоративні властивості конструкції або виробів. На сьогодні найбільш перспективними є спеціальні вогнезахисні покриття, що здатні спучуватися при нагріванні. Такі покриття мають порівняно невелику первинну товщину, яка істотно збільшується за рахунок спучування при підвищенні температури в умовах пожежі. Коефіцієнт спучування може досягати 3040 разів. Утворений пористий коксоподібний спучений шар покриття повинен маги високі теплоізоляційні характеристики, що забезпечать досить ефективний захист конструкцій від вогню та поширення полум'я [1]. Крім того традиційно актуальним є захист виробів і конструкцій, виготовлених з деревини від пошкоджень біологічного характеру [1]. Відомий спосіб захисту дерев'яної тари від займання та біопошкодження/гниття, при якому послідовно наносять на зовнішню/внутрішню поверхню тари різні суміші, зокрема, вогнезахисну суміш типу МС, у якій, як змочувачі типу антипірен, використовують водний розчин діамонійфосфату, сульфату амонію та поверхнево-активних речовин, а як антисептик використовують водний розчин фториду натрію [2]. До недоліків відомого способу відноситься те, що суміш, яка використовується для нанесення на зовнішню/внутрішню поверхні тари, має широке практичне поширення, однак ефективність її невисока, тому, що при витраті антипірену 0,37-0,45 3 кг/м вдається отримати тільки II групу ефективності вогнезахисту деревини за ГОСТ 16363-98 [3] важкозаймиста деревина. Крім того, фторид натрію наносить шкоду людині та оточуючому середовищу (клас небезпеки 2 за ГОСТ 12.1.007-76) [4]. Відомий спосіб вогнебіозахисного оброблення дерев'яної тари, при якому виконують послідовно комплекс технологічних операцій, згідно з яким спочатку готові деталі тари, які виконано з деревини, розміщують в герметичному апараті і протягом 90 хвилин кип'ятять у водному розчині ортофосфорної кислоти та змочувача, зливають розчин, створюють в апараті вакуум із залишковим тиском 2 0,60 - 0,65 кг/см та витримують такі умови протягом 20-30 хвилин для охолодження зразків, з наступним заповненням автоклава розчином антипірена та подальшим витримуванням деталей протягом 0,5-1 години, при цьому як антипірени використовують суміші типу МС [2]. До недоліків відомого способу відноситься те, що для такого виготовлення вогнебіозахищеної деревини (з якої буде вироблена тара для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів) мають бути використані складні технологічні апарати, а зазначені антипірени відносяться до високонебезпечних речовин (за ГОСТ 12.1.007-76 [4]) та мають низьку вогнезахисну ефективність (за ГОСТ 12.1.044-89 [5]). Найбільш близьким технічним рішенням як по суті, так і за задачею, що вирішується, яке обрано 60942 4 за найближчий аналог (прототип), є спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, при якому наносять на зовнішню/внутрішню поверхні дерев'яної тари ґрунтовку, що складається з суміші водної суспензії кварцу або піску з емульсією синтетичної смоли, а після нанесення ґрунтовки наносять на зовнішню поверхню тари вогнезахисне лакофарбове покриття, що являє собою шар мінеральної фарби, яка перемішана з водною суспензією кварцу або піску [6]. До недоліків відомого способу підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який обрано за найближчий аналог (прототип), відноситься те, що він має невисоку ефективність вогнезахисту, а також необхідність багатократного оброблення кожного виробу тари. Крім того при цьому не забезпечується біологічний захист деревини від пошкоджень. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом додаткової обробки зовнішньої та внутрішньої поверхні тари, в якій зберігаються вибухонебезпечні вироби та боєприпаси, речовинами, які забезпечують вогнезахист зазначеної тари та її біостійкість, перед фарбуванням зовнішньої поверхні тари, забезпечити підвищення вогнебіостійкості цієї тари. Суть корисної моделі в способі підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, при якому наносять на зовнішню/внутрішню поверхні дерев'яної тари ґрунтовку, що складається з суміші водної суспензії кварцу або піску з емульсією синтетичної смоли, а після нанесення ґрунтовки наносять на зовнішню поверхню тари вогнезахисне лакофарбове покриття, що являє собою шар мінеральної фарби, яка перемішана з водною суспензією кварцу або піску, полягає в тому, що перед нанесенням вогнезахисного лакофарбового покриття наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари антисептик, а на зовнішню поверхню зазначеної тари - вогнезахисне спучуюче покриття. Суть корисної моделі полягає і в тому, що як антисептик наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари 1,0-3,0 % водний розчин плівкоутворюючого полімеру типу полігексаметиленгуанідин хлориду або фосфату, а як вогнезахисне спучуюче покриття використовують для нанесення на зовнішню поверхню тари спеціальну спучуючу речовину типу "Фенікс ДБ" або "Фенікс ДП". Суть корисної моделі полягає також і в тому, що як антисептик використовується водний розчин полімерного комплексу полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат, що розчинений у воді при наступному співвідношенні інгредієнтів, % мас: полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат 1,0-3,0 вода решта Порівняльний аналіз технічного рішення з прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної 5 для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, відрізняється тим, що перед нанесенням вогнезахисного лакофарбового покриття наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари антисептик, а на зовнішню поверхню зазначеної тари – вогнезахисне спучуюче покриття, при цьому як антисептик наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари 1,0-3,0 % водний розчин плівкоутворюючого полімеру типу полігексаметиленгуанідин хлориду або фосфату, а як вогнезахисне спучуюче покриття використовують для нанесення на зовнішню поверхню тари спеціальну спучуючу речовину типу "Фенікс ДБ" або "Фенікс ДП", як антисептик використовується водний розчин полімерного комплексу полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат, що