Спосіб прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації

Винахід відноситься до медицини, а саме, до неврології і може бути використаним в оцінці прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. Проблема інвалідності займає на Україні одне з провідних місць. Це пов'язане з високими цифрами інвалідів як серед людей похилого віку, так і серед молодих осіб. Тому, представляє безсумнівний інтерес розглядання проблеми пристосування інвалідів до проведення реабілітаційних заходів, а саме до заходів професійної, медично-соціальної та психологічної реабілітації. Методика комп'ютерної електроенцефалографії (КЕЕГ) дозволяє провести аналіз пристосування функціональних особливостей центральної нервової системи до проведення реабілітаційних заходів. Відомий спосіб прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації, який полягає у проведенні комп'ютерної електроенцефалографії та виявленні ознак наявності осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявності епілептичної активності у головному мозку (Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии). - Таганрог: изд-во Таганрогского государственного радиотехнического университета, 1996. - С. 203 - 205). Спільні суттєві ознаки аналогу та винаходу, що заявляється: за даними комп'ютерної електроенцефалографії оцінюють наявність ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявність епілептичної активності у головному мозку. Однак, цей спосіб не дає змогу виділити електроенцефалографічні елементи, які найбільш якісно та достовірно відображають ступень порушення функціональних особливостей у мозку у осіб з обмеженими фізичними можливостями. Також авторами не проводився кореляційний аналіз різноманітних варіантів епілептичної активності з прогнозуванням ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається є спосіб, який полягає у проведенні комп'ютерної електроенцефалографії та виявленні ознак наявності осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявності епілептичної активності у головному мозку (Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГ и клиническая электроэнцефалография (картирование и локализация источников электрической активности мозга). - Таганрог: изд-во Таганрогского государственного радиотехнического университета, 2000. - 638 с.). Спільні суттєві ознаки прототипу та винаходу, що заявляється: за даними комп'ютерної електроенцефалографії оцінюють наявність ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявність епілептичної активності у головному мозку. Однак, цей спосіб не дозволяє провести кореляційний аналіз між вираженістю епілептичної активності, а також зональним розподілом основних ритмів на електроенцефалограмі. Також авторами зовсім не розглянуті питання, які пов'язані з особливостями організації повільнохвильовоі активності. Автори не пов'язали осередкові зміни на електроенцефалограмі з епілептичною активністю, яка обумовлена феноменом іритаціі глибоких структур мозку. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації шляхом виявлення додаткової ознаки комп'ютерної електроенцефалографії та виділення двох варіантів прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації, що забезпечує більш якісне та достовірне прогнозування ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації і дозволяє мати економічну вигоду завдяки швидкості прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає визначення за даними комп'ютерної електроенцефалографії наявності ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявності епілептичної активності у головному мозку, новим є те, що додатково визначають наявність гіпсаритмії. При цьому при наявності ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявності епілептичної активності у головному мозку, наявності гіпсаритмії прогнозують незадовільну ефективність проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. При відсутності ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, відсутності епілептичної активності у головному мозку, відсутності гіпсаритмії прогнозують задовільну ефективність проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, за технічним результатом полягає у такому, що за наявності використання таких ознак комп'ютерної електроенцефалографії, як наявність ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявність епілептичної активності у головному мозку, наявність гіпсаритмії нами виділено два варіанти прогнозу ефективності проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. Завдяки використанню таких ознак комп'ютерної електроенцефалографії ми маємо змогу більш якісно та достовірно прогнозувати ефективність проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації, що дозволяє мати економічну вигоду завдяки швидкості прогнозування. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому оцінюють ознаки комп'ютерної електроенцефалографії, такі як наявність ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявність епілептичної активності у головному мозку, наявність гіпсаритмії. При цьому при наявності ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявності епілептичної активності у головному мозку, наявності гіпсаритмії прогнозують незадовільну ефективність проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. При відсутності ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, відсутності епілептичної активності у головному мозку, відсутності гіпсаритмії прогнозують задовільну ефективність проведення реабілітаційних заходів інвалідам в процесі реабілітації. Приклад. Слухач Козаченко С.А., 28 років, поступив на навчання у Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів за професією "Овочевик". Основним інвалідизуючим діагнозом було: ДЦП, спастичний тетрапарез, епісиндром, інтелектуально-мнестичні розлади. При цьому в клінічній картині захворювання переважали інтелектуально-мнестичні розлади, яки були пов'язані з атрофічним процесом в корі головного мозку та несформованими механізмами регуляції функціональних особливостей мозку. Саме функціональне пристосування має найбільшу роль у навчальному процесі. При нагляді невропатолога були обставини зробити комп'ютерну електроенцефалографію (КЕЕГ). На КЕЕГ були виявлени такі зміни: наявність ознак осередкової повільнохвильової активності у мозку, наявність епілептичної активності у головному мозку, наявність гіпсаритмії. Завдяки цьому була прогнозована незадовільна ефективність проведення реабілітаційних заходів інваліду в процесі реабілітації. Цей факт дозволив більш якісно та достовірно прогнозувати ефективність проведення реабілітаційних заходів інваліду в процесі реабілітації і дозволив мати економічну вигоду завдяки швидкості прогнозування и тому було відмовлено у навчанні в Центрі в зв'язку з високою вирогідністю погіршення стану здоров'я.