Спосіб вирощування арахісу при зрошенні

Винахід відноситься до сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування арахісу на зрошенні, який включає основну і передпосівну підготовку ґрунту, посів, догляд за посівом, зрошення, збирання врожаю, який не вивчає комплексну дію трьох факторів і не забезпечує зниження витрат води. (Вирощування арахісу в колективних, фермерських господарствах та присадибних ділянках. А.О.Лимар. Аграрна наука, 1999, с.3-16). Задачею винаходу є підвищення врожаю арахісу при менших витратах води. Поставлена задача досягається тим, що під основну підготовку ґрунту вносять мінеральні добрива в дозі N45Р45К30 при диференційованому режимі зрошення з підтримуванням вологості ґрунту на рівні 65-75-60% при крапельному зрошенні. Дослідження проводили в Інституті південного овочівництва і баштанництва у 1993-1997рр. Досліди проводили за 3-факторною схемою на ділянках І порядку - випробували способи поливу (900м2); ІІ порядку режими зрошення (300м2); III порядку - застосування добрив (100м2) при 4-разовій повторності. Ґрунтовий покрив - чорноземи супіщані, які мають високі фільтраційні властивості при потужності гумусового профілю 70-80см і вмісті гумусу 1,2-1,5%. Поглинальна ємність ґрунтів невелика (5-6мг-екв/100г ґрунту), а реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,8-8,7). Способи поливу, режими зрошення вивчали на дослідній ділянці з системою мікрозрошення сезонностаціонарної дії, яка була змонтована за нашої участі відповідно до методики Інституту гідротехніки і меліорації УААН. Водозабір проводили з відкритого басейну-нагромаджувача за допомогою насоса з сітчастим фільтром ФС-160К, в якому як фільтруючий елемент використовували нейлонову сітку з діаметром вічок 70мкм. Технологію крапельного зрошення в досліді здійснювали за допомогою поливних трубопроводів типу "Агродріп" з поверхневим їх розміщенням у кожному ряду арахісу, мікродощування - насадок роторно-дефлекторного типу, розміщених на поверхні ґрунту з відстанню між поливними трубопроводами 3м, дощування - карусельних насадок роторного типу. Відстань між поливними трубопроводами була 7,5м, радіус розбризкування води - 5м. Вологість метрового шару ґрунту визначали протягом вегетаційного періоду тензіометрами, які встановлювали на глибині 5, 15, 25, 35, 45, 75, 100см і контролювали термостатно-ваговим методом. У дослідах вивчали три режими зрошення, у тому числі з підтримуванням вологості ґрунту на рівні 60 (І) і 80(ІІІ) НВ (найменша вологоємкість) протягом усієї вегетації і диференційовані режими зрошення з підтримуванням вологості ґрунту на рівні 65 - до цвітіння, 75 - у період цвітіння і плодоутворення і 60% (II) НВ - у період достигання бобів з контрольним варіантом - без поливу. 1. Урожайність насіння арахісу залежно від способів поливу (А), режимів зрошення (В) і доз мінеральних добрив (С) у 1993-1995рр., ц/га. Таблиця 1 Варіант водного режиму Доза добрив, кг/га діючих речовин N45P45K30 Дощування 14,9 19,0 18,1 6,4 Мікродощування 18,5 22,5 21,3 6,0 Крапельне зрошення 17,0 20,8 19,8 6,2 без добрив N90P90K60 І II ПІ Без поливу 11,8 13,6 13,3 5,8 18,8 24,4 23,3 6,9 І П III Без поливу 12,4 14,1 13,5 5,8 І II III Без поливу 12,6 14,2 13,6 5,5 21,9 26,4 26,1 6,8 21,0 25,3 24,6 6,7 HIP05, A, C-0,6 B-0,7 AB, CB-1,2, AC-1,0 АВС-2,0 Добрива вносили у формі аміачної селітри, суперфосфату простого та калійної солі. Загальний агротехнічний фон витримували згідно з рекомендаціями А.О. Лимаря та ін. (2). Схема досліду, параметри різних варіантів режимів зрошення, а також основні результати за роки досліджень наведено в табл.1. Ці дані свідчать, що зрошення забезпечує істотне підвищення продуктивності арахісу. При цьому способі поливу мали невеликий вплив на його врожайність. Так, у середньому урожайність насіння за варіантами була такою: дощування - 14,7ц/га, мікродощування - 15, крапельне зрошення - 15,6ц/га. Разом з тим невеликий, але очевидний приріст урожайності забезпечило крапельне зрошення, що можна пояснити можливостями більш стабільно витримувати визначені параметри вологості ґрунту протягом вегетації, при цьому витрати поливної води при крапельному зрошенні і мікродощуванні були меншими на 30-40% порівняно з дощуванням. Дієвішим за способи поливу фактором регулювання врожайності арахісу