Лещата

Винахід належить до металообробки та може бути використаний для закріплення заготовок на верстатах. Відомі лещата (див. наприклад патент Франції №8401593 [1]), що складаються з корпусу по направляючим якого ковзає рухома губка, при обертанні гвинта. На вісь надітий важіль, з'єднаний з двома тягами та двома скалками, що впираються в нерухому губку. При упорі рухомої губки в затискуваний виріб і подальшому обертанні гвинта важіль повертається за годинниковою стрілкою, при цьому обертання клина викликає додаткове зміщення рухомої губки в бік затискуваного виробу. Недоліком аналога є невідомий, нестабільний коефіцієнт підсилення та великі втрати часу на затискання. Відомі також лещата (див. наприклад патент ПНР №1398346 [2]), що мають механізм додаткового підтискання рухомої губки до деталі. Механізм складається з розпірних клинів, ходового гвинта, конічної насадки і вставки. Гвинт механізму розміщений в середині основного гвинта. На кінці цього гвинта надіта насадка, яка переміщує клини в радіальному напрямку. Задня поверхня клинів ковзає по конічній поверхні вставки. При цьому клини штовхають рухому губку вперед, притискаючи її до поверхні деталі. Недоліком цього механізму є невисока жорсткість, значні втрати при затисканні та невідома сила затиску. В інших відомих конструкціях (див. наприклад патент Франції №8806244 [3]) використовуються механізми підтискання рухомої губки до затискуваної деталі. Недоліком таких є значні втрати часу на введення в дію механізмів підтискання та при переході від одного типорозміру деталей на інший, нестабільність сили затиску та потреба у двох приводах. За прототип прийнято патент США №4605208 [4], що являє собою лещата, які містять корпус, нерухому і рухому губки, механізми попереднього ручного і остаточного автоматичного поступового руху для силового затиску. Недоліком цих лещат є значні втрати вхідної сили і часу при затисканні та перемиканні так як ці операції виконуються вручну, невідома сила затиску та великі габарити внаслідок застосування пневмоприводу. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення лещат шляхом виконання двох губок рухомими і використання двох кінематичних ланцюгів з зубчато-гвинтовим і ексцентричним механізмами, що дозволяє зменшити вхідн у силу і час затиску-розтиску при автоматизації цього процесу. Поставлена задача вирішається так, що є лещата, що містять корпус, губки, механізми попереднього і остаточного автоматичного послідовного силового затиску, новим є те, що обидві губки є р ухомі, з яких одна губка зв'язана з механізмом попереднього затиску, виконаного у вигляді зубчасто-гвинтової передачі з двигуном, наприклад, електричним, а друга губка - з механізмом остаточного автоматичного силового затиску, виконаного у вигляді ексцентрикового механізму, причому механізми попереднього та остаточного силового затиску складаються з двох кінематичних ланцюгів, які розташовані в корпусі з можливістю послідовного автоматичного включення. Вказані ознаки дозволяють досягти технічного результату - зменшити час затиску та підвищити його надійність. Суть запропонованого винаходу пояснять графічні матеріали на котрих зображено: фіг.1 - кінематична схема лещат, фіг.2 - повздовжній переріз лещат у положенні "розтиснуто", фіг.3 - повздовжній переріз лещат у положенні "затиснуто". Лещата містять корпус 1 (фі г.1) в якому розташовано механізм затиску. Ме ханізм затиску складається з двигуна 2, циліндричного редуктора 3, пристрою вимикання привідного двигуна при досягненні потрібної сили затиску 4, вісь 5, зв'язану з редуктором 3 через кулачкову муфту 6, вал 7, зв'язаний з віссю 5 через кулачкову муфту 8, гайка 9, зв'язана з валом 7 через редуктор 10, переміщує нерухому губку 11. Черв'ячний редуктор 12, що 11 на затискувану деталь. Муфта 15, підтиснута пружиною 18 в крайне ліве положення, розімкнута з черв'яком 16. Черв'ячне колесо та ексцентрик не обертаються. При взаємодії нерухомої губки з деталлю вибираються зазори Н1 та Н2, обертальний момент зростає і при деякому його значенні осьова сила, що виникає в кулачковій муфті 8 перевищує силу підтиску пружини 18 тоді муфта 8 почне рухатись ліворуч і вгвинчуватись в різьбову втулку 17. В результаті чого пази муфти 15 ввійдуть в зачеплення з пазами на черв'яку 16 і останній почне обертатися. При цьому муфта 8 вимкнеться і вал 7 разом з редуктором 10, гайкою 9 та нерухомою губкою 11 зупиняться. Від черв'яка 16 почне рухатись черв'ячне колесо, а разом з ним і ексцентрик 13. Обертаючись ексцентрик 13 підтискає губку 14 до затискуваної деталі і створює необхідну силу затиску. При досягненні максимального значення цієї сили спрацює налаштована на неї кулачкова муфта 5 та розімкне контакти пристрою вимикання 4 внаслідок чого привідний рушій зупиниться (фіг.3). Розтиск деталі проводиться таким чином. Обертається привідний двигун 2 у зворотному напрямі. Обертальний момент передається через редуктор 3, муфту 6, вісь 5, муфту 15 на черв’ячний редуктор 12 та ексцентрик 13. Ексцентрик рухається за годинниковою стрілкою, послаблюючи силу затиску. Одночасно з цим муфта 15 вигвинчується з різьби 17 і вводить муфту 8 під дією пружини 18 в зачеплення з валом 7. Вал 7 обертаючись через редуктор 10 обертає гайку 9. Завдяки цьому губка 11 відходить від деталі забезпечуючи її розтиск (фіг.2). Джерела інформації: 1. Заявка 2559085. Франція. Верстатні лещата. Заявл. 02.02.84 №8401593; Надр. 09.08.85. МПК В23Q3/06. 2. Пат. 139834. ПНР. Механізм підтиску губки верстатних лещат. Заявка 28.11.83 №244817. Надр. 31.03.87. МПК В23Q3/02, В25В1/10. 3. Заявка 2630671. Франція. Швидкодіючі верстатні лещата. №8806244; Заявка 02.05.88; Надр. 12.08.86 МПК Q3/06. 4. Пат. 4605208. США. Лещата з р учним та пневматичним приводом. Заявка 4.04.85 №719981. Надр. 12.08.86. МПК В23Q3/08.