Спосіб лікування неспецифічних уретритів

Винахід стосується медицини, а саме урології, і може бути використаним у лікуванні хронічних неспецифічних уретритів. Хронічний неспецифічний уретрит є одним з найпоширеніших захворювань чоловічої статевої сфери. Основою традиційного лікування є застосування антибактеріальних засобів. Але деякі препарати при застосуванні перорально або в ін'єкціях часто проявляють імуносупресивні властивості, викликають дисбактеріоз, недостатньо ефективні або токсичні. В зв'язку з цим ведеться пошук схем лікування, які включали б препарати, що доповнюють дію антибіотиків і застосовуються місцево. Відомий спосіб лікування уретритів, який полягає у проведенні імунотерапії та інтрауретральних інстиляцій 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату (А.с. СРСР №1042752, МПК3 А61К33/20. Способ лечения хронических уретритов). Спільно суттєвою ознакою аналога і винаходу, що заявляється, є призначення місцевої терапії антибактеріальним засобом. Але цей спосіб місцевого лікування полягає у введенні в уретру лікарського препарату у вигляді розчину, що не дає змоги утримуватися засобу в уретрі тривалий час, внаслідок чого різко зменшується лікувальний ефект. До того ж, хлоргексидин спричинює подразнюючу дію на слизову оболонку сечовипускального каналу. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, до пропонованого винаходу є спосіб, який полягає у призначенні традиційної терапії, проведенні туширування залоз Літе та Морганових крипт 10% розчином срібла на протязі 15-20сек через тубус уретроскопу 2-3 рази з інтервалом 7-10 днів та проведенні тампонади уретри за Вашкевичем з маззю 0,5-1% етонію та розчином Аеколу (токоферолу ацетат, каротин мікробіологічний в маслі) (Городничий А.С. Местное лечение больных хроническим бактериальным уретритом//Аннот. программа науч.-практ. конф. "Совр. пробл. науч. и практич. дерматовенерологии 10-11 октября 1990 г.-Дн-ск, 1990.-С.57). Спільною суттєвою ознакою прототипу і винаходу, що заявляється, є така: -призначення місцевої терапії засобом, що має антимікробну та регенеративну дію. Проведення туширування крипт уретри і тампонада уретри за Вашкевичем мають низку недоліків: вони не можуть виконуватися пацієнтами самостійно, туширування та тампонади є достатньо технічно складними лікарськими маніпуляціями з використанням уретроскопу. Вони нерідко погано переносяться пацієнтами через болючість процедури. Крім того, для забезпечення утримування лікарських препаратів в уретрі при тампонаді за Вашкевичем використовуються ватні тампони або марлеві смужки, які вводяться в уретру, що спричинює певний дискомфорт для хворого. Час дії ліків при такому способі лікування обмежений - тампонади рекомендують проводити не частіше, ніж через 2 дні, а туширування - 1-2 рази на тиждень. І, нарешті, склад мазі не забезпечує достатньо широкий спектр дії засобу, необхідний при лікуванні цієї патології. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування неспецифічних уретритів шляхом зміни складу та лікарської форми засобу для місцевого застосування, що дозволить підвищити ефективність лікування та комфортність застосування засобу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні місцевої терапії засобом, що має антимікробну та регенеративну дію, новим є те, що для місцевої терапії застосовують уретральні палички, які містять полігексаметиленгуанідину фосфат, тримекаїн, ротокан, екстракт алое і основу при такому співвідношенні компонентів, г на одну паличку масою 0,3-0,4г. полігексаметиленгуанідину фосфат 0,0025-0,0030; ротокан 0,025-0,030; екстракт алое 0,025-0,030; тримекаїн 0,01-0,015; основа решта, при цьому палички призначають по одній 3-4 рази на день на протязі 5-7 днів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Застосування для місцевого лікування такої лікарської форми, як палички, дозволяє пацієнту проводити введення засобу в уретру самостійно. Така лікарська форма робить процедуру безболісною і нетравматичною і дає змогу проводити курс лікування амбулаторне. Завдяки своїм реологічним властивостям, палички самостійно розсмоктуються протягом 1,5-2 годин, що дозволяє підтримувати високу концентрацію препаратів на протязі 4-6 годин. Залишки основи виводяться з уретри при сечовипусканні. Щодо складу засобу, то застосування полігексаметиленгуанідину фосфату (ПГМГ фосфату) як антимікробної речовини дозволяє значно підвищити протимікробну дію засобу та додатково забезпечити йому протигрибковий та противірусний ефект, і, внаслідок цього, ще й протизапальну активність. ПГМГ фосфат - це нова полімерна речовина, яка відноситься до практично нетоксичних субстанцій, що не викликають привикання. Введення до складу тримекаїну сприяє швидкому настанню поверхневої анестезії, зняттю відчуття болю і свербежу в уражених ділянках слизової оболонки уретри; тримекаїн добре переноситься хворими без побічної дії. Екстракт алое і ротокан (суміш екстрактів ромашки, календули і деревію) у складі засобу забезпечують місцеву протизапальну дію, сприяють регенерації ушкодженої слизової оболонки уретри. Екстракт алое також проявляє стимулюючий вплив на процес регенерації слизової оболонки. Таким чином, завдяки складу уретральних паличок та їх реологічним властивостям, спосіб лікування набуває додаткової ефективності, є більш комфортним для пацієнтів і дозволяє уникнути небажаних ефектів при місцевому лікуванні. Спосіб здійснюють таким чином. Після ретельного обстеження хворого та визначення діагнозу неспецифічного уретриту хворому призначають місцеве уретральні палички, що містять полігексаметиленгуанідину фосфат, тримекаїн, ротокан, екстракт алое і основу. Палички призначають по одній 3-4 рази на день на протязі 5-7 днів. Хворий самостійно без спеціальних пристосувань вводить паличку в зовнішній отвір уретри після сечовипускання і легким надавлюванням пальця по ходу уретри просовує її до заднього відділу уретри. Приклад. Хворий С.,26 років, звернувся до клініки зі скаргами на білясто-жовті виділення з уретри, свербіж по ходу сечовипускального каналу, різь при сечовипусканні. Такі симптоми відмічав на протязі місяця. Проведене детальне обстеження. В мазку з уретри - лейкоцити на все поле зору. Флора - кишкова паличка, стрептококи. Визначено діагноз - неспецифічний уретрит. Хворому було призначено місцево курс лікування уретральними паличками, що містять полігексаметиленгуанідину фосфат, тримекаїн, ротокан, екстракт алое і основу, по 1 паличці 4 рази на день протягом 6 днів. Через добу після початку лікування зникли різі та печіння в уретрі, через 2 діб зупинилися гнійно-слизові виділення. Контрольний аналіз мазка з уретри і соку передміхурової залози на 6 добу - без патологи. Скарг немає.