Спосіб визначення функціонального стану дофамінергічної системи мозку в експерименті

Винахід відноситься до медицини, а саме до нейрофізіології та психоневрології, і може бути використаний при визначенні ступеню порушення функції дофамінергічних нейронів головного мозку, а також визначення ефективності методів лікування, в основі яких знаходиться вплив на дофамінергічну систему мозку. Відомі методи визначення діяльності дофамінергічної системи мозку спираються на вимірювання рівня окремих медіаторів, які опосередкують вплив дофамінергічної системи на нейрональні утворення [1, 2]. Однак, при застосуванні такого підходу йдеться про застосування критерію, який неможливо визначити в реальному режимі часу. Відомий спосіб провокації високого функціонального стану дофамінергічної системи шляхом застосування LДОРА, [3] обраний за прототип чутливості організму тварин до впливів відповідних фармакологічних агентів, який дуже різниться у окремих тварин (в 10-20 разів). Це робить неможливим визначення функціонального стану дофамінергічної системи мозку у ряді випадків, сама оцінка отриманих результатів спирається на незначні відмінності між групами, у зв'язку з чим виникає потреба значно збільшувати число спостережень. В основу винаходу покладено задачу удосконалення способу визначення дофамінергічної системи мозку, в якому за рахунок дозованого впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням низької інтенсивності викликають підвищення дофамінергічних нейронів головного мозку, а визначення їх функціональних ефектів здійснюють за умов тесту "відкрите поле" та дослідження позно-тонічних реакцій [4]. Поставлена задача вирішується тим, що згідно винаходу, тварину, в якої потрібно визначити функціональний стан дофамінергічної системи мозку, утримують на протязі 4,5-6,0 хвилин і впливають на сагітальну площину головного мозку тварин за допомогою лазерного випромінювання низької інтенсивності інфрачервоного діапазону (ЛВНІІ) (10 мВт, 0,89 мкм). Через 10 хвилин після впливу у тварин вивчають позно-тонічні реакції за, а також показники рухової активності в тесті "відкрите поле." При переваженні в структурі позно-тонічних реакцій таких проявів, як зниження м'язового тонусу (тест "місток" утримується менше ніж на протязі 30с), зниження здатності захоплювати передніми кінцівками олівець, зниження часу утримування на вертикальному стрижні, розвиток птозу, збільшення рефлекторних реакцій перевертання, зведення передніх кінцівок та відведення задніх при утримуванні за хвіст, а також зниження больових реакцій, йдеться про зниження функціональної активності дофамінергічної системи мозку. Це підтверджується в тесті відкритого поля помітним зниженням горизонтальної та вертикальної рухової активності. Коли ж йдеться про розвиток екзофтальму, збереження рівня больових реакцій, значний м'язовий тонус, утримання у повітрі напруженого хвоста, розведення передніх кінцівок при зведених задніх при утриманні за хвіст, короткий латентний період перевертання при розміщенні тварини на спині, а також високу рухову (вертикальну та горизонтальну) активність у тесті "відкрите поле", у тварин діагностують високу активність дофамінергічної системи мозку. Порівняльні досліди визначення стану дофамінергічної системи мозку за способом-прототипом та розробленим способом наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Порівняльна характеристика ефективності розробленого способу діагностики стану дофамінергічної системи мозку Підвищений рівень ДС Знижений рівень ДС Невизначено Спосіб – прототип (n=100) 23 16 51 Розроблений спосіб (n=100) 47 35 18 Ρ(критерій Фішера)