Спосіб прогнозування ступеня тяжкості розсіяного склерозу

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до неврології та генетики, і може бути використаний для прогнозування ступеня важкості розсіяного склерозу (PC). На сьогоднішній день ступінь важкості PC з'ясовується згідно клініко-діагностичним шкалам, які враховують дані об’єктивного обстеження, МРТ та імунологічні показники крові. Однак, в зв’язку з тим, що перебіг захворювання відрізняється значним поліморфізмом симптомів, таке визначення ступеня важкості можна доповнити (1,2,3.4). Враховуючи етіологічні чинники PC: спадкову схильність, наявність вірусної інфекції та геоекологічні фактори ми розглянули у хворих шкірні узори на долонях та пальцях рук. Нами було відмічено, що характер узорів відображає ступінь важкості PC, який розвинеться у хворого, незалежно від стану хворого на час обстеження. В зв’язку з цим, цікавим є виявлення кореляції між наявністю вродженої деформації кисті або стопи у хворих на PC та розвитком клінічних ознак певного ступеня важкості, який у хворого діагностується. Так як з патологічними ознаками дерматогліфіки народжуються, то важливо виявити їх ще й у батьків хворих на PC. Нами накопичено матеріал про порушення шкірних узорів у здорових членів сім’ї, де народжувались хворі на PC, однак перспективною є констатація мікроознак і особливостей дермального малюнку хворих. Це надає можливість прогнозувати у хворих на PC з вродженими дефектами кисті або стопи певний ступінь важкості. У криміналістиці використовується 10-пальцева система шифровки папілярних узорів, в якій вони шифр уються цифрами від 1 до 9 (5). Найбільш близьким за технічним рішенням є спосіб визначення папілярних узорів на дистальних фалангах пальців та долоней для діагностики спадкових захворювань (6) Відомий спосіб, що полягає в розподілі пальцевих узорів на три основних типи в залежності від наявності чи відсутності дельт та їх кількості на дистальних фалангах пальців рук, а також визначенні гребневого рахунку (7), обраний нами в якості прототипу не дає можливості детально описати вид узору і те, які зміни на долонній поверхні руки ми знайшли. Даному способу притаманні недоліки, а саме, те, що враховується тільки число дельт, або тип узору на фалангах пальців, наявність трипальцевої складки, основних долонних ліній та кута АТД, який утворений між пальцевими трирадіусами А,Д та осьовим трирадіусом Т, що значно знижує інформативність і повноту ви хідних даних без урахування будови кисті. Способів врахування змін дерматогліфіки у хворих на PC з різним ступенем важкості не розроблено, в доступній нам літературі не знайдено. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу підвищити інформативність і повноту вихідних даних для прогнозу розвитку у хворих на розсіяний склероз певного ступеня важкості за рахунок кодування долонних узорів, визначення їх розміщення на пальцях р ук. Технічний результат від виставленого завдання буде полягати в підвищенні вірогідності для прогнозування ступеня важкості PC незалежно від стану хворого на час обстеження. Поставлена задача досягається тим ,що у відомому способі, який включає зняття відбитків пальців , розподіл пальцевих узорів на основні типи, підрахування кількості пальцевих дельт, визначення основних долонних ліній, трипальцевої долонної складки, кута, який утворений між пальцевими трирадіусами А, Д та осьовим трирадіусом Т, згідно винаходу додатково визначають ульнарну або радіальну будови кисті, порівнюють її з нормою, і при кількості пальцевих дельт в середньому 11-13, наявності дещо згладжених основних долонних ліній, вираженої трипальцевої поперечної складки та ульнарної будови однієї кисті та при розмірі кута 55-60° у хворого прогнозують