Спосіб вимірювання ефективності лікувально-реабілітаційних заходів

Винахід відноситься до медицини, а саме до психіатрії та психотерапії, може бути використаний у соматичній медицині та хірургії. Існує декілька способів вимірювання ефективності лікувально - реабілітаційних заходів. Так Karnofsky Performance Scale (KPS - шкала Карновського) [3] дає можливість діагностики стану пацієнту в зв'язку с динамікою захворювання й використовується для оцінки ефективності терапії та прогнозу. Sickness Impact Profile (SIP - профіль дії хвороби) [1, 2], призначено для оцінки таких функцій як: фізичні, психосоціальні, інші (сон, їжа, домашня праця) й використовується в співбесіді з хворим для встановлення реабілітаційного потенціалу конкретного пацієнта. Найбільш близьким аналогом способу, що пропонується, вибраним як прототип, є опитувальник Short Form - 36 Health Status Survey (SF-36) [86], який рекомендовано для оцінки якості життя пацієнта, який включає таки шкали: фізичне функціонування, ролева фізична шкала, фізичний біль, здоров'я у цілому, вітальність, соціальне функціонування, ролева емоційна шкала, психічне здоров'я. Недоліком цих методів є те, що вони пропонуються для самозаповнення пацієнтом, що не дає можливості виключити вплив агравації та симуляції на результат; розроблені без урахування сучасної діагностичної моделі захворювань (міжнародна класифікація захворювань 10 перегляду - ICD-10); не мають в себе психопатологічної шкали, що робить неможливим використання в психіатрії та психотерапії; не дають можливість оцінити соціальноекономічну сферу життя пацієнта, тобто не ураховують певних кількісних показників щодо соціальної адаптації пацієнта та його можливості реадаптації в економічно динамічному суспільстві. Поставлена задача вимірювання ефективності лікувально-реабілітаційних заходів вирішується тим, що фа хівець в галузі медицини (експерт, таким чином), який має спеціалізацію з психіатрії, на протязі лікувально реабілітаційного процесу заповнює чотирьох шкальний бланк-опитувальник, об'єктивно оцінюючи основні сфери життєдіяльності пацієнта, тобто на протязі етапів лікування й реабілітації пацієнта оцінює якість життя хворої людини. Кожного разу лікар отримує інтегровану величину по шкалах й сук упну величину якості життя. Порівняння отриманих даних з тими, що були отримані раніше позволяє, по-перше, оцінити якість лікувально реабілітаційних заходів, по-друге - дати прогноз ефективності лікувально - реабілітаційних заходів, по-третє, при умові проведення в чітко регламентованих часових інтервалах (тижні, місяці), оцінити темп одужання й, також, уточнити прогноз. На відміну від інших даний винахід відрізняється тим, що: по-перше, на відміну від існуючи х, даний спосіб призначено для оцінки ефективності та прогнозування ефекту лікувально - реабілітаційних заходів у психіатрії та психотерапії; по-друге, даний спосіб є об'єктивним вимірювальним інструментом, тому що оцінка здійснюється не хворою людиною, а фахівцем-експертом; по-третє, даний спосіб охоплює всі сфери життєдіяльності хворої людини, тому що він спрямований на оцінку якості життя пацієнта, урахо вуючи не тільки медичні показники, а й соціальне - економічні; по-чверте, даний спосіб може бути використано як для оцінки якості життя дорослих, так і дітей. Стандартизована шкала оцінки якості життя хворої людини заповнюється фахівцем на усіх етапах лікувально - реабілітаційного процесу по слідуючи шкалах: Соціальна - економічний стан №з/п 1 Рівень доходу на 1 члена сім'ї Менш прожиткового мінімуму Прожитковий мінімум 2 Житлові умови Менш ніж 1 кімната на 1 людину 1 кімната на 1 людину 3 4 5 6 7 Екологічний стан Умови виховання Умови праці/навчання Безробіття Соціальний стансуб'єкту Досягнення медичної допомоги Доступність перекваліфікації /перенавчання Життя с хронічно хворою людиною Незадовільний Конфліктні Незадовільні Більш 1 року Низький Задовільний Дисгармонія Задовільні До 1 року Середній 30балів Більш прожиткового мінімуму Більш ніж 1 кімната на 1 людину Добрий