Пристрій для ревізійного ендопротезування проксимальної частини стегнової кістки

Винахід відноситься до медичної техніки, яка застосовується в травматології та ортопедії і призначений для повторного хірургічного лікування пацієнтів, у яких раніше було виконано ендопротезування кульшового суглобу, але через дію різних несприятливих факторів виникла неспроможність встановленої конструкції. Для оперативного лікування захворювань та пошкоджень кульшового суглобу і проксимальної частини стегнової кістки широко застосовують однополюсне чи тотальне цементне ендопротезування кульшового суглобу. У зв'язку з великими навантаженнями на штучний кульшовий суглоб з часом відбувається його зношування, тому виникає потреба виконати ревізійне ендопротезування. Однак, до цього часу при розробці ревізійних конструкцій робився акцент в основному на довжину ніжки, що не завжди є достатнім при повторних ендопротезуваннях. Слід враховувати також, що після таких операцій є ймовірність виникнення люфту ніжки протезу, її вивиху та ротаційного зміщення. Як в результаті первинного ендопротезування, а тим більше при реендопротезуванні стінки стегнової кістки потоншуються, тому при виникненні люфту встановленої ніжки ймовірність перелому самої кістки є надзвичайно великою. Отже, момент стабілізації ніжки реендопротезу в різних площинах має вирішальне значення при виконанні ревізійних операцій із заміни ендопротезів кульшового суглоба. Прототипом обрано цементний протез стегнової кістки "Exeter" призначений для операцій із повторного ендопротезування кульшового суглоба. Дана модель виготовляється компанією "Howmedica" (серед інших імплантатів вона є технологічно найбільш простою та дешевою у виготовленні, широко використовується в клінічній практиці протягом тривалого часу і має хороші найближчі та віддалені результати) - "FEMORAL STEM PROSTHESIS", патент США №5290318 (заявка №915226, пріоритет винаходу від 20 липня 1992 року, дата видачі патенту США - 1 березня 1994 року). Вищезазначений цементний протез стегнової кістки призначений для встановлення в кістково-мозковий канал при повторному ендопротезуванні. Він складається з металевого компонента з видовженою частиною, яка формує поздовжню вісь протеза. На його широкому проксимальному кінці знаходиться нарізний отвір для з'єднання з інструментами і шийкова частина циліндричної форми, на кінці якої міститься конус для з'єднання з голівкою. З вищезгаданою видовженою частиною вона з'єднується під кутом 125°. Конструкція має передню, задню, медіальну і латеральну поверхні, відшліфовані до розміру нерівностей менше, ніж 0,1мкм. Прототип використовують наступним чином: одним з відомих доступів до кульшового суглоба виконують розріз м'яких тканин, проводять дислокацію в штучному суглобі. За допомогою екстрактора видаляється стегновий компонент первинного протезу. Спеціальним інструментарієм ретельно та обережно видаляється цемент із каналу стегнової кістки. Далі проводиться обробка інтрамедулярного каналу рашпилями, призначеними для реендопротезування. Після отримання задовільних результатів при пробній репозиції на акриловому кістковому цементі встановлюють металевий компонент до обраної глибини. На стегновий компонент після пробної репозиції з провізорними пластмасовими голівками встановлюють і фіксують кількома ударами головку обраної довжини. Суглоб репонують. Рану пошарово ушивають. Основним недоліком прототипу є можливість повторного розхитування видовженої частини через дію ротаційних сил та тих, які направлені на „вирив" конструкції з каналу стегнової кістки. Векторний розподіл цих сил визначається індивідуальними анатомічними особливостями стегнової кістки. При цьому мають значення відхилення шийково-діафізарного кута, стан стінки стегнової кістки, цементної „мантії", наявність остеопорозу тощо (Castelli С, Borromeo UM, Ferrario A, Capodaglio M, Cherubino P. Complications of prosthetic surgery in the dysplastic hip. // Chir Organi Mov. 1997 Apr-Jun; 82(2): 177-82.). В основу винаходу поставлено задачу