Спосіб підвищення поживності кормів

Винахід належить до галузі сільського господарства, а також годівлі тварин і може бути використаний для приготування кормів. Відомо спосіб підвищення поживності кормів за допомогою обробки їх ферментними препаратами, які сприяють поліпшенню їх перетравності. Основу препаратів складають мікроорганізми родів Bacillus, Aspergillus та деяких інших. Їх використання передбачає внесення в корм певної кількості препарату та ферментації протягом 230 годин перед згодовуванням при температурі 35-45°С [1, 3, 4]. Найближчим аналогом є спосіб підвищення поживності кормів за допомогою мікробіологічного ферментного препарату пектофоетидин ГЗХ основу якого складають міцелій гриба Aspergillus toetidus шляхом введення його до суміші подрібнених зернових кормів [2]. Недоліком аналогу є те, що під час обробки їх ферментними препаратами відбувається лише розщеплення деяких компонентів корму, проте загальний вміст поживних речовин залишається незмінним. Задачею винаходу, що пропонується, є спосіб підвищення поживності кормів, коли окрім поліпшення їх перетравності, відбувається збагачення кормів амінокислотами за рахунок їх ферментації препаратом "БайкалЕМ-1-У". Препарат "Байкал-ЕМ-1-У" це культуральна рідина, що містить бактеріальні клітини та продукти метаболізму бактерій Lactobacillus casei 21, Lactococcus lactis 47, Saccharomyces cerevisiae 76 та Photopseudomonas palistris 108. Він є прозорою рідиною без осаду з кольором від світло- до темно-коричневого, рН2,8-3,5 та приємним кефірно - силосним запахом. Згідно запропонованого способу задачу вирішують за рахунок того, що під час ферментації кормів вказаним препаратом мікроорганізми, які входять до його складу, використовують речовини кормів в якості субстратів і втягують їх у свої метаболічні шляхи, де можуть розщеплюватися та утворюватися нові різноманітні біологічно активні речовини, в тому числі амінокислоти. Технічним результатом запропонованого способу підвищення поживності кормів є додаткове збагачення їх амінокислотами паралельно з поліпшенням перетравності, це дає можливість отримати більш повноцінний корм. Це підтверджується таблицями, що наведені нижче. В них відображені зміни амінокислотного складу кормів під час їх ферментації в найбільш оптимальних умовах. Таблиця 1 Динаміка вмісту незамінних амінокислот у ячмені в залежності від тривалості ферментації (вміст препарату "Байкал-ЕМ-1-У" 0,5%, t°=25°С) n=3 Амінокислоти, мг% Контроль Лізин 2,86±0,097 Гістидин 4,75±0,171 Треонін 3,17±0,133 Валін 2,16±0,108 Метіонін 1,12±0,035 Ізолейцин 3,21±0,093 Лейцин 1,98±0,051 Тирозин 0,90±0,032 Фенілаланін 0,80±0,033 * - р