Спосіб діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду

Спосіб діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, який включає загальне клінічне дослідження вагітних, доплерографічне дослідження, кардіотокографію плоду, обчислення його біофізичного профілю, проведення магнітно-резонансної томографи для визначення прямих і непрямих ознак ураження центральної нервової системи плоду, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що при величині біофізичного профілю плоду 10 балів, зниженні матково-плацентарного кровообігу до 2,5, фето-плацентарного кровообігу до 2,7, збільшенні мозкового кровообігу плоду до 4,0, магнітно-резонансних ознаках вогниг щевого ураження речовини мозку, розмір якого менше 2 см 3 , діагностують низький ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, при значенні біофізичного профілю плоду 8 балів, зниженні матково-плацентарного кровообігу до 2, фето-плацентарного кровообігу до 2,5, збільшенні мозкового кровообігу плоду до 4,7, магнітно-резонансних ознаках вогнищевого ураження речовини мозку розміром від 2 до 5 см 3 , розширенні бічних шлуночків та субарахноїдального простору без зміщення серединних структур мозку діагностують середній ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, при значенні біофізичного профілю плоду 6 балів і менше, зниженні матковоплацентарного і фето-плацентарного кровообігу від 1,5 до 0, збільшенні мозкового кровообігу плоду до 5,0 і вище, магнітно-резонансних ознаках вогнищевого ураження речовини мозку розміром 6 см 3 і більше, вираженому розширенні шлуночкової системи, наявності крові у шлуночках, зміщенні серединних структур мозку діагностують високий ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду. о Винахід стосується медицини, а саме акушерства і гінекології і може бути використаний для діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи (ЦНС) плоду і визначення тактики ведення вагітності і пологів. Відомо спосіб діагностики гіпоксичних уражень центральної нервової системи у плода і новонародженого за допомогою ультразвукової допплерометрії (Сидоров И.С., Аснис Н.П., Макаров И.О. Ультразвуковая диагностика перинатальных повреж 27160 дений центральной нервной системы у плода и новорожденного // Росийский вестник перинатологии и педиатрии. 1995, № 3. - С. 15-18; Стрижаков А.Н., Игнатко И.В. Этапы развития и совершенствования ультразвуковых методов оценки состояния внутриутробного плода // Акушерство и гинекология. - 1997. - № 5. - С. 38). Проводять дослідження кровотоку в артерії пуповини, грудній аорті, внутрішній сонній і задній мозковій артеріях плоду, маткових артеріях. Оцінку одержаних допплерограм проводять використовуючи систоло-діастолічне співвідношення - відношення максимальної систологічної і кінцевої діастолічної швидкості кровотоку. Однак одержані дані не завжди дозволяють з великою вірогідністю оцінити перинатальний ризик патологічних змін ЦНС плоду і визначити вірну тактику ведення вагітності і пологів. Найбільш близьким і обраним за прототип є спосіб діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, який включає загальне клінічне дослідження вагітних допплерографію, кардіотокографію плоду, обчислення його біофізичного профілю (Савельева Г.М., Сичинава Л.Г. Гипоксические перинатальные повреждения нервной системы и пути их снижения // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1995. - № 3. - С. 19-23). Визначені параметри дозволяють судити про стан кровотоку і функціональний стан центральної нервової системи. Однак їх визначення не завжди достатньо для вірогідної оцінки перинатального ризику патологічних змін ЦНС. Спосіб не дає можливості визначити ступінь ризику гіпоксичних уражень ЦНС. Що важливо для визначення тактики ведення вагітності, пологів, застосування адекватної терапії. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, в якому шляхом комплексного дослідження ваптної та стану ЦНС плоду досягається визначення предикторів ушкодження ЦНС у плода, за рахунок чого визначають тактику ведення вагітності, пологів, та адекватну терапію. Поставлена задача вирішується у способі діагностики ступеня ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, який включає загальне клінічне дослідження вагітних, допплерографічне дослідження, кардіотокографію плоду, обчислення біофізичного профілю плоду, магнітно-резонансну томографію для діагнос 5 10 15 20 25 ЗО 35 40 тики прямих та непрямих показників ураження центральної нервової системи плоду, згідно з винаходом, при величині біофізичного профілю плоду 10 балів, зниженні матково-плацентарного кровообігу до 2,5, фето-плацентарного кровообігу до 2,7, мозкового