Пристрій для остеосинтезу

Пристрій для остеосинтезу, що виконаний у вигляді накісткової пластини з отворами для елементів фіксацп, який відрізняється тим, що в частині пластини, що прилягає до зони перелому, виконано тунель для введення в нього гнучкого світловода кінцем до кісткової рани. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до щелепно-лицевої хірургії', ортопедії та травматології' і призначена для фіксації кісткових уламків при проведенні кісткових реконструктивновідновних операцій. Однією з актуальних проблем щелепнолицевої хірургії, ортопедії та травматології є прискорення репаративної регенерації кісткової тканини, зокрема при лікуванні переломів, які потребують оперативного втручання, а також при виконанні реконструктивних операцій на кістках, в тому числі - лицевого черепа. Існують апаратні та неапаратні способи остеосинтезу. Останнім часом широко використовуються титанові пластини, які фіксуються до фрагментів шурупами. Але вони виконують переважно імобілізуючу функцію і не прискорюють репаративну регенерацію кісткової тканини [1] Відомо, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання позитивно впливає на загоювання переломів, має протизапальну, протинабрякову, знеболюючу, десенсибілізуючу та імуномодулюючу дію Як правило, застосування лазера частіше зовнішнє Однак існують показання і до інвазивної лазеротерапі'і - це зменшує розсіювання та втрати енергії, а також забезпечує безпосереднє опромінення певних тканин [2, 3]. Але фіксація світловода у рані завдає певних труднощів. Важко досягти фіксації світловода, щоб сфокусувати потік лазерного випромінювання безпосередньо в лінії перелому В зв'язку з цим, нами запропоновано пристрій, який дозволяє оптимізувати умови регенерації кісткової тканини. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу прискорення репаративної регенерації в післяопераційному періоді при проведенні остеосинтеза кісток лицевого черепа, Технічний результат досягається в поліпшенні умов перебігу остеогенезу в ділянці переломів кісток. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому пристрої, який виконаний у вигляді пакісної пластини з отворами для елементів фіксації, згідно корисної моделі, в частині пластини, що прилягає до зони перелому, виконано тунель, для введення в нього гнучкого світловода кінцем до кісткової' рани, який приєднано протилежним кінцем до джерела лазерного випромінювання за допомогою оптичної системи. Такі пластини дозволяють реалізувати комплексний підхід до впливу на репаративні процеси в кістковій рані, зменшити вірогідність ускладнень в післяопераційному періоді та запобігти довготривалої побудови кісткової тканини в місцях переломів Запропонований пристрій дозволяє швидше отримати зрощення кістки в місцях переломів. Показання до застосування. - Травматичні та резорбційні переломи верхньої та нижньої щелеп зі зміщенням, які потребують оперативного лікування; - Травматичні переломи вилицевих кісток та вилицевої дуги зі зміщенням; Травматичні переломи вилицевоорбітального комплексу зі зміщенням; - Хірургічне лікування дефектів та деформацій нижньої щелепи; - Хірургічне лікування дефектів та деформацій середньої зони обличчя. СО СО 00 СО 6866 За даними літератури такий пристрій невідомий. Сутність винаходу пояснюється малюнками, на яких представлено загальний вигляд пристрою для остеосинтезу (мал 1) та схему його застосування (мал.2): 1) власне титанова пластина; 2) отвори для фіксації уламків шурупами; 3) шурупи для фіксації; 4) тунель для підведення до кісткової рзни гнучкого світловоду; 5) гнучкий світловод; 6) фрагменти кісток; 7) лінія перелому. Корисну модель, що заявляється, застосовують наступним чином. Після скелетування поверхні фрагментів кісток (6), які потрібно зафіксувати в правильному положенні, та їх репозиції (це здійснюється під наркозом або під НЛА), свердлом (діаметр 1,75мм) перпендикулярно кістці, згідно отворам (2) на пластині (1) роблять тунелі для шурупів (3). Пластину (1) припасовують таким чином, щоб отвори (2) на ній співпадали з тунелями в кістці. Далі шурупи (3) за допомогою викрутки вкручують у відповідні тунелі. Таким чином досягають жорсткої фіксації' пластини (1) до кістки, а також жорсткої фіксації фрагментів кісток. Далі, через тунель (4) в пластині (1) до лінії перелому (7) підводять гнучкий світловод (5), який додатково фіксують резорбційним шовним матеріалом до пластини (1). Рану зашивають, а вільний позараньовий кінець світловода фіксують до слизової оболонки щоки чи прилеглих м'яких тканин поліамідною ниткою. В післяопераційний період пацієнту призначають курс протизапальної' терапії по стандартній схемі, а також, додатково, через одну добу після операції призначають десятисеансний курс лазеротерапії Для цього вільний кінець гнучкого світловода (5) приєднують до джерела лазер !' j ! Ї ;і -•••' • ' ного випромінювання на час процедури за допомогою оптичної системи. Після закінчення курсу фізіотерапії знімають шви та світловод (5) легко вилучається із рани. На кістках лицевого черепа на 10-20 добу, на інших кістках - після закінчення фази колагенезу. Рентгеноконтроль положення фрагментів кісток проводять через 1 місяць, 3 місяці після операції послідовно. Перевагами пристрою, запропонованого нами, є можливість проведення в післяопераційному періоді фізіотерапевтичного лікування (лазерного випромінювання) безпосередньої кісткової' рани, що позитивно впливає на післяопераційний перебіг, репаративний остеогенез При цьому відмічають зменшення набряку м'яких тканин в ділянці оперативного втручання порівняно з контрольною групою, зменшення больового синдрому в рані в післяопераційний період, зменшення термінів лікування хворих (шини знімаються через 3 тижні). Пристрій для остеосинтезу, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології НМУ у період з 2002 по 2004 рік У всіх випадках отримано добрі функціональні та анатомічні результати, прискорення регенерації" кісткової тканини, що підтверджуються клінічними, рентгенологічними, імунологічними методами дослідження. Література 1. Bernd Spiessl. Internal Fixation of the Mandible Springer-Verlag, 1989.-375p. 2 Берглезов М.А., Вялько В.В., Угнивенко В.И. Методы инвазивнои лазеротерапии в травматологии и ортопедии. Методические рекомендации. М., 1995-20с. 3 Макаренков В.В. Прогнозирование, профилактика воспалительных осложнений переломов нижней челюсти с использованием инфракрасного лазерного и магнитолазерного излучения. Автореферат дис к.м.н Смоленск, 1996-17с. і HM.1 Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601