виявилися режими зрошення. У середньому без поливу була одержана врожайність 6,2ц/га, при поливах з вологістю 60-60-60% НВ - 17,1ц/га, 6575-60% НВ - 20,1ц/га і 80-80-80% НВ - 19,9ц/га. Таким чином, урожайність завдяки зрошенню збільшилась у 2,83,2 рази. Найвищі рівні врожайності забезпечили інтенсивний (80-80-80%) і диференційований (65-75-60%) режими зрошення. Істотні різниці у врожайності між цими варіантами немає, але перевага диференційованого режиму зрошення виявилася у водо- і енергозаощадженні при проведенні поливів. За допомогою мінеральних добрив також вивчали можливість регулювання врожайності в значних межах. Середні дані дослідження вказують на невисокий рівень урожайності арахісу при вирощуванні без добрив 11,7ц/га. Основне добриво до 16,2ц/га, а подвоєння даної дози забезпечило врожайність на рівні 19,9ц/га. Аналіз одержаних результатів методом багатофакторного дисперсійного аналізу дав можливість визначити внесок кожного фактора в формування продуктивності арахісу (табл.2). Результати цього аналізу підтверджують, що головними діючими чинниками впливу на врожайність були режими зрошення (І місце) і добрива (II місце). Умови року вегетації (елементи погоди) також мали помітний вплив на врожайність, але все ж поступалися за своєю дією першим двом факторам і це свідчить про можливість регулювання врожайності арахісу, враховуючи невелику залежність від погодних умов року. Частка впливу способів поливу на формування врожайності арахісу становила всього 0, %. 2. Частка впливу організованих у досліді факторів на формування продуктивності арахісу, % Таблиця 2 Фактор Способи поливу (А) Режими зрошення (В) Доза добрив (С) Умови року вегетації (Д) Взаємодії: АВ АС ВС ВД ВД СД АВС АВД АСД ВСД АВСД Частка від суми факторів, % 0,6 63,9 17,7 6,6 0,5 0,2 6,5 0,3 0,7 0,7 0,6 0,3 0,1 1,0 0,2 Зміна градацій факторів при їх взаємодії дає додаткові можливості регулювання показника врожайності насіння. З наведених у табл.2 даних видно, що найвпливовішим виявився чинник взаємодії режимів зрошення і доз добрив. Так, на варіанті без зрошення застосування мінеральних добрив не дає ефекту як при одноразовій, так і дворазовій дозі. Інша ситуація спостерігається на фоні зрошення. Навіть мало інтенсивний режим сприяє приросту врожайності від одноразової дози добрив на 37%. Інтенсивний і диференційований режими зрошення значно підвищують ефективність одноразової дози добрив, збільшуючи врожайність на 40-49%. Подвійна доза мінеральних добрив (N90Р90К60) забезпечує подальше зростання врожайності насіння, але порівняно з одноразовою дозою приріст врожаю дещо знижується. Так, без поливу він не значний (0,6ц/га), на фоні 60-6060% НВ становить 3,8ц/га, 65-75-60% НВ - 4,8ц/га і 80-80-80% НВ - 4,9ц/га. Таким чином, посилення режиму зрошення або його оптимізація при менших витратах води значно підвищує ефективність дії мінеральних добрив. Про це свідчать також дані з окупності 1ц добрив додатковим урожаєм насіння арахісу. Наприклад, при дозі добрив N45Р45К30 вона характеризується такими цифрами: на фоні без зрошення - 0,5, при режимах зрошення 60-60-60% НВ - 3,7, 65-75-60% НВ - 5,6, 80-80-80% НВ - 5,2. Подвоєння доз мінеральних добрив дещо знижує показники їх окупності, але загальна закономірність залишається без змін і характеризується такими цифрами окупності: на фоні без зрошення - 0,4, при поливах 60-60-60% НВ - 3,4, 65-7560% НВ - 4,8, 80-80-80-% НВ - 4,7. Аналогічна ефективність зрошення є вищою на фоні удобрення. Так, без добрив зрошення збільшує продуктивність арахісу в 2,3-2,5рази, на фоні N45Р45К30 - 2,7-3,3 рази і на фоні N90Р90К60 - у 3-3,7 рази. Тісний кореляційний зв'язок між дозою добрив і врожайністю дав змогу встановити рівняння регресії для умов зрошення (у=5,45х+8,1333, R2=0,992) і без нього (у=0,55х+5,1333, R2=0,9973), які можна використовувати для розрахунку програмованих рівнів урожайності. Проведені дослідження дають можливість констатувати, що добрива і зрошення - потужні чинники регулювання продуктивності арахісу, особливо ефективні вони при їх взаємодії (урожайність зростає у чотири рази). Слід також підкреслити, що диференціація режиму зрошення за фазами вегетації арахісу забезпечує одержання високого ефекту від зрошення (на рівні інтенсивних поливів), але при менших витратах води.