Спосіб прогнозування ступеня ризику передачі внутрішньоутробної герпесвірусної інфекції новонародженому

Винахід відноситься до медицини, а саме до перинатології і може бути використаним для встановлення ступеня ризику передачі герпетичної інфекції від інфікованої матері до новонародженого. Герпесвірусні інфекції, які викликаються HSV і CMV вір усами, за своїми медико-соціальними показниками займають друге місце після таких масових захворювань як грип і гострі респіраторні вірусні захворювання. Особливе значення герпесвірусні захворювання, які одержали назву "чума XXI віку", набули в патології вагітни х жінок внаслідок високих репродуктивних втрат, а саме, ранні та пізні викидні, мертвонародження, народження дітей з тяжкими вадами розвитку (ураження центральної нервової системи, сліпота, глухота і т. ін., які приводять до інвалідності і потребують лікування та догляду протягом всього життя. Відомий спосіб прогнозування розвитку патології у плода і новонародженого (А.с. №1246443, 1988p.). Спосіб здійснюють шляхом ультразвукового дослідження матері. По середній величині ультразвукової хвилі в центрі і на периферії посліду визначають наявність в ньому запальних змін, що служить прогностичним критерієм розвитку патології у плода і новонародженого. Однак за допомогою даного способу немає можливості визначити конкретну нозологічну патологію, а саме, етіологію захворювання. У даному випадку тільки констатується наявність запальної реакції без урахування тих вірусів або бактеріальних збудників, які її викликали, а також ступінь ризику розвитку захворювання у новонародженого. Відомий спосіб прогнозування можливості розвитку внутрішньоутробної інфекції на основі дослідження пуповинної крові (А.с. №1649360, опубл. 1991р.). В крові визначають нейтрофіли і в залежності від їх кількості прогнозують можливість розвитку інфекції. Спосіб не дає можливості визначити збудника інфекції і ступень ризику розвитку захворювання у новонародженого. В патенті Російської федерації №2121687 описаний спосіб прогнозування можливості розвитку внутрішньоутробного інфікування плода шляхом визначення рівня секреторного імуноглобуліну А і лізоцимної активності цервікального слизу матері в другій половині вагітності. Однак спосіб не визначає, який з можливих інфекційних агентів може викликати зміни досліджуваних показників і ступень їх впливу на новонародженого. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб прогнозування внутрішньоутробної інфекції у новонародженого на основі визначення запально-дистрофічних змін у всіх частинах посліду (материнська і плодова поверхня і судини плаценти, ворсинки і міжворсинчастий простір, оболонки посліду (Пат. РФ №2168946, МПК7 А61В10/00, G01N33/48). Спосіб базується тільки на гістологічних даних і в ньому відсутні дані про можливий патоген (вірус або бактерія) може викликати вказані зміни посліду. Таким чином, констатують тільки факт розвитку інфекції у новонароджених без визначення ступеня ризику. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу прогнозування ступеня ризику передачі внутрішньоутробної герпесвірусної інфекції новонародженому, в якому за рахунок додаткових досліджень материнської і пуповинної крові, досягається визначення антигенів герпесвірусів в пуповинній крові і гістопатологічних змін в плаценті або пуповині, за рахунок чого підвищується точність діагностики ступеня ризику передачі герпесвірусної інфекції. Поставлена задача вирішується в способі прогнозування ступеня ризику передачі внутрішньоутробної герпесвірусної інфекції новонародженому, який містить морфо-гістологічні дослідження плаценти і пуповини, згідно з винаходом, додатково визначають в материнській і пуповинній крові герпесвірусний антиген і при наявності HSV або CMV антигену в материнській і пуповинній крові у сполученні з морфо-гістологічними змінами в плаценті і пуповині, прогнозують ступінь ризику передачі інфекції новонародженому. При цьому, при визначенні HSV