розчинений у воді при наступному співвідношенні інгредієнтів, % мас: полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат 1,0-3,0 вода решта Таким чином спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, відповідає критерію корисної моделі «новизна». Суть способу підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, пояснюється за допомогою ілюстрацій, де на фіг. 1 показано блок-схему послідовного виконання технологічних операцій, які за сукупністю становлять суть способу підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, на фіг. 2 представлено схему, по якій здійснюється спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, на фіг. 3 представлено схему модельного вогнища та схему розташування термопар на зразках тари при вогневих випробуваннях. Спосіб підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, здійснюється таким чином (див. послідовність виконання технологічних операцій, показаних на блок-схем і на фіг. 1, що складають суть способу, який заявляється). Попередньо наносять на зовнішню/внутрішню поверхні дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, ґрунтовку, що складається з суміші водної суспензії кварцу або піску з емульсією синтетичної смоли. Далі наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари антисептик, а на зовнішню поверхню зазначеної тари - вогнезахисне спучуюче 60942 6 покриття, при цьому як антисептик наносять на зовнішню/внутрішню поверхню дерев'яної тари 1,0-3,0 % водний розчин плівкоутворюючого полімеру типу полігексаметиленгуанідин хлориду або фосфату, а як вогнезахисне спучуюче покриття використовують для нанесення на зовнішню поверхню тари спеціальну спучуючу речовину типу "Фенікс ДБ" або "Фенікс ДП". Причому як антисептик використовується водний розчин полімерного комплексу полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат, що розчинений у воді при наступному співвідношенні інгредієнтів, % мас: полігексаметиленгуанідин хлорид або фосфат 1,0-3,0 вода решта На заключній стадії підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, наносять на зовнішню поверхню зазначеної дерев'яної тари вогнезахисне лакофарбове покриття, що являє собою шар мінеральної фарби, яка перемішана з водною суспензією кварцу або піску. Для експериментальної перевірки способу підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, були виготовлені зразки вогнебіозахищеної дерев'яної тари за прототипом і способом, що заявляється, та проведено їх випробування. Суть корисної моделі в способі підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, ілюструється таким прикладом. Для експериментальної перевірки ефективності вогнезахисту дерев'яної тари було приготовлено зразки дерев'яної тари (1), які оброблено за прототипом [3], а також із застосуванням антисептика - водного розчину полімерного комплексу полігексаметиленгуанідин фосфат (2) і вогнезахисного спучуючого покриття "Фенікс ДБ" або "Фенікс ДП" (3) (див. схему на фіг. 2). Перевірку ефективності вогнезахисту тари визначали наступним чином (див. схему на фіг. 3): кожний зразок відповідно обробленої дерев'яної тари (1) послідовно встановлюють на опорах (4), на внутрішніх стінках розміщують термопари (типу ТХА) (позиція 5), під тару встановлюють металеве деко (6), дно якого покривають шаром води і пального з розра3 2 хунку 2,0 дм на 0,2 м поверхні тари, - підпалюють пальне і зразок тари (1) витримують у полум'ї пального протягом часу його вигоряння (близько 600 с) та вимірюють температуру на внутрішніх поверхнях тари. Крім того зразки дерев'яної тари (1) випробували на біологічну стійкість (за ГОСТ 16712). Результати випробувань наведено в таблиці 1. 7 60942 8 Таблиця 1 Результати випробувань зразків на горючість та біостійкість Показники Значення показника для зразків за: способом, що заявляється прототипом "Фенікс ДБ" "Фенікс ДП" Вогнестійкість Максимальна температура на внутрішніх поверхнях, °С 289 211 228 Біологічна стійкість за ГОСТ 16712 Втрата маси, % 38 1,9 1,9 Як свідчать результати випробувань, зразки вогнебіозахищеної дерев'яної тари (1), які підготовлено до експлуатації за способом, що заявляється, мають значно кращі показники якості ніж зразки за прототипом. Зразки вогнебіозахищеної дерев'яної тари (1), які підготовлено за способом, що заявляється, відносяться до вогнестійких матеріалів, і до того ж вони мають кращі показники біологічної стійкості. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє виготовляти вогнебіозахищену дерев'яну тару, яка може використовуватись для пакування особливо вибухонебезпечних виробів, і таким чином, знайти широке застосування як на військових об'єктах зберігання боєприпасів, так і в інших галузях народного господарства для запобігання пожежам і покращення стану пожежної безпеки. Підвищення ефективності застосування способу підготовки/обробки дерев'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів, для забезпечення її вогнебіостійкості, який заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається тим, що за допомогою введення до технологічного процесу підготовки/обробки дере в'яної тари, призначеної для зберігання вибухонебезпечних виробів та боєприпасів (для забезпечення її вогнебіостійкості), нових технологічних операцій (перед фарбуванням зовнішньої поверхні тари, при яких використовують речовини, які забезпечують вогнезахист зазначеної тари та її біостійкість), забезпечується підвищення вогнебіостійкості цієї тари. Джерела інформації 1. ТУ У 00020876.00-79 "Засіб вогнезахисний МС". 2. Авторське свідоцтво СРСР № 1230829, кл. В 27 К 3/02, 3/32 - аналог. 3. ГОСТ 16363-98 Межгосударственный стандарт. Средства огнезащитные для древесины. Методы определения огнезащитных свойств 4. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. 5. ГОСТ 12.1.044-1989. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения 6. Патент Японії № 57-42481, 1982., клас МПК 6 В 27 К 8/00, 1982 - прототип. 9 60942 10 11 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 60942 Підписне 12 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601