Спосіб улаштування відкритих знизу трубчастих паль

Винахід відноситься до будівництва, тобто до фундаментобудування, а точніше до паль із стисненим ґрунтом біля п'яти. Відомо спосіб улаштування відкритих знизу трубчасти х паль, який полягає в тому, що палю заглиблюють у ґрунт забивкою без виймання ґрунту із порожнини труби аж до утворення ґрунтової пробки [1]. Цей спосіб застосовується в слабких ґрунтах текучої та текучепластичної консистенції, а також оторфованих в умовах, коли нижній кінець палі досягає ґрунтів (звичайно піщаних), в яких можливе утворення щільного ґрунтового ядра (тобто ґрунтової пробки). Але цей спосіб недостатньо надійний, так як ґрунтове ядро може під впливом природних вібрацій релаксувати, зруйнуватись та паля буде мати додаткове неприпустиме осідання, втратить початкову несучу здатність. В основу винаходу поставлено задачу підвищити надійність фундаментів на трубчасти х палях з відкритим нижнім кінцем а також збільшити їх несучу здатність. Це досягається наступним шляхом. В ґрунт усередині палі уздовж її вертикальної осі забивається сталева трубка таким чином, що нижній кінець її розташовується трохи нижче, ніж нижній торець трубчастої палі. Ця трубка може бути забита як одночасно з трубчастою палею, так і після забивки трубчастої палі. Далі по цій трубці нагнітають під великим тиском (порядку 100атм. та більше) рідкий цементний розчин, який просочується крізь піщаний ґрунт у основи трубчастої палі, утворюючи кулеподібну область зацементованого піщаного ґрунту, на яку після затверднення цементу і буде опиратись трубчаста паля. Сталева тр убка після закачування цементного розчину в ґр унт виймається назовні. Отримана основа трубчастої палі на відміну від ґрунтової пробки буде значно міцнішою та надійнішою, що обумовлює підвищені надійність і несучу здатність фундаментів на таких палях. На фіг.1 зображений розріз трубчастої палі 1 уздовж її вертикальної осі. Показані також: сталева трубка 2, яка забита в ґрунт уздовж вертикальної осі 2 трубчастої палі, наконечник 3 сталевої трубки; бічні отвори 4 в трубці поблизу наконечника, які призначені для подавання цементного розчину в ґрунт; 5-кулеподібна область зацементованого піщаного ґрунту, на яку опирається трубчаста паля. На фіг.2 зображений вертикальний розріз наконечника 3 сталевої трубки збільшеним виглядом. Показаний також клапан, який виконаний у вигляді чашечки 6, з'єднаної унизу пружиною 7 з основою наконечника. Чашечка 6 закриває бічні отвори 4 в тр убці до моменту, поки не почнеться подавання цементного розчину. Спочатку забивається в ґрунт трубчаста паля 1 аж до моменту, коли кінець палі досягне піщаного шару ґрунту, при подальшій забивці в якому утворюється щільна ґрунтова пробка. Одночасно зі забивкою трубчастої палі або після цього в ґрунт забивається усередині палі уздовж її вертикальної осі сталева трубка 2, нижній кінець якої після забивки розташовується нижче, ніж торець трубчастої палі приблизно на величину, що дорівнює половині внутрішнього діаметра трубчастої палі. Нижній кінець 3 сталевої трубки виконаний закритим і загостреним з бічними отворами 4, які закриті підпружиненим клапаном у вигляді чашечки 6. Після забивки трубки 1 через неї нагнітають під великим тиском від пересувної насосної станції рідкий цементний розчин, який зсуває чашечку 6, відкриваючи бічні отвори 4 на наконечнику 3 сталевої тр убки. Далі рідкий цементний розчин під тиском просочується крізь піщаний ґрунт у основи трубчастої палі, утворюючи кулеподібну область 5 зацементованого піщаного ґрунту, на яку після затверднення цементу буде опиратися трубчаста паля. Трубка 2 після закачування цементного розчину в ґрунт виймається назовні. Вона призначена для багаторазового використання. Щоб не відбулося прилипання цементу до внутрішньої стінки трубки усередині неї може бути прокладений шланг, який потім виймають назовні. В результаті реалізації пропонованого способу отримана конструкція трубчастої палі зі зацементованою піщаною основою значно міцніша та надійніша, ніж трубчаста паля з піщаною ґрунтовою пробкою. Окрім цього пропонуєма конструкція трубчастої палі аналогічна палі з розширеною п'ятою та при цьому з більш великим співвідношенням площі горизонтального перерізу розширення до площі поперечного перерізу палі. Це все підтверджує е фективність і доцільність її застосування в практиці фундаментобудування у відповідних інженерногеологічних умовах. Література: 1. Проектирование и устройство свайных фундаментов: Учеб. пособие для строительных вузов / С.Б. Беленький, Л.Г. Дикман, И.И. Косоруков и др. - М.: Высш. шк., 1983 - 328с,(С.121-122).