або CMV антигену в материнській і пуповинній крові у сполученні з морфогістологічними змінами в плаценті і пуповині, і без ураження пуповини, прогнозують високий ступінь ризику, який складає 100%. При визначенні HSV або CMV антигену в материнській і пуповинній крові у сполученні з морфо-гістологічними змінами в плаценті без ураження пуповини прогнозують високий ступінь ризику, який складає 80%. При визначенні HSV або CMV антигену в материнській і пуповинній крові, при нормальних морфогістологічних показниках плаценти і пуповини прогнозують високий ступінь ризику передачі захворювання новонародженому, який складає60%. При визначенні HSV або CMV антигену тільки в материнській крові і визначенні морфо-гістологічних змін в плаценті прогнозують середній ступінь ризику передачі захворювання новонародженому, який складає 40%. При визначенні HSV або CMV антигену тільки в материнській крові з періодичними клінічними проявами захворювання в анамнезі матері прогнозують середній ступінь ризику передачі захворювання новонародженому, який складає 20%. При визначенні HSV або CMV антигену тільки в материнській крові без морфо-гістологічних змін в плаценті та пуповині, та без клінічних проявів захворювання в анамнезі матері прогнозують низькій ступінь ризику передачі захворювання новонародженому. Різний ступінь ризику (високий, середній, низький) передачі герпесвірусної інфекції встановлюється на основі урахування визначення антигенів герпесвірусів в крові пуповини і гістологічних змін в плаценті або пуповині. В залежності від результатів проведених досліджень для профілактики герпесвірусних захворювань новонародженим вже в першу добу після народження призначають специфічну антивірусну терапію, яка дозволяє або запобігти захворюванню, або знизити тяжкість перебігу і забезпечити більш сприятливий перебіг без ускладнень і негативного впливу на подальший психічний і фізичний розвиток дитини. Одержані результати прогнозування ступенів ризику підтверджені великою кількістю клінічних прикладів. Спосіб, що заявляється здійснюють таким чином. Вагітним жінкам з ультразвуковими ознаками материнсько-плодової інфекції, з ускладненим акушерським анамнезом, частими рецидивами герпесвірусної інфекції і т.п. проводять вірусологічне дослідження з метою виявлення в крові герпесвірусного антигену за допомогою імуноферментного аналізу. На основі клініковірусологічних результатів дослідження вагітних встановлюють наявність або відсутність у них явної або латентної герпесвірусної інфекції. У випадку виявлення герпесвірусної інфекції в період вагітності у таких породіль відразу після народження дитини виявляють наявність герпесвірусного антигену в пуповинній крові. Одночасно відмічають наявність або відсутність морфо-гістологічних змін в плаценті і пуповині за допомогою гістологічних і гісто хімічних методів. Наводимо клінічні приклади здійснення способу, що заявляється. Приклад 1. Вагітна Н., 29 років. Поступила у відділення патології вагітних перинатального центру М.Харкова з діагнозом вагітність 24 тижні, загроза викидня. Herpes genitales в стадії ремісії, обтяжений акушерський анамнез ( два викидня в 7 і 10 тижнів вагітності). Під час вагітності виявлена материнсько-плодова інфекція під час ультразвукового дослідження. При вірусологічному дослідженні в крові матері виявлений HSV антиген (показник оптичної щільності був у 2 рази вище показника контрольного зразка). Вагітність закінчилася передчасними пологами в 28 тижнів із загибеллю дитини в першу добу. Під час пологів була взята кров з пуповини для імуноферментного аналізу на герпесвірусний антиген. Виявлений антиген герпесвірусу, оптична щільність якого в 1, 5 разів перевищував показник оптичної щільності контрольного зразка. Виявлення герпесвірусу як в крові матері, так і в крові пуповини в високій концентрації підтвердило високий ступінь (100%) виникнення герпесвірусної патології, також як і результати морфо-гістологічного дослідження плаценти