Дуга-пластина для хірургічної корекції лійкоподібної деформації грудної клітки у дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії, і призначений для хірургічного лікування лійкоподібної деформації грудної клітки (ЛДГК) у дітей, а власне - до конструкції дуги-пластини, яка використовується при такому лікуванні. Лійкоподібна деформація грудної клітки є тяжким вродженим захворюванням, яке характеризується западанням грудини та передніх відділів ребер, зменшенням об'єму грудної клітки, стисканням життєво важливих органів - серця та легень і порушенням їх життєдіяльності. Дана аномалія не є фатальною, але вона проявляється як косметичними, так і функціональними розладами з боку серцево-судинної та дихальної систем, а також змінами обмінних процесів. Крім того, ЛДГК є такою патологією, яка може відобразитися на психічному стані дитини, на соціальних контактах, поведінці, взаємовідносинах з іншими дітьми. Лійкоподібна деформація є найчастішою вадою розвитку грудної клітки і зустрічається в межах 0,13-3,5% [І]. Основним способом лікування ЛДГК є хірургічний, при якому після поперечних розтинів по середньоаксилярній лінії з обох боків, між ними формують тунель шляхом тупого розведення тканин під западанням, по ходу якого проводять стальну дугу-пластину з розворотом її на 180°. Дуга-пластина являє собою металеву власне пластину, яку перед встановленням в грудну клітку пацієнта деформують таким чином, щоб забезпечити необхідну корекцію ЛДГК. В правильному положенні її фіксують до ребер в поперечних розтинах. Для стабільного підняття грудини дугу-пластину необхідно носити протягом двох років. Проте така дуга-пластина має виражений і суттєвий недолік - приблизно в 10% випадків наступає її зміщення, яке необхідно коригувати повторною операцією [2]. Зміщення дуги-пластини можливі трьох видів: ротація на 90°, ротація на 180° і бокове зміщення в правий або лівий бік і відбуваються вони, не в останню чергу, через недосконалу конструкцію дуги-пластини, а саме через її ненадійну фіксацію в грудній клітці. Відома також дуга-пластина, конструкція якої була запропонована Уолтером Лоренцом [3], лінійної форми шириною від 15 до 25мм (в залежності від віку пацієнта), товщиною 2мм і довжиною, на 20мм більшою за відстань між двома середньоаксилярними лініями по передньому півкругу грудної клітки пацієнта, яка по полюсах має два отвори для фіксації. Таку дугу-пластину перед встановленням в грудну клітку пацієнта деформують таким чином, щоб забезпечити необхідну корекцію ЛДГК. Однак, пластина такої конструкції часто зміщується в будь-яке перераховане вище положення. Це можна пояснити тією обставиною, що фіксація такої дуги-пластини можлива тільки на її полюсах. Крім того, дуга-пластина такої конструкції є надто широкою, що може викликати болі від тиску краю дуги на надкісницю та на міжреберні нерви. Надмірна ширина дуги-пластини також може стати причиною несправжньої аневризми міжреберної артерії та деструктивних змін в кістці. J. Bohosiewicz et al. [4] запропонували дугу-пластину для хірургічної корекції ЛДГК у дітей з такими ж розмірами, але з додатковими отворами, виконаними в шаховому порядку по всій площині пластини. Використовуючи таку дугу-пластину, можна фіксувати її лігатурами через додаткові отвори. Крім того, дуга цієї конструкції є легшою за попередню. Проте, надійно зафіксувати таку пластину не завжди вдається через ту обставину, що все прикладене до неї навантаження діє в одній площині. Найближчим аналогом (прототипом) дуги-пластини для хірургічної корекції ЛДГК, що заявляється, є пластина, удосконалена Donald Nuss [5]. Він запропонував до дуги-пластини Уолтера Лоренца з одного її полюса фіксувати додаткову поперечну пластинку. Дугу-пластину такої конструкції легше зафіксувати в грудній клітці, а поперечна пластинка запобігає як ротаційному, так і боковому зміщенню дуги. Проте, фіксація дуги-пластини, навіть з поперечною пластинкою, може бути ненадійною через недостатню жорсткість конструкції, що в деяких випадках може стати причиною ротаційних зміщень. Після закінчення двохрічного періоду знаходження дугипластини такої конструкції в грудній клітці її складно видаляти. Крім того, місце фіксації додаткової пластинки до дуги-пластини є нерівним, що може призвести до утворення пролежня м'яких тканин в місці фіксації. В основу винаходу поставлена задача створення дуги-пластини для хірургічної корекції ЛДГК у дітей, яку за рахунок більшої жорсткості можна надійно зафіксувати без допоміжних конструктивних елементів. Отриманий технічний результат зводиться до запобігання зміщенню дуги-пластини після хірургічної корекції лійкоподібної грудної клітки у дітей, чим забезпечується успішне лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомій дузі-пластині для хірургічної корекції лійкоподібної деформації грудної клітки у дітей, що включає власне пластину товщиною близько 2мм і довжиною, на 20мм більшою за відстань між двома середньоаксилярними лініями по передньому півкрузі грудної клітки пацієнта, з отворами, виконаними в шаховому порядку по всій площині власне пластини, згідно винаходу, власне пластина виконана суцільною, Т-подібної форми, шириною від 12 до 15мм в залежності від віку пацієнта, з поперечником такої ж