легкий ступінь важкості; при кількості пальцевих дельт 13-15, розмірі кута 50-55° та ульнарній будові однієї, або обох кистей - середній ступінь важкості і при кількості пальцевих дельт 15-17, розмірі кута 45-55° та ульнарній будові обох кистей - важкий ступінь розсіяного склерозу. Спосіб виконують таким чином: після зняття відбитків пальців класифікують узори в залежності від внутрішнього потоку папілярних ліній. Ці лінії утворюють узори, що умовно діляться на три основних типи: дуга, петля - ульнарна або радіальна, завиток. В цій системі їх ши фрують літерами A, L, W. Дугові (бездельтові) узори складаються з одного потоку папілярних ліній, що розпочинаються біля одного краю пальця і, створюючи в центрі різноманітні згини, закінчуються біля протилежного. При обчисленні дактилоскопічної формули їх шифр ують літерою А. В петлевих(однодельтових) узорах такі лінії розпочинаються біля однієї з бічних поверхонь пальця, прямують до протилежної, створюють в центрі петлю і повертаються. Їх розподіляють по кількісній ознаці (число ліній від вихідної точки в дельті до центру узору). Радіальні петлі ,відкриті в радіальний бік, шифрують літерою R, ульнарні ,відкриті в ульнарний бік , літерою U. Завиткові узори мають не менше 2 дельт – праву та ліву. Після шифровки узорів на пальцях рук, коли вже кожен узор має своє позначення, визначають кількість пальцевих дельт, яка в середньому більше 10, основні долонні лінії, наявність трипальцевої поперечної долонної складки, ульнарну та радіальну будову кисті, кут АТД, який в середньому менше 60° та порівнюють ці показники з нормою. Приклади конкретного виконання. Приклад 1: хворий В. - 21 рік, поступив в МКЛ №4 м.Києва 26.10.90p. Історія хвороби - №11210. При госпіталізації - скарги на головний біль, слабкість у нижніх кінцівках, затримку сечі. Захворів у 1986 році, коли виникли болі. У неврологічному ста тусі: двобічний парез відвідного нерву, симптом Горнера - ліворуч, підвищення м’язового тонусу нижніх кінцівок, зниження м’язової сили та підвищення сухожилкових рефлексів. Діагноз: PC, ремітуючий перебіг, 2-ий ступінь важкості. Наведеним вище способом нами виявлено: збільшення на кінцевих фалангах пальців кількості шкірних узорів типу ульнарних петель та завитка, що зустрічається рідко, кількість пальцевих дельт в середньому досягає 11-12, наявність незначно згладжених основних долонних ліній, трипальцеву поперечну долонну складку, яка наближена до 2-го пальця та ульнарну будови кисті з кутом АТД, що дорівнює 55-60°. У хворого підтвердився легкий ступінь важкості розсіяного склерозу. Приклад 2: хвора М. 32 років, поступила в клініку 10.05.89p. Історія хвороби №4607. при госпіталізації: скарги на слабкість в нижніх кінцівках, хи ткість при ході, запаморочення. Хворіє з 1976 року, коли виникли головний біль, порушення зору. Неврологічний статус: симптом Бабінського з обох боків, горизонтальний Ny, сухожилкові рефлекси на верхніх кінцівках d=s, черевні рефлекси не виявлені, сухожилкові рефлекси на нижніх кінцівках високі - d дещо вище за s, інтенція при виконанні пальце-носової проби з обох боків. Діагноз: PC, цереброспінальна форма, ремітуючи-прогресуючий перебіг, стадія загострення, 3-ій ступінь важкості. Наведеним вище способом нами встановлено, що на кінцевих фалангах пальців лівої кисті - 2 ульнарних петлі та 3 завитка, кількість пальцевих дельт - 15, основні долонні лінії згладжені, кут АТД дорівнює 54°, будова кистей ульнарна, трипальцева долонна складка не повністю охоплює основу 2-ого пальця, що підтверджує середній ступінь важкості та прогноз, що важчий ступінь не буде розвинутий. Приклад 3: хворий К. 47 років, поступив до відділення 29.03.89р., історія хвороби №3029. При госпіталізації скарги були на