і пуповини (наявність запальних і дистрофічних змін). Виявленні порушення свідчать про розвиток генералізованої герпесвірусної інфекції у новонародженого, які призвели до його загибелі в першу добу життя. Джерелом захворювання дитини явилася його мати, яка страждає рецидивуючим Herpes genitales. В період вагітності захворювання проходило в субклінічній формі. Приклад 2. Вагітна М., 23 роки. Потрапила у відділення патології вагітних Харківського перинатального центра з діагнозом вагітність 24 тижні, загроза викидня. Під час імуноферментного дослідження в крові виявлений герпесвірусний антиген (оптична щільність крові вагітної склала 0,668 проти 0,2000 контрольного зразка). При огляді клінічних проявів герпесвірусної інфекції не виявлено. Дані УЗД дозволили запідозрити материнськоплодову інфекцію герпесвірусної природи. Вагітна находилася на збереженні і на 38 тижні вагітності народила дівчинку, вагою тіла 2,500, з оцінкою за шкалою Апгар 7/8 балів. В крові пуповини, яку взяли відразу після народження дитини був виявлений герпесвірусний антиген (оптична щільність дорівнювала 0,311 при оптичній щільності контрольного зразка 0,200). Плацентаі пуповина були без патологічних змін. Ризик розвитку герпесвірусної інфекції оцінювався як високий (60%), що в подальшому підтвердилося розвитком на 4-й день після народження одиничних везикулярних висипань на шкірі верхньої частини груди. У ди тини піднялася температура до 37,8°С. На основі клініко-лабораторних даних був встановлений діагноз неонатального герпесу і призначена антигерпетична терапія шляхом кожноденного введення ацикловіру із розрахунку 20мг/кг ваги тіла кожні 8 годин протягом 14 днів. Захворювання закінчилося одужанням. Приклад 3. Вагітна Н., 28 років, потрапила до лікарні з діагнозом вагітність 26 тижнів, загроза викидня. Хворіє з дитинства Herpes labiales з періодичними рецидивами в холодний період року. В момент госпіталізації висипань на губах і тулубі не виявлено. Під час імуноферментного дослідження сироватки крові виявлений антиген герпесвірісу (оптична щільність сироватки крові склала 0,401 проти 0,200 контрольного зразка). Дитина народилася в строк живою, доношеною, закричала відразу. Оцінка за шкалою Апгар 8/9 балів. В крові пуповини антиген герпесвірусу не виявлений. Під час морфо-гістологічних досліджень плаценти і пуповини запальних і дистрофічних змін не відмічено. Таким чином, ступінь ризику розвитку герпесвірусної інфекції у новонародженого визначалася як середня (20%). Приклад 4. Вагітна Г., 21 рік. Досліджена на герпесвіруси в термін 16 тижнів вагітності. В анамнезі відсутні вказівки на клінічні прояви герпесвірусної інфекції. Під час імунологічного дослідження виявлений герпесвірусний антиген, який незначно перебільшував показники оптичної щільності контролю (0,282 проти 0,200 контролю). Припущена наявність латентної форми герпесвірусної інфекції без активації герпесвірусів. Пологи відбулися в строк, народилася жива, доношена дитина, яка відразу закричала. Шкіра і слизові чисті, оцінка стану за шкалою Ангар 9/10 балів. В крові пуповини вірусний антиген не виявлений. Плацента і пуповина в межах норми. На основі комплексу вірусо-морфологічних досліджень ступень ризику розвитку герпесвірусної інфекції оцінювалася як мінімальна (5-10). Подальше спостереження виявило, що дитина росла і розвивалася нормально. Таким чином, вірусологічне тестування на герпесвіруси материнської і пуповинної крові і морфо-гістологічне дослідження плаценти і пуповини дозволяють точно прогнозувати ступень ризику передачі герпесвірусної інфекції від матері до новонародженого. Це дозволяє своєчасно розробити тактику антивірусного лікування інфікованого новонародженого, і таким чином, оказувати вплив на рівень захворюваності і смертності, що сприятиме народженню здорових дітей. Підвищення специфічності діагностики дає можливість знизити затрати на не обгрунтоване лікування у випадках не встановленої етіології захворювання.