Оптимальні Добрі Немає Високий Утруднено Оптимально Високе Ні Не має потреби Є Двома і більш Однією Ні 10 балів Нижче норми Незадовільна Конфліктні Низька/висока Низька Низька Асоціальні Самодеструктивні Виражена Немає 20 балів Норма Задовільна Дисгармонія Не встановлена Середня Середня Неадекватні Дезадаптивні Помірна Порушена 30 балів Висока норма Добра Оптимальні Адекватна Висока Оптимальна Адекватні Адаптивні Немає гармонична 8 9 10 10 балів 20 балів Психологічний стан № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Когнітивний розвиток Емоційно-вольова регуляція Особистостні відносини Самооцінка Працездатність Повседенна активність Цінності Совладаюча поведінка Ригідність Стабільність середи Фізичний стан № з/п 1 Рівень фізичного розвитку 2 Рівень фізичної активності Хронічне соматичне 3 захворювання 4 фізичні аномалії розвитку 5 Фізичні дефекти 6 Косметичні дефекти 10 балів Низький Низький 20 балів Середній Середній Високий Високий Є, загострення Є, ремісія Немає Слабкі Слабкі Слабкі Немає Немає Немає Помірні Оптимальні 7 Фізичне навантаження 8 9 Знаходження на свіжому повітрі Ранкова гімнастика Виражені Виражені Виражені Надмірні або відсутні Немає Немає їжа Неповноцінна 10 30 балів До 1 години Інколи Більш 1 години Регулярна Повноцінна та Незбалансована збалансована Психопаталогічний стан № з/п 1 Психічні хвороби рідних 2 Прморбідні аномалії Резідуально-органічна патологія 3 головного мозку 4 Хімічна залежність 5 Залежність від ліків та лікування Регістр продуктивної 6 психопатологічної симптоматики що була Регістр продуктивної 7 психопатологічної симптоматики що є 8 Дефіцит інтелекту 9 Емоційно-вольовий дефект Усвідомлювання потреби в 10 психіатричної допомозі 10 балів Веріфиковано Веріфиковано 20 балів Імовірно Імовірно Немає Немає 30 балів Веріфиковано Імовірно Немає Веріфиковано Веріфиковано Імовірно Імовірно Немає Немає Органічний Психотичний Невротичний Органічний Психотичний Невротичний Виражено Виражено Мінімально Мінімально Немає Немає Відмовлення Не усвідомлює Усвідомлює Після отримання результату фа хівець має інтегровану величину по шкалах й сукупну величину якості життя. Порівняння отриманих даних з тими, що були отримані раніше позволяє, по-перше, оцінити якість лікувальнореабілітаційних заходів, по-друге - дати прогноз ефективності лікувально - реабілітаційних заходів, по-третє, при умові проведення в чітко регламентованих часових інтервалах (тижні, місяці), оцінити темп одужання й, також, уточнити прогноз. Хворий Б. Діагноз: рекурентне депресивне розладнання. Первинний огляд, хворому 23 роки: соціально-економічний стан - 180 балів; психологічний стан -140 балів; фізичний стан - 170 балів; психопатологічний стан - 200 балів. Сукупний індекс якості життя - 690 балів. Оцінка після активного фармакологічного лікування (через 3 місяця): соціально-економічний стан - 210 балів; психологічний стан - 240 балів; фізичний стан - 230 балів; психопатологічний стан - 220 балів. Сукупний індекс якості життя - 800 балів. Лікувальні заходи признані оптимальними. Розроблена індивідуальна програма реабілітації та реадаптації. Прогноз сприятливий. Оцінка після проведення реабілітаційних та реадаптаційних в сук упності з підтримуючої фармакотерапією: соціально-економічний стан - 260 балів; психологічний стан - 270 балів; фізичний стан - 280 балів; психопатологічний стан - 230 балів. Сукупний індекс якості життя - 1040 балів. Проведені лікувально - реабілітаційні заході визначені оптимальними. Прогноз сприятливий. Джерела інформації: 1. Коц Я.И., Либиц Р.А. Качество жизни у больных с сердечно - сосудистыми заболеваниями // Кардіологія. 1993. - № 5. - с. 66 - 72. 2. Bernger M., Bobbit R., Kressel S. et al / The Sickness Impact Profile: conceptual formulation andmethodology for development of a health status me-suare // Inf. J. Health Serv. - 1978. - V. 6. - p. 393. 3. Karnofsky D., Bucherval J. / in the Clinical evolution of chemotherapeutic agents in cancer // eds / McLeod C.M. //New York. Columbia University Press. - 1989.