кровообігу плоду 4,0, магнітнорезонансних ознаках у вигляді вогнища, розмір якого менше 2 см 3 , субарахноїдальні простори без ознак осередкової патології речовини головного мозку плоду, діагностують низький ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, при значенні біофізичного профілю плоду 8 балів, зниженні матковоплацентарного кровообігу до 2, фетоплацентарного кровобігу до 2,5, збільшенні мозкового кровообігу плоду до 4,7, магнітно-резонансних ознаках у вигляді уражень, розміром від 2 до 5 см 3 , наявності помірно вираженого розширення шлуночкової системи без зміщення серединних структур мозку, діагностують середній ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду, при значенні біофізичного профілю плоду 6 балів і менше, зниженні матковоплацентарного і фето-плацентарного кровообігу до 1,5, включаючи зниження цих показників до 0, збільшенні мозкового кровообггу плоду до 5,0 і вище, магнітнорезонансних ознаках у вигляді уражень, розміром 6 см 3 і більше, значному розширенні шлуночкової системи, наявності крові у шлуночках, зміщенні серединних структур мозку, діагностують тяжкий ступінь ризику гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду. Використання таких сучасних і високоінформативних методів дослідження, як магнітно-резонансна томографія у комплексі з допплерометрією, кардіотокографією плоду та обчисленні його біо45 фізичного профілю дозволяє не тільки візуалізувати патологічні процеси, які відбуваються у головному мозку, але й оцінити особливості мозкової гемодинаміки плоду, що дає змогу виділити найбільш характерні 50 ознаки, які відповідають різним ступеням ураження ЦНС плоду. Спосіб здійснюють таким чином. Для визначення найбільш характерних ознак гіпоксичних уражень ЦНС плоду дослід55 жують дві групи вагітних - основну і контрольну. Основну групу складають жінки з вагітністю високого ризику. Контрольну групу - без ознак патології ЦНС плоду. Проводять комплексне дослідження, яке включає загальне клінічне дослідження, 27160 кардютокографію плоду з обчисленням йощення останніх і деформацію лікворних го біофізичного профілю, допплерографічпросторів визначають як посереди.» не дослідження кровообігу, магнітно-резо(вторинні) патологічні ознаки стану ЦНС нансну томографію плоду і виділення найплоду МР томографію проводять на більш вірогідних ознак ураження ЦНС пло- 5 томографі "Образ 2" (Росія) з напруженістю магнітного поля 0,12 Т ДУРозміри вогнищ ураження, наявність Проводять загальне клінічне дослідкрововиливу в шлуночкову систему, наявження. Характеризуючи вагітність високоність супутнього розширення шлуночкової го ризику обстежених, треба відзначити, що всі в анамнезі мали показання на 10 системи дозволило розділити виявлені зміни ЦНС плоду на низький ступінь (розмір хронічні захворювання серцево-судинної вогнища не перевищує 2 см 3 , шлуночкова системи, нирок, захворювання легень, МИсистема не змінена, відсутні зміщення МОВІЛЬНІ ВИКИДНІ, загрозу переривання васерединних структур), середній ступінь гітності, гестози, тривале безпліддя 3 Кардютокографію плоду здійснюють за 15 (розмір ураження від 2 до 5 см , наявність помірно вираженого розширення шлуночдопомогою кардіомонітору Toitre, Япония кової системи, відсутність зміщення Обчислюють біофізичний профіль плоду. серединних структур мозку) і тяжкий стуВстановлено, що його значення 10 балів пінь (розмір уражень 6 см 3 1 більше, значє нормальним, 8-9 задовільним, 6-7 балів сумнівним, 5 балів і нижче розцінюють 20 не розширення шлуночкової системи, наявяк патологічний результат Показник біоність крові в шлуночках, зміщення фізичного профілю плоду з великим стусерединних структур мозку). пенем вірогідності відображає функціональЗа даними МРТ встановлено, що зниний стан ЦНС плоду, так як знаходиться ження оцінки біофізичного профілю плоду під її регулюючим контролем 25 в обох групах не залежить від характеру ускладнень вагітності і зумовлено лише Зниження значення біофізичного профіступенем ураження ЦНС лю плоду не залежить від характеру ускладнень ваптності І обумовлено лише стуНа підставі посередніх та об'єктивних пенем тяжкості ураження ЦНС ознак ГІПОКСІЇ ЦНС плоду, одержаних в Допплерографічне дослідження кровотоку ЗО процесі обстеження в порівнянні з аналопроводять на допплерографі Medata Оцігічними показниками у здорових вагітних нюють кровотік у середній мозковій артерії виділяють предиктори ступеня ризику пплоду, артерії пуповини і в маткових поксичних уражень ЦНС плоду артеріях вагітної. Дослідження кровотоку в До предикторів низького ступеня ризику артерії пуповини проводять в її середній 35 відносять відсутність соматичних та гінечастині Для вимірювання кровотоку в кологічних захворювань у матері, неусксередній мозковій артерії плоду візуаліладнене протікання ваптності в усіх зують аксіальну площину голівки плоду та триместрах, біофізичний профіль плоду 10 визначають проекцію зони на рівні перерізу балів, зниження систоло-діастолічного відстовбура та ніжок мозку. 