Спосіб заміни рідини порожнини склистого тіла на газову суміш у хворих з попередньо виконаною вітректомією

Спосіб заміни рідини порожнини склистого тіла на газову суміш у хворих з попередньо вико 3 того тіла після вітректомії на газ шляхом виконання замісної газової тампонади, за рахунок чого досягається можливість безтравматичного видалення геморагічного вмісту вітреальної порожнини, що дозволяє підвищити ефективність лікування такої категорії хворих. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі заміни рідини порожнини склистого тіла на газову суміш у хворих з попередньо виконаною вітректомією, згідно корисній моделі, виконують замісну газову тампонаду наступним чином: в сидячому положенні хворого з вертикальним положенням голови голкою в 25 G, з'єднаною з шприцем, заповненим газовою сумішшю, після епібульбарної анестезії, при максимальному мідріазі, проколюють оболонки ока на 6 годині в 3,5 мм від лімбу на афакічних чи артифакїчних очах та в 4 мм на факічних очах, під візуальним контролем положення кінчика голки за допомогою налобного мікроскопу чи офтальмоскопу, по черзі вводять в вітреальну порожнину порцію (приблизно 0,2-0,3 мл) газової суміші, після чого аспірують відповідний об'єм рідини, маніпуляцію повторюють до повної заміни вітреальної рідини на газ при нормотонії ока. Причинно-наслідкові зв'язки: Заміна вітреальної рідини після вітректомії шляхом замісної газової тампонади забезпечує ряд переваг: - крайньо низька травматичність маніпуляції для ока; - простота та короткочасність виконання маніпуляції; - безпечність маніпуляції; Комп’ютерна верстка Л. Купенко 62270 4 - можливість амбулаторного лікування; - низька собівартість. Метод апробовано у ДУ Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України. Розроблена методика була використана при лікуванні хворих на цукровий діабет на 32 очах з рецидивуючими гемофтальмами, що розвилися у терміни від 3 до 19 місяців після вітректомії. В усіх випадках попередньо, як вказано вище, була виконана вітректомія, досягнуто стійке прилягання сітківки. Гемофтальми, що розвились були 4-5 ступенів та не мали тенденції до самостійного розсмоктування протягом 2-4 тижнів, гострота зору правильне світловідчуття. Перед втручанням всім хворим виконано ультразвукове дослідження заднього відрізку ока (порожнини склистого тіла та сітківки). Обов'язковою умовою втручання були: відсутність новоутворених тяжів, мембран та повне прилягання сітківки. Всім хворим виконано заміщення геморрагічної вітреальної рідини на 15 % повітряно-SF6 суміш, маніпуляція та післяопераційний перебіг були без ускладнень. Повне розсмоктування газу спостерігалось приблизно через 3 тижні, відновлення прозорості через 3-5 тижнів. Деяке покращення зору відмічено уже на перший день, відновлення зору через 1-5 тижнів після маніпуляції, гострота зору складала 0,22 з максимальною корекцією (межі коливань - 0,02-1,0). Результати дозволяють зробити висновок про високу ефективність запропонованого методу. Показання до застосування: рецидивуючі гемофтальми різноманітного генезу у хворих з попередньо виконаною вітректомією. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601