Спосіб виготовлення артилерійської гільзи

Винахід відноситься до боєприпасів, і може бути використаний у виробництві артилерійських гільз. Відомим є спосіб виготовлення артилерійської гільзи за заявкою Російської Федерації №2000109147, МКВ: В21К21/06, пріоритет від 14.04.2000, в якому виконують об'ємну пластичну деформацію заготовки прямим видавлюванням у матрицю, після чого виконують ряд витяжок зі стоншенням стінок через кільцеві матриці з послідуючою механічною обробкою зовнішньої поверхні і обтискуванням головної частини корпусу, що дозволяє зменшити масу заготовки і виключає утворення донної складки. Загальними ознаками відомого способу і рішення, що заявляється, є виготовлення напівфабрикату об'ємною пластичною деформацією заготовки з послідуючим формуванням стінок гільзи. Відомий спосіб дозволяє зменшити масу заготовки і виключає утворення донної складки, однак неоднократна витяжка зі стоншенням стінок заготовки і обтискування головної частини корпусу підвищує трудомісткість технологічного процесу виготовлення артилерійської гільзи. Як прототип вибраний спосіб виготовлення артилерійської гільзи (Рогожин В.И., Кузнецов B.П., Кобылин Р.А. Изготовление артиллерийских гильз из триметалла, М, «Боеприпасы» №5, 1981, с. 50), в якому виготовляють напівфабрикат об'ємною пластичною деформацією заготовки, в якості якої використовують витяжку, з послідуючим формуванням стінок гільзи. Після отримання напівфабрикату виконують формування стінок гільзи, для чого використовують ряд операцій витяжки зі стоншенням стінок, обтиск, проміжні термічні операції (відтикання, закалювання, відпуск), хімічні операції (знежирювання, травлення, фосфатування), що дозволяє отримати задане розподілення механічних властивостей корпуса гільзи зі зменшенням від дна до дульця. Загальними ознаками зазначеного способу і рішення, що заявляється, є виготовлення напівфабрикату об'ємною пластичною деформацією заготовки з послідуючим формуванням стінок гільзи. Спосіб за прототипом дозволяє отримати задане розподілення механічних властивостей корпуса гільзи зі зменшенням від дна до дульця, однак технологія способу передбачає велику кількість витяжок, відпусків, травлення, обтисків тощо, що ускладнює технологічний процес, надаючи йому трудомісткості. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу виготовлення артилерійської гільзи з тим, щоб забезпечити зниження кількості технологічних операцій при збереженні функціональних властивостей виробу, що дозволяє скоротити тривалість технологічного процесу і знизити собівартість готового продукту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі виготовлення артилерійської гільзи, що включає виготовлення напівфабрикату об'ємного пластичною деформацією заготовки з послідуючим формуванням стінок гільзи, відповідно до винаходу, в якості об'ємної пластичної деформації заготовки використовують гаряче штампування, а формування стінок гільзи виконують токарною обробкою зовнішньої і внутрішньої поверхонь напівфабрикату. Перераховані ознаки с істотними ознаками винаходу і забезпечують досягання технічного результату зниження кількості технологічних операцій при збереженні функціональних властивостей виробу. Доцільно гаряче штампування заготовки виконувати послідовно в дві різні форми з однократним нагрівом заготовки. Доцільно як матеріал заготовки використовувати сталь з границями текучості dт=20-35кг/мм 2. Причинно-наслідковий зв'язок істотних ознак винаходу з те хнічним результатом виявляється в наступному. Виготовлення напівфабрикату об'ємною пластичною деформацією заготовки з послідуючим формуванням стінок гільзи дозволяє виготовити виріб з заданими формою і розмірами. Застосування гарячого штампування дозволяє отримати стакан гільзи заданої висоти для подальшого обробляння з формуванням стінок. Формування стінок гільзи токарною обробкою безпосередньо після отримання напівфабрикату дозволяє виключити з технологічного процесу виготовлення гільзи ряд витяжок зі стоншенням стінок, термічну обробку напівфабрикату, обтиск тощо, що забезпечує зниження кількості технологічних операцій при збереженні функціональних властивостей виробу. Таким чином істотні ознаки рішення, що заявляється, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з технічним результатом, що досягається. Нижче наводиться опис способу, що заявляється з наданням прикладів його конкретного виконання. Спосіб виготовлення артилерійської гільзи включає виготовлення напівфабрикату гарячим штампуванням заготовки з послідуючим формуванням стінок гільзи шляхом токарної обробки зовнішньої і внутрішньої поверхонь напівфабрикату. В якості вихідної заготовки використовують круглий прокат, від якого відрізають круг, який нагрівають за допомогою індуктора до температури t=1180-1260°С, після чого його штампують один раз або два рази у різні форми, що є доцільним, без додаткового нагріву. В результаті штамповки отримують напівфабрикат з висотою що дорівнює заданій висоті стакана гільзи. Формування стінок гільзи разом з обробкою донної частини виконують шляхом токарної обробки безпосередньо після отримання напівфабрикату без проведення додаткових операцій, які використовують в способі за прототипом. Для ефективного виконання способу доцільно використовувати сталь з границями текучості dт=20-35кг/мм 2. Нижче наводиться таблиця, в якій представлені конкретні приклади способу виготовлення артилерійської гільзи з марок сталі, які доцільно використовувати для ефективності процесу. Таблиця № Марка сталі 1. 2. 3. