Спосіб ендоскопічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози при неможливості ідентифікації вічок сечоводів

Спосіб ендоскопічного лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози при неможливості ідентифікації вічок сечоводів шляхом фотоселективної вапоризації, який відрізняється тим, що додатково на початку операції виконують трансуретральну резекцію середньої долі гіперплазії передміхурової залози або періостальних (навколовічкових) простатичних тканин, після цього виконують фотоселективну вапоризацію. (19) (21) u201106687 (22) 30.05.2011 (24) 25.08.2011 (46) 25.08.2011, Бюл.№ 16, 2011 р. (72) КОСТЄВ ФЕДІР ІВАНОВИЧ, ГОЛОВКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ (73) ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 1. Вічка не визначаються. Застосовується методика "середньої інцизії", при якій початкова мінірезекція виконується строго посередині середньої частки до сім'яного горбика, далі бороздка поступово розширюється в напрямку можливого розташування вічок до більш чіткої їх візуалізації. Потім виконується стандартна ФВП. 2.Визначається одне вічко. Міні-резекція починається в зоні візуалізованого вічка з поступовим підходом до невизначеного вічка. У разі його візуалізації виконується ретельна міні-резекція паравічкових тканин. При травмуванні вічка надалі виконується ФВП з постійним контролем пасажу сечі із травмованого вічка. Наслідки травмування вічка при міні-резекції значно менші, ніж при вапоризації ("заварювання" вічка), що може визивати повну обструкцію сечоводу з виникненням ниркової коліки безпосередньо на операційному столі. 3. Визначаються обидва вічка, але останні розташовані досить близько до середньої або значно збільшених бокових доль. Використовується трансуретральна міні-резекція з ретельним звільненням вічок від аденоматозної тканини. При цьому необхідно забезпечити надійний гемостаз так як виконання ФВП в умовах неадекватного гемостазу значно затягує операцію, а в деяких випадках унеможливлює її виконання. Третім, основним етапом, проводять оцінку ефективності лікування з визначенням первинних (показники IPSS, QoL, Qmax, об'єму залишкової сечі) і вторинних виходів (зменшення об'єму простати, рівня PSA). При випадках травмування сечоводів проводять внутрішньовенну урографію (за відсутності клінічних ознак обструкції вічка-через 1 місяць). З урахуванням динаміки змін об'єктивних і суб'єктивних симптомів захворювання, роблять висновок відносно ефективності комбінованої методики міні-резекції і послідуючої ФВП для усунення симптомів нижніх сечових шляхів при ДГПЗ. Приклади конкретного використання способу. Хворий К., 72 років. Поступив у клініку для хірургічного втручання (фотоселективної вапоризації) з приводу ДГПЗ. Протягом останніх 6 років відмічає частіше і утруднене сечовипускання. Місяць тому виникла гостра затримка сечі, виконана катетеризація сечового міхура. Після прийому альфа- адреноблокаторів відновилося самостійне сечовипускання. При обстеженні в клініці показники IPSS становлять 23, QoL-3, Qmax-6 мл/с, об'єм простати (ОП)-80 мл, ОЗС-120 мл. При цистоскопії: ознаки вираженого циститу, вічка не визначаються, візуалізується збільшена середня доля. Дослідження осаду сечі виявило наявність лейкоцитів (до 100 в полі зору); посів сечі на мікрофлору і чутливість до антибіотиків: P. aeruginosa 7 10 КУО/мл. Хворому запропонована операціяфотоселективна вапоризація простати. Після введення цистоскопу (Laserscope ®; GreenLight PV ™, San Jose,CA) знов виявлене виражене запалення сечового міхура, особливо в області сечоміхурового трикутника. Слизова рихла, з вираженим набряком і гіперемією (ознаки катетеризаційного циститу). При ретельному обстеженні вічка сечоводів не знайдені. Почато виконання ФВП. Однак через 10 хвилин після початку операції у хворого з'явився 62537 4 нападоподібний біль у поперекової ділянці справа. Запідозрено пошкодження вічка сечоводу справа. Хворому введені спазмолітики. Виконана конверсія. У сечовий міхур введений резектоскоп. Виконана резекція зони вапоризації в проекції правого вічка. Вічко "розкрилось", візуально відновлений пасаж сечі. Далі виконана міні-резекція аденоматозних тканин у напрямку вічка лівого сечоводу. Вічко вдалось визначити. Враховуючи той факт, що хворий отримував антикоагулянти, виконана фотоселективна вапоризація простати. У післяопераційному періоді протягом 5 діб, з метою зменшення набряку вічка правого сечоводу, хворий отримував неспецифічний протизапальні засіб (свічки "Діклоберл"). При контрольному обстеженні через 1 місяць, при УЗД і внутрішньовенній урографії уретерогідронефроз відсутній. Ефективність комбінованого ендоскопічного лікування ДГПЗ при вираженому катетеризаційному циститі з поганою візуалізацією ВС підтверджує позитивна динаміка показників IPSS,QoL,Qmax і ОЗС, покращення соціальної адаптації, нормалізація кількості сечовипускань, зменшення ургентних позивів. 2. Хворий М., 74 років. Звернувся в клініку в зв'язку з частішим і утрудненим сечовипусканням протягом останніх 10 років. При пальцевому і УЗД виявлена ДГПЗ об'ємом 70 мл, передміхурова залоза збільшена переважно за рахунок середньої долі. Показники IPSS дорівнюють 23 балам, QoL-4 бали, Qmax-5 мл/с, ОЗС-150 мл. Рік тому хворий переніс гостре порушення мозкового кровообігу. Враховуючи наявність важкої супутньої патології, пацієнту була запропонована фотоселективна вапоризація простати. При проведенні цистоскопії виявлене дуже близьке розташування правого вічка до середньої долі гіперплазії передміхурової залози. Прогнозовано, що виконання ФВП може стати причиною пошкодження вічка правого сечоводу. Хворому спочатку виконана міні-резекція збільшеної середньої долі безпосередньо в зоні вічка правого сечоводу. Виконаний ретельний гемостаз. Далі виконана ФВП методом вапоризаційної інцизії. При виконанні операції встановлена більш висока швидкість операції (100 кДж/годину), зменшення тривалості післяопераційної катетеризації (1-2 доби) і тривалості госпіталізації, що попереджує розвиток госпітальної сечової інфекції і внутрішньогоспітальної пневмонії. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє більш точно на початку операції визначити хірургічну капсулу простати для виконання подальшої вапоризації на адекватну глибину, а також, надійно попереджати травмування вічка сечоводу, скоротити тривалість операції. Джерела інформації: 1. F. Gomes Sancha; A. Bachmann; В.В. Choi; S. Tabatabaei; G.H. Muir Photoselective vaporization of the prostate (GreenLight PV): lessons learnt after 3500 procedures. Prostate cancer Prostatic Dis 2007; 10 (4): 316-322. 2. Rassweiler J., Teber D., Kuntz R, Hofmann R. Complications of transurethral resection of the prostate (TURP)-incidence, management, and 5 prevention. Eur Urol 2006; 50: 969-980. 3.Kaplon D.M, Iannotti H. Prostatic capsular perforation with extravasations resulting in pubic Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 62537 6 osteomyelitis: a rare complication of KTP laser prostatectomy. J Endourol 2008; 22:2705-6. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601