Спосіб лікування генітальної вірусної інфекції у вагітних

Спосіб лікування генітальної вірусної інфекції у вагітних, шляхом лазерного опромінення крові, 29187 титіл 1,342 одиниці оптичної щільності (од. опт. щіл.), IgM - 0,326 од. опт. щіл. Діагноз ЦМВІ підтверджений також цитологічним методом, методом зараження культури тканин і методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Призначений курс лікування з включенням 5 сеансів ендоваскулярного лазерного опромінення крові (ЕЛОК) і внутрішньовенного введення нормального імуноглобуліну людини (3 сеанси), через день, токолітична терапія. Після проведеного курсу лікування титр специфічних Ig G-антитіл зменшився до 0,784 од. опт. щіл., Ig М в крові не виявлялися. Оцінка біофізичного профілю плода зросла з 7 до 8 балів. В імунограмі також відбулися позитивні зміни: Тзаг 65,8%, Тх - 43,5%, Тс - 23,5%, Тх/Тс - 1,9. В терміні 38 тижнів гестаційного віку відбулися вчасні пологи, народився живий доношений хлопчик масою 3140 г, довжиною 53 см, з оцінкою за шкалою Апгар 7-8 балів. Клінічних проявів цитомегаловірусної інфекції у новонародженого не було. Рівень Ig G в крові новонародженого дорівнював 806 мг%, Ig М - 21,7 мг%, Ig А- 3,7 мг%, що, вірогідно, не відрізнялось у відповідних показників у новонароджених від здорових матерів. В періоді адаптації у новонародженого спостерігалась кон'югаційна жовтяниця, котра регресувала до моменту виписки. У породіллі перебіг післяпологового періоду - неускладнений. Мати виписана з дитиною на 7 добу після пологів. Приклад 2. Вагітна Б., 21 рік. Вагітність ІІ, 2526 тижнів. Обтяжливий акушерський анамнез (антенатальна гибель плода в терміні 26-27 тижнів). Полігідрамніон. Генітальний герпес. Скарги на біль унизу живота і при рухах плода, загальну слабкість. При об'єктивному дослідженні клінічні прояви інфекції відсутні. Фетометрично плід відповідає терміну гестації, вад розвитку немає. Плацента на передній стінці матки, ступінь зрілості - 0. Гіпертонус задньої стінки матки. Рівень специфічних антигерпесних Ig G-антитіл дорівнює 1,541 од. опт. щіл., Ig M відсутні. Методом ПЛР і цитологічним дослідженням підтверджено інфікування вірусом простого герпесу типу 2 (ВПГ-2). Кількість Тзаг у вагітної складає 49,7%, Тх - 32,6%, Тс - 23,9%, Тх/Тс - 1,4. Призначене лікування шляхом комбінації ЕЛОК (5 сеансів по 40 хвилин кожний) і внутрішньовенного введення імуноглобуліну (3 введення по 25 мл на фізіологічному розчині хлориду натрію). Після лікування вагітна відмітила покращення загального стану, припинення болю. Покращилися показники імунограми: Тзаг - 62,5%, Тх - 42,8%, Тс - 23,2%, Tx/Tc - 1,8. Титр специфічних Ig G зменшився до 0,879 од. опт. щіл. Ig M не виявлялися. Вагітна була виписана під спостереження лікаря жіночої консультації. Перебіг вагітності був неускладнений, повторна госпіталізація відбулась в терміні 37 тижнів з метою дородової підготовки. При дослідженні специфічних антигерпесних антитіл виявлено, що рівень Ig G дорівнює 0,784 од. опт. щіл., Ig М не виявлялись. З метою профілактики реактивації вірусної інфекції проведений другий курс ЕЛОК (5 сеансів) і імуноглобулінотерапії (3 сеанси). Дані клініко-лабораторного обстеження - в межах норми. В терміні 39 тижнів гестації відбулися термінові пологи; народилася жива доношена дівчинка масою 3160 г, довжиною 52 см, з оцінкою за шкалою Ангар 8 балів. В періоді адаптації у новонародженої клінічних проявів герпесвірусної інфекції не було. Рівень Тзаг у дитини складав 66,2%, Тх - 47,1%, Тс - 20,8%, що вірогідно не відрізнялось від даних показників у здорових. Мати з дитиною в задовільному стані виписані на 6 добу після пологів. Під впливом запропонованого методу лікування, крім клінічної ефективності, спостерігались також сприятливі зміни показників імунограми. Динаміка показників Т-системи імунітету вагітних, інфікованих вірусами сімейства Herpes, при лікуванні способом, що пропонується, і прототипом у порівнянні із неінфікованими вагітними (контроль) представлена в табл. 1. Порівняльний аналіз ефективності запропонованого методу лікування і прототипу представлений в табл. 2. Таким чином, метод лікування генітальної вірусної інфекції у вагітних дозволяє скоротити тривалість лікування, зменшити число рецидивів, покращити стан внутрішньоутробного плода і перинатальні наслідки, тобто є більш ефективним у порівнянні з прототипом. Джерела інформації: 1. Пісарева С.П. Спосіб лікування цитомегаловірусної інфекції у жінок та дітей. Офіційний бюлетень "Промислова власність". - 1996. - № 4 (пріоритет 28.07.1995). 2. Эфферентные методы терапии и фотомодификации крови в акушерстве и гинекологии / Абубакирова А.М., Федорова Т.А., Баранов И.И. и др. // Акушерство и гинекология. - 1997. - № 6. С. 57-60. 3. Серов В.Н., Абубакирова А.М., Баранов И.И. Эфферентные методы лечения при патологических состояниях в акушерстве. // Акушерство и гинекология. - 1997. - № 5. - С. 64-67. 2 29187 Таблиця 1 Показники Т-системи імунітету (в %) у вагітних, інфікованих вірусами сімейства Herpes Субпопуляції лімфоцитів, % До лікування 1 42,3±3,2 23,1±2,7 36,2±4,3 0,6±0,1 Тзаг Тх Тс Тх/Тс Після лікування Після лікування прототипом даним способом Контроль (n=30) (n=41) (n=4) 2 3 4 45,5±4,9 53,6±2,3 62,1±1,41 24,2±3,1 27,3±3,9 36,8±5,19 28,2±4,8 20,9±2,7 19,4±0,87 0,95±0,16 1,3±0,17 1,52±0,12 Достовірність різниці, Р Р1:3,4