товщини, шириною 10мм і довжиною, в 3 рази більшою за ширину власне пластини, що має два отвори на своїх полюсах. Відмінними ознаками винаходу є те, що дуга-пластина виконана суцільною, Т-подібної форми і має поперечник шириною 10мм і довжиною, в З рази більшою за ширину власне пластини. По своїх полюсах поперечник має два отвори для фіксації до грудної клітки. Саме ці технічні особливості дуги-пластини дозволяють надійніше зафіксувати її при хірургічній корекції ЛДГК, що запобігає зміщенню дуги-пластини в післяопераційному періоді. Крім того, пацієнти після операції краще переносять присутність дуги-пластини такої конструкції, бо вона не викликає пролежнів, а після закінчення двохрічного періоду знаходження її в грудній клітці таку дугу-пластину легше видаляти. За відомими літературними даними така конструкція дуги-пластини для хірургічної корекції ЛДГК невідома. Винахід ілюструється схематичними рисунками на яких зображено: На Фіг.1 - початковий вигляд дуги-пластини; На Фіг.2 - дуга-пластина після встановлення в грудну клітку. Дуга-пластина за даним винаходом є суцільною та має Т-подібну форму. Вона складається з власне пластини 1 та поперечника 2 однакової товщини - близько 2мм. Така товщина забезпечує достатню гнучкість конструкції для наступної її деформації до потрібної форми, що відтворює бажану кривину передньої грудної стінки. Власне пластина 1 шириною від 12 до 15мм (в залежності від віку дитини) і довжиною, на 20 мм більшою за відстань між двома середньоаксилярними лініями по передньому півкрузі грудної клітки пацієнта. Ширина власне пластини 1 коливається в межах від 12 до 15мм у відповідності до ширини міжреберних проміжків, яка залежить від віку дитини. Довжина власне пластини 1 встановлена на 20мм більшою за відстань між двома середньоаксилярними лініями по передньому півкрузі грудної клітки пацієнта. Це пов'язано з тим, що, в середньому, на таку довжину збільшується відстань між двома середньоаксилярними лініями по передньому півкрузі грудної клітки пацієнта за два роки носіння дуги-пластини. Для фіксації дуги-пластини в грудній клітці у власне пластині 1 передбачені отвори 3, виконані в шаховому порядку по всій її площині. Поперечник 2 шириною 10 мм і довжиною, в 3 рази більшою за ширину власне пластини 1 має на своїх полюсах два отвори 4 для фіксації до суміжних ребер. 10-мм ширина поперечника 2 є необхідною для забезпечення достатньої жорсткості конструкції. Довжина поперечника 2 встановлена в 3 рази більшою за ширину власне пластини 1, бо саме такий його розмір відповідає довжині міжреберного проміжку та ширині двох ребер, до яких необхідно фіксувати дугупластину. Запропоновану дугу-пластину використовують наступним чином. В положенні пацієнта лежачи на спині обидві його руки розводять в сторони для доступу до бокових поверхонь грудної клітки. Остаточно деформують до потрібної форми підготовлену раніше металеву дугу-пластину. Білатеральне по середньоаксилярній лінії поперечними розтинами довжиною до 4см розсікають м'які тканини до ребер в проекції IV міжребір'я. Також проводять поздовжній розтин такої ж довжини у субксифоїдальному полі. Мобілізують загру динний простір під "лійкою". Через сформований тунель проводять затискач Kelly, доки він не з'явиться з протилежного боку. За допомогою цього затискача проводять направляючу стрічку. Цим же шляхом, вже за допомогою стрічки, проводять металеву дугу-пластину випуклістю донизу. Потім її повертають на 180°, щоб випуклість була спрямована догори, піднімаючи грудину і передню стінку грудної клітки до необхідного положення. Власне пластину 1 фіксують нитками через отвори 3 до ребер в бокових розтинах та до грудини. З боку поперечника 2 дугу-пластину фіксують до ребер через отвори 4 в поперечнику 2. Рани пошарове зашивають із залишенням мікроіригатора за грудиною. Через 2 роки дугу-пластину необхідно видаляти. У клініці дитячої хірургії НМУ з 2001 до 2003 року проведено б операцій 3 використанням дуги-пластини для лікування лійкоподібної деформації грудної клітки, що заявляється. Відмічено надійну фіксацію дуги-пластини в грудній клітці, що запобігло зміщенню пластини та сприяло добрій корекції ЛДГК. Таким чином, завдяки створенню оригінальної конструкції дуги-пластини для хірургічної корекції ЛДГК у дітей, вдалося запобігти зміщенню дуги-пластини після операції без використання допоміжних конструктивних елементів. Список літератури. 1. Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия. Т.2. -СПб., Хардфорд, 1996. - С.168-184. 2. Fonkalsrud E. Surgical Management of Chest Wall Malformations in Childhood // Surg. Childh. Intern. - 1996. Vol.4, No.2. - P.77-82. 3. Nuss D., Kelly, Jr. R.E., Croitoru D.P., Katz M.E. A 10-year review of a minimally invasive technique for the correction of pectus excavatum // J. Pediatr. Surg. -1998. -Vol.33, No.4. - P.545-552. 4. Nowa metoda operacji lejkowatej klatki piersiowej - doniesienie wstepne / J.Bohosiewicz, G.Kudela, U.Izwaryn, B.Kordys-Darmolinska // Chirurgia dziecieca. -2000. -No 1. - P.18-20. 5. Herba A., Swoveland В., Tagge E.P., Georgeson K., Othersen, Jr.H.B., Nuss D. Outcome analysis of minimally invasive repair of pectus excavatum: Review of 251 cases II]. Pediatr. Surg. - 2000. - Vol.35, No.2. - P.252-258.