Спосіб комплексного лікування гострого деструктивного панкреатиту

Спосіб комплексного лікування гострого деструктивного панкреатиту шляхом використання методу екстракорпоральної детоксикації на тлі стандартної терапії, який відрізняється тим, що у набряковій стадії гострого деструктивного панкреатиту, в перші години початку розвитку захворювання, виконують мембранний плазмаферез з ексфузією від 800 мл до 1300 мл плазми та з одночасним заміщенням створеного дефіциту комплексом іонних розчинів, наприклад фізіологічним розчином, розчином Рінгера, 10 % розчином гідроксіетилкрохмалю. (19) (21) u201106688 (22) 30.05.2011 (24) 25.08.2011 (46) 25.08.2011, Бюл.№ 16, 2011 р. (72) ЗАПОРОЖЧЕНКО БОРИС СЕРГІЙОВИЧ, КОРИТНА ГАННА ЮРІЇВНА, ШИШЛОВ ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ, МУРАВЙОВ ПЕТРО ТАДЕУШЕВИЧ, КАЧАНОВ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, ШЕВЧЕНКО ВАЛЕРІЯ ГЕННАДІЇВНА (73) ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 ендогенної інтоксикації в яких проводилась без застосування екстракорпоральної детоксикації. У 59 (57,3%) діагностовано асептичний панкреонекроз, постнекротичні кісти виявлено у 9 (8,8%), постнекротичний парапанкреатичний інфільтрат (ППІ) - у 16 (15,5%), інфікований панкреонекроз - у 19 (18,4%) хворих. У 9 хворих спостерігалась регресія ППІ, асептична секвестрація у 3 та септична секвестрація у 4 хворих. Усі хворі госпіталізовані в клініку в ургентному порядку. Для оцінки важкості перебігу захворювання і подальшого прогнозу його використовували шкалу Ranson. При середній і важкій формі перебігу захворювання госпіталізацію здійснювали у відділення інтенсивної терапії. Для декомпресії шлунка і кишечника застосовували назогастральну або назоінтестінальну інтубацію. Комплексна терапія включала застосування не стероїдних протизапальних препаратів і міотропних спазмолітиків. З метою знеболення хворим виконувалася подовжена перидуральна анестезія. Інгібітори протеаз були призначені 94% хворих, аналоги соматостатину - 92% хворих. Ці групи препаратів використовувалися в перші три доби від початку захворювання. Для пригнічення нудоти, відновлення перистальтики кишечника вводили церукал, убретид більшості хворих. З метою пригнічення шлункової секреції та пригнічення секреторної активності ПЗ блокатори протонної помпи, Н2-гістамінових рецепторів були призначені 100% хворих. Пригнічення секреторної активності підшлункової залози досягалось також введенням 5-фторурацилу. Крім того, хворим проводилися антицитокінова, антиоксидантна терапія, виконувалася корекція явищ гіпоксії (введення мексидолу, вінпоцетину, проведення сеансів гіпербарооксигенотерапії). У 79 хворих з важким перебігом ГП, що склало 7-8 балів за шкалою Ranson, застосовано метод селективного внутрішньоартеріального (внутрішньоаортального) введення препаратів на фоні периферичної внутрішньовенної терапії. Внутрішньоаортальна інфузія включала: введення 5фторурацилу, реосорбілакту з пентоксифіліном, розчину Рінгера-Локка, глюкозо-новокаїнової суміші та антиферментної терапії. Введення проводилося з використанням інфузомату з інтервалом у 4 години і тривалістю внутрішньоаортальної інфузії близько 2 годин. Усім хворим призначали багатокомпонентну інфузійну терапію, спрямовану на корекцію водноелектролітних, кислотно-основних порушень, детоксикацію. Більшості хворим проводилось раннє ентеральне (зондове) харчування за розробленими в клініці методами. Мембранний плазмаферез здійснювали за допомогою апарату «Гемофенікс», використовуючи плазмафільтри ПФМ-01-ТТ. Одноразово видаляли 800-1300 мл плазми з наступною регідратацією та корекцією водно-сольового обміну. Кількість сеан Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 62538 4 сів залежала від ступеню важкості ГП. При важкому перебігу кількість сеансів досягала 5. 59 (57,3%) хворим виконані лапароскопічно санація та дренування черевної та чепцевої порожнин. З них лапароскопічну холецистектомію виконали 26 (45%) хворим. УЗД-контрольовані пункційно-дренувальні втручання виконані у 9 (8,8%) хворих. У 3 (2,9%) хворих з ПЛІ виконувались мініасистовані мініінвазивні хірургічні втручання. 19 (18,4%) хворих з гнійним парапанкреатитом та флегмоною заочеревинної клітковини та 4 хворим - з септичною секвестрацією ППІ виконувались традиційні «відкриті» оперативні втручання. В основній групі померло 6 хворих: 2 - від ферментативного шоку та гострого прогресуючого респіраторного дистрес-синдрому дорослих (РДСД), 1 - від гострої серцевої недостатності і 3 від розвитку гнійно-септичного шоку та поліорганної недостатності (ПОН). Летальність в основній групі склала 13,04%. У контрольній групі основними причинами летальних випадків були: прогресуючий септичний стан, арозивні кровотечі, ПОН та гостра серцево-дихальна недостатність. Померло 16 хворих. Летальність склала 28,07%. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення, за рахунок застосування мембранного плазмаферезу вже в перші години початку розвитку (до 6-ї години) в комплексному хірургічному лікуванні гострого деструктивного панкреатиту, дозволяє суттєво знизити прояви синдрому ендогенної інтоксикації, кількість випадків інфікування первинно асептичних вогнищ некрозу, запобігти розвитку гнійно-септичного шоку та достовірно зменшити загальну летальність з 28,07% до 13,04%. Перелік літератури: 1. Избасаров Р.Ж. Возможности эндовидеохирургической технологии в лечении острого панкреатита / Избасаров Р.Ж. // Эндоскопическая хирургия. - 2009. - №6. - С.40-42. 2. Агапов М.А. Роль цитокинов в развитии острого панкреатита / М.А.Агапов, В.А.Горский, М.В.Хорева и др. // Анналы хирургической гепатологии. - 2009. - Т.14, №3. - С.85-90. 3. Агапов М.А. Острый панкреатит: биохимические маркеры и патогенетические подходы к лечению с использованием ингибиторов протеиназ / М.А.Агапов, М.И.Федосов, И.И.Фомочкина и др. // Клінічна хірургія. - 2009. - №10. - С.47-53 4. Костенко B.C. Современные медицинские технологи в комплексной терапии синдрома эндогенной интоксикации / B.C. Костенко // Український журнал хірургії. - 2008. - №2. - С.109-110. 5. Багненко С.Ф. Возможности использования плазмафереза при остром деструктивном панкреатите / С.Ф.Багненко, В.Б.Красногоров, В.Р.Гольцов // Анналы хирургической гепатологии.- 2007. - Т.12, №1. - С.15-22. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601