40 ношення - матково-плацентарного кровообігу до 2,5, фето-плацентарного кровообіВираховують систоло-діастолічне відгу до 2,7, мозковий кровообіг плоду 4,0 ношення (СДВ), яке є співвідношенням макМРТ - ознаки ураження ЦНС плоду низьсимальної систолопчної та кінцевої діаского ступеня. толічної швидкостей кровотоку До предикторів середнього ступеня Оцінку фетометричних показників, стан 45 ризику відносять хронічні соматичні та гіцентральної нервової системи, а також некологічні захворювання матері, обтяжеоцінку плаценти та навколоплідних вод ний акушерський анамнез, патологічна тепроводять методом магнітно-резонансної чія ваптності, біофізичний профіль плоду 8 томографії (МРТ). Оцінку ЦНС плоду методом МРТ проводят в декілька етапів. На 50 балів, матково-плацентарний кровообіг знижений до 2,0, фето-плацентарний кровоопершому етапі ідентифікують рівень біг до 2,5, збільшення мозкового кровооодержаного першого зрізу головного мозбігу плоду до 4,7, МРТ-ознаки ураження ку плоду. На другому етапі аналізу виявЦНС плоду середнього ступеня. ляють зони із зміненою ЩІЛЬНІСТЮ в порівДо предикторів тяжкого ступеня ризинянні з оточуючою речовиною мозку із 55 ку відносяться тяжкі хронічні соматичні та симетричними ділянками на протилежногінекологічні захворювання матері, антему боці. Дані зміни визначають як прямі натальна загибель плоду, тяжка патологія патологічні ознаки. На третьому етапі анавагітності, біофізичний профіль плоду 6 лізу МРТ оцінюють стан лікворної системи балів і менше, зниження матковота розташування мозкових структур. Змі 8 27160 плацентарного та фето-плацентарного кровообігу до 1,5, включаючи зниження цих показників до 0, МРТ-ознаки ураження ЦНС плоду тяжкого ступеня. В таблиці наведені показники біофізичного профілю плоду та систоло-діастолічне співвідношення в вивчених групах. Керуючись цими даними, аргументують тактику спостерігання вагітності та пологів. При низькому ступені ризику перевагу віддають спонтанним пологам або плановому кесареву розтину. При середньому ступені ризику вважають за краще спонтанні пологи з моніторним контролем і, при зростанні ризику, перехід до кесаревого розтину. При тяжному ступені ризику перевага віддається плановому або ж екстренному кесареву розтину. П р и к л а д 1. Вагітна К., 22 роки. Дослідження в ПІ триместрі гестації. Проведені дослідження за даним способом. БФП плоду - 10 балів. Дані допплерографії МПК-2,5, ФПК-2,7, МКП-4,0. Вагітній проведено МРТ. Виявлено ураження, яке не перебільшує 2 см 3 , шлуночкова система без змін, зміщення серединних структур відсутнє. Дані проведених досліджень вказують на низький ступінь ризику уражень ЦНС плоду. Пологи в строк. 10 15 20 25 ЗО П р и к л а д 2. Вагітна М м 32 роки. Один мимовільний викидень, ОПГ-гестоз середнього ступеня. Вагітна належить до групи підвищеного ризику. В процесі дослідження виявлені такі зміни БФП плоду 5 балів, зниження матково-плацентарного та фето-плацен гарного кровообігу до 0, МРТ ознаки тяжкого ступеня ураження ЦНС плоду. Вагітній проведено плановий кесарів розтин. Це дозволило уникнути гіпоксії плоду під час пологів та розпочати адекватну та своєчасну терапію ще до появи клінічних порушень у вигляді зміни м'язового тонусу, незначного відставання в психомоторному розвитку. Всі ці порушення завдяки своєчасно проведеній терапії були ліквідовані протягом першого року. Запропонованим способом було обстежено 84 жінки віком від 17 до 40 років в Пі триместрі гестації, яким на підставі одержаних даних була обгрунтована тактика ведення вагітності та пологів. Таким чином, проведені дослідження дозволили уточнити своєчасну діагностику гіпоксичних уражень ЦНС плоду, визначити їх предиктори, обгрунтувати вибір тактики ведення пологів, і тим самим, активно попереджати виникнення церебральних ушкоджень у новонароджених. Студінь ризику БФП МПК ФПК МКП Низький Середній Тяжкий Норма 10 8 6 і менше 10 2,5 2.0 1,5-0 3.2 2,7 2,5 1,5-0 3.5 4,0 4,7 • 5,0 і більше 3,8 МПК - матково-плацентарний кровообіг; ФПК - фето-плацентарний кровообіг; МКП - мозковий кровообіг плоду. Упорядник Техред М. Келемеш Коректор О.Обручар Замовлення 554 Тираж Підписне Державне патентне відомство України, 254655, ГСП, Київ-53, Львівська пл., 8 Відкрите акціонерне товариство "Патент", м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101