головний біль, слабкість у нижніх кінцівках, хи ткість при ході, порушення зору, нетримання сечі, судоми у м’язах обох ніг. Рахує себе хворим з 1985 року, коли виникла вперше слабкість в обох ногах, хиткість при ході, оніміння обох кінцівок. Неврологічний статус: патологічні ступні рефлекси виявлені з обох боків, парез мімічної мускулатури за центральним типом праворуч, нижній спастичний парапарез, гіпестезія за сегментарним типом з рівня Д6-Д7. Діагноз: PC, цереброспінальна форма, первинно-прогресуючий перебіг, стадія загострення, 5-й ступінь важкості. Наведеним вище способом встановлено, що на кінцевих фалангах пальців правої кисті є 3 завитки та 2 ульнарні петлі, лівої кисті - 3 завитки та 2 ульнарні петлі, дельтовий індекс дорівнює 16, згладжені основні долонні лінії, чотирьох пальцева поперечна долонна складка, ульнарна будова обох кистей, кут АТД 48°, що підтверджує важкий ступінь та прогнозується найважчий перебіг захворювання. Способом, що пропонується, нами обстежено 140 пацієнтів, з яких легкий ступінь важкості було виявлено у 28, середній ступінь - у 58, і важкий - у 54.хворих на розсіяний склероз. При збільшенні на кінцевих фалангах пальців кількості узорів типу ульнарні петлі та узором завиток ,що зустрічається зрідка, кількість пальцевих дельт в середньому дорівнює 11-12, або 12-13, наявності незначно, або дещо більш згладжених основних долонних ліній, вираженої трипальцевої поперечної складки наближеної до 2-ого пальця та ульнарної будови однієї кисті з кутом АТД, що дорівнює 55-60° у хворого прогнозується легкий ступінь важкості PC. При збільшенні на кінцевих фалангах пальців кількості узорів - ульнарні петлі та завитки, кількість пальцевих дельт досягає в середньому 1315, наявності згладжених основних долонних ліній, трипальцевої поперечної долонної складки, що не повністю охоплює основу 2- ого пальця, ульнарної будови однієї, або обох кистей та кута АТД, який дорівнює 50-55° у хворого прогнозується середній ступінь важкості PC. При збільшенні на кінцевих фалангах пальців кистей обох рук узорів типу ульнарні петлі та завитки, кількості пальцевих дельт , що дорівнює 15-16, або 16-17, наявності вираженої згладженої основної долонної лінії, чотирьохпальцевої поперечної долонної складки поряд з трипальцевою, яка охопила більшу частин у 2-ого пальця, ульнарної будови обох кистей та к ута АТД, що дорівнює 50-55°, або 45-50° прогнозується важкий ступінь, що може бути розвинутий у хворого, хоча на момент огляду, клінічне, в нього виявлений легкий ступінь. Отже, застосування заявленого способу дозволяє індивідуально виявити успадкування хворими на PC дерматогліфічних малюнків від їх батьків, дає можливість спрогнозувати у хворих розвиток певного максимального ступеня важкості незалежно від загального клінічного стану за допомогою складеного прогностичного опису, де детально описаний малюнок папілярних узорів кожного пальця, а також долоні, що відповідає кожному ступеню важкості . Це в свою чергу дає можливість призначати відповідну терапію, дещо знижуючи ризик виникнення загострень. Література: 1. Леонович А.Л., Старостенко Л.И., Абрамчик Г.В., -Клинико-экспериментальное обоснование патогенетической терапии рассеянного склероза.- Наука и техника.- 1982г. 2. 3авалишин И.А. и соавт.,-Рассеянный склероз, 1983г. 3. Завалишин И.А., Невская О.М. Критерии диагноза и лечение рассеянного склероза : Метод. Рекомендации. -М., 1991г. 4. Е.И.Гусев, Т.Л.Демина, А.Н.Бойко, Рассеянный склероз. -М., 1997, - 461с. 5. Руководство по дактилоскопической регистрации / МВД СССР, М., 1982.-90с. 6. Гусєва И.С. Морфогенез и гребешковой кожи человека. Минск. 1986, 158стр. 7. Бердышев Г.д., криворучко И.Ф. медицинская генетика. Киев. «Вища школа». 1990, 335стр.