Гвинт для остеосинтезу і спосіб для остеосинтезу фрагментів кісток

Винахід відноситься до медицини, а саме до травматології та ортопедії і призначається для остеосинтезу. Відомий пристрій для остеосинтезу, що має гвинт, головка якого має шийку з перпендикулярною планкою, і держак, виконаний з поперечним пазом і спосіб остеосинтезу (а.с. №1375252, кл. А61В17/58). Відомий також гвинт для остеосинтезу, виконаний в вигляді різьбового стрижня з головкою, яка має опорну та кріпильну частини, які з'єднані між собою шийкою, при цьому опорна частина головки прикріплена до різьбового стрижня і спосіб для виконання остеосинтезу (патент України №13244, кл. А61В17/58). Гвинт і спосіб є найбільш близькими до запропонованих, а тому вибрані за прототипи. Недоліком відомого гвинта є те, що він призначений для фіксації тільки в губчатій речовині кістки і не забезпечує надійної фіксації в більш щільному кортикальному шарі кістки. В основу винаходу поставлена задача в гвинті для остеосинтезу та способі для остеосинтезу різнорідних за щільністю кісткових тканин шляхом більш міцного контакту гвинта з кістковою речовиною забезпечити надійну фіксацію і запобігти міграції конструкції. Поставлена задача вирішується тим, що в гвинті для остеосинтезу, що має носову, середню частини і головку, згідно з винаходом, на носовій частині виконана різьба з більшим кроком і меншим діаметром ніж на середній частині. Співвідношення кроків різьби носової і середньої частини є 2:1. Співвідношення діаметрів різьби носової і середньої частини є 0,75:1. В способі для остеосинтезу фрагментів кісток, відповідно до якого через лінію перелому просвердлюють канал, в який вкручують самонарізний гвинт і здійснюють фіксацію, згідно з винаходом, фіксацію здійснюють шляхом закручування в губча ту частин у кістки різьбової частини з більшим кроком різьби і меншим діаметром , а в кортикальну частину - з меншим кроком і більшим діаметром різьби. Впровадження в травматологічну практику запропонованих гвинта та способу підвищує ефективність лікування переломів. Винахід пояснюється кресленням, де показано загальний вигляд гвинта. Гвинт для остеосинтезу виконаний в вигляді загостреного самонарізного стрижня, який має носову частину 1, середню частину 2, головку 3. На носовій частині 1 виконана різьба з кроком більшим, а діаметром меншим, ніж на середній частині 2. Співвідношення кроків різьби носової і середньої частини є 1,9-2,1:0,9-1,1. Оптимальне співвідношення кроків різьби є 2:1. Співвідношення діаметрів різьби носової і середньої частини є 0,7-0,8:0,9-1,1. Оптимальне співвідношення діаметрів різьби носової і середньої частини є 0,75:1. На головці 3 виконана метрична різьба для загвинчування гайки. Спосіб остеосинтезу здійснюють таким чином. Через лінію перелому свердлом просвердлюють канал, в який вкручують гвинт до фіксації його носової частини 1 в губчатій речовині кістки і середньої частини 2 в кортикальній речовині кістки. Далі на головку 3 накручують гайку для фіксації гвинта в зовнішніх опорах (на кресленні не показані). Носова частина гвинта з різьбою забезпечує оптимальний контакт гвинта з губчатою речовиною кістки. А середня частина з різьбою забезпечує максимально можливий контакт гвинта з кортикальною речовиною кістки. Крім того, різниця кроків різьби забезпечує при закручуванні гвинта компресійний ефект по лінії перелому, що в цілому забезпечує високу жорсткість фіксації, більш короткі строки зрощення, скорочення строків реабілітації.