Ретрактор

Винахід відноситься до медичної техніки, а саме до ранорозширювачів і ретракторів. Позаочеревинна поперекова симпатектомія виконується в умовах обмеженої зони доступності, при значній глибині рани з гострим кутом нахилення осі операційної дії. Існує ретрактор [1], який має ширину робочої частини (дзеркала) від 60мм до 100мм. Їм відводиться догори і медіально очеревинний мішок. Таким ретрактором при виділенні симпатичного стовбура технічно важко дозовано відводити медіально нижню порожню вену або черевну аорту. При цьому нерідко ушкоджуються тонкостінні поперекові вени. Найбільш близькими до ретрактора, що заявляється, за шириною робочої частини є крючки Фарабефа, ретрактори Kopcher-longenbeck, Deaver [2]. Однак, у вказаних інструментах рукоятка і робоча частина (дзеркало) з'єднані під прямим кутом, що утр уднює роботу в глибоких ранах з гострим кутом нахилення осі операційної дії [3]. В основу винаходу поставлена задача поліпшення умов доступу до поперекового симпатичного стовбура і запобігання ушкоджень судин. На фіг.1 відображено загальний вид ретрактора. Він виготовлений з нержавіючої сталі і має плоску рукоятку 1, яка поступово звужується, довжиною 300мм, товщиною 3мм. Кінець рукоятки 2 зігнутий по подовжній осі під кутом 45°. До зігнутого кінця знизу жорстко прикріплена металева пластина 3 (дзеркало) із нержавіючої сталі довжиною 30мм, шириною 15мм, товщиною 2мм. Для доступу до симпатичного стовбура 4 виготовлено два однакових інструменти з тією лише різницею, що в ретракторі, призначеному для відведення нижньої порожньої вени 5 (фіг.2), кінець дзеркала зігнутий убік нижньої порожньої вени, а у другого - убік черевної аорти (фіг. 3), у випадку виконання операції зліва. Часто використовуються обидва ретрактори одночасно: одним відводять медіальне судину (аорту чи нижню порожню вену), іншим - навколишні тканини у протилежну сторону. Завдяки тому, що вузька рукоятка введеного у рану ретрактора збігається з віссю операційної дії, а дзеркало ретрактора має невелику (4,5см 2) площу робочої поверхні, створюються оптимальні умови для роботи у глибині рани, знижується травматичність основного етапу операції та імовірність ушкодження поперекових вен 6. Джерела інформації: 1. Набор операционный. Паспорт Η 1480000 ПС. Ноябрь 1982г. 2. Aesculap-Prospekt c-200, 8, 89, с.17-21. 3. Созон-Ярошевич А.Ю. Анатомо-клинические обоснования доступов к внутренним органам // Л.: Медгиз, 1954, 180с.