Спосіб визначення координат метеорного сліду

Винахід відноситься до галузі радіотехніки і метрології і може бути використаний для зменшення похибки звіряння еталонів часу і частоти по метеорному радіоканалу. Може використовува тися в інтересах систем управління, навігації, зв'язку. Відомий спосіб визначення координат метеорного сліду заснований на вимірі його кутових координат за різницею фаз відбитого від метеорного сліду сигналу (Кащеев Б. Л., Жуков В. В. Автоматический угломер. Сообщение I. Принцип построения. – “Радиотехника”, N47, 1978. С. 3-8), що приймається на декілька просторово рознесених антен та вимірюванні похилої дальності за часом проходження сигналу від передавача до сліду й назад. Але для його реалізації потрібне спеціальне обладнання. Найбільш близьким за сукупністю ознак до винаходу що заявляється є спосіб визначення координат метеорного сліду (Патент України N 54198 А, МКИ G04G7/02, опубл. 17.03.2003, Бюл. N 2, 2003 г), що полягає в прийманні сигналу на просторово рознесені антени, відстань між якими точно відома і за часом затримки прийому сигналу др угою і третьою антенами відносно першої визначають різниці відстаней, а за ними відстань до метеорного сліду. Однак даний спосіб має похибку у визначенні координат метеорного сліду через малий розмір бази, у межах якої можуть розміщуватись приймальні антени, тому що ці розміри обмежені умовами метеорного поширення радіохвиль. В основу винаходу покладена задача підвищення точності визначення координат метеорного сліду шляхом зменшення похибки при вимірюванні, що досягається використанням радіопередавачів обох пунктів, причому, у першому пункті для визначення кутових координат сліду використовують сигнал др угого п ункту, і, навпаки, для визначення кутових координат у др угому пункті використовують сигнал першого пункту. На фіг. 1а і 1б зображені дві проекції схеми радіолінії метеорного зв'язку (або звірення), де кути a 1 і, b 1, a 2, і b 2, що вимірюються з пунктів зв'язку (звірення) А и В, визначають місцезнаходження метеорного сліду в просторі. На фіг. 2 зображена структурна схема пристрою, що реалізує заявлений спосіб визначення координат метеорного сліду. Пристрій складається з двох комплектів, що встановлюють у пунктах зв'язку (звірення) А і В, до складу кожного з яких входять передавальна антена 1, передавач 2, фазована антенна решітка 3, приймач 4, фазовий кутомір 5, обчислювальний пристрій 6. У пункті А передавальна антена 1 з'єднана з виходом передавача 2, вхід передавача 2 з'єднаний із першим виходом обчислювального пристрою 6, фазована антенна решітка 3 з'єднана зі входом приймача 4 і входом фазового кутоміра 5, вихід приймача 4 з'єднаний із першим входом обчислювального пристрою 6, вихід фазового кутоміра 5 з'єднаний із другим входом обчислювального пристрою 6, другий ви хід обчислювального пристрою 6 є виходом пристрою в цілому. Склад і структура з'єднань комплекту в п ункті В аналогічна, за винятком того, що другий ви хід у обчислювального пристрою відсутній. Спосіб може бути реалізований таким чином. Для визначення координат метеорного сліду М при заданій довжині траси d необхідно знати кути a 1, b 1, a 2, і b 2,. Для їхнього виміру в пунктах зв'язку (звірення) встановлюють фазові кутоміри. Сигнал від передавача 2 пункта А випромінюється передавальною антеною 1 пункту А, і після відбиття від метеорного сліду М, приймається в пункті В фазованою антенною решіткою 3, після чого надходить на приймач 4 і фазовий кутомір 5. Приймач 4 фіксує факт прийому сигналу від пункту А и формує керуючий сигнал, що надходить на перший вхід обчислювального пристрою 6. Від фазового кутоміра 5 інформація про різницю фаз між сигналами, прийнятими різними елементами фазованої антенної решітки 3 надходить на другий вхід обчислювального пристрою 6. Обчислювальний пристрій 6 за різницею фаз визначає кути a 2 і b 2, на метеорний слід. З виходу обчислювального пристрою інформація про кути a 2 і, b 2, надходить на передавач 2, що через антену 1 передає її в п ункт зв'язку (звірення) А. У пункті А виконуються всі дії, що наведені попереду, однак джерелом сигналу для пункту А є передавач пункту В. В результаті виконаних дій у пункті А визначаються кути a 1 і, b 1. Приймач 3 пункта А приймає інформацію про кути ос2 і (3 2 від п ункту В, яка теж надходить на обчислювальний пристрій 6. На підставі інформації про кути осі, a 1, b 1, a 2, і b 2обчислювальний пристрій 6 пункту А визначає координати метеорного сліду і передає їх на ви хід пристрою в цілому.