створити такий пристрій для реендопротезування, у якому шляхом виконання в його елементах вікон, заповнених поліамідом-12 і проведенням через них та кортикальні шари стегнової кістки блокуючих гвинтів досягається можливість збільшення міцності системи „кістка-фіксатор", зменшення ймовірності неспроможності реендопротеза. Запропонований пристрій (фіг.1 - вид спереду (а), вид збоку (б), вид сзаду (в)) складається з цільнометалевого компонента, що має видовжену 1 та шийкову 2 частини, з'єднані між собою під кутами 125°, 135° та 145° для кожного типорозміру. Шийкова частина 2 циліндричної форми, на її проксимальному кінці знаходиться конус 3 для з'єднання з стандартною модульною голівкою. Видовжена частина 1 має широкий проксимальний 4 і вузький дистальний кінець 5, що завершується напівсферою. Проксимальний кінець має передню, задню, медіальну, латеральну поверхні, які сточені по напрямку до дистального кінця, а дистальний циліндричної форми з виконаними в ньому вікнами 6, заповненими поліамідом-12. На проксимальному кінці видовженої частини знаходиться нарізний отвір 7 та шліц 8 для з'єднання з інструментами. На передній поверхні насвердлені чотири отвори 9 діаметром 2,7 і глибиною 1 мм, відстань між якими становить 5мм для контролю глибини посадки металевого компонента. Металевий компонент має п'ять типорозмірів з інкрементом 1мм для передньо-заднього і латеро-медіального розмірів проксимального кінця проксимальної видовженої частини і 5мм для її довжини, а також три варіанти для кожного типорозміру з кутом між шийковою та видовженою частинами відповідно 125°, 135° та 145°. Всі поверхні поліруються до розміру нерівностей менше 0,1мкм. Поверхня конуса матується. Модульні голівки стандартні для тотальної артропластики трьох типорозмірів (короткі, середні та довгі) і двох діаметрів (28 та 32мм) для застосування з відповидними типами пластмасових ацетабулярних компонентів. Зовнішня поверхня ендопротезу полірується до розміру нерівностей менше, ніж 0,1мкм. Пристрій застосовують наступним чином. Передопераційно попередньо визначають за допомогою шаблонів, виконаних на прозорій плівці, типорозмір металевого компонента та його варіант за рентгенограмами пацієнта. Оперативне лікування за допомогою пристрою здійснюють відкритим способом: одним із відомих доступів проводять розріз м'яких тканин, виконують дислокацію в штучному суглобі. За допомогою екстрактора видаляється стегновий компонент первинного протезу. Спеціальним інструментарієм ретельно та обережно видаляється цемент із каналу стегнової кістки. Далі проводять обробку інтрамедулярного каналу стандартними рашпилями, призначеними для реендопротезування. Після отримання задовільних результатів - пробна репозиція. Використовуючи нарізний отвір 7 та шліц 8 з допомогою інструмента для заведення стегнового компонента ендопротезу на акриловому кістковому цементі встановлюють пристрій до обраної глибини, орієнтуючись по позначкам 9. Далі, з допомогою ЕОПу через проколи шкіри в полімерні вікна 6 проводять по одному блокуючому гвинту, таким чином, щоб вони пройшли через обидва кортикальних шари стегнової кістки. На конус 3 одягають модульну голівку обраного при пробній репозиції типорозміру, штучний суглоб репонують. Рану пошарово зашивають. Можливість застосування винаходу підкреслюють дані літератури (Ornstein Е, Atroshi I, Franzen Н, Johnsson R, Sandquist P, Sundberg M. Results of hip revision using the Exeter stem, impacted allograft bone, and cement. // Clin Orthop 2001 Aug;(3 89): 126-33.; Pekkarinen J, Alho A, Lepisto J, Ylikoski M, Ylinen P, Paavilainen T. Impaction bone grafting in revision hip surgery. A high incidence of complications. // J Bone Joint Surg Br 2000 Jan;82(l):103-7.), які описують застосування прототипу винаходу, а також наявність у виробників ендопротезів кульшових суглобів моделей стегнових компонентів з отворами для проведення блокуючих гвинтів (Link® Implantate Gesamtkatalog. Hamburg, 2000), що, в сукупності, підкреслює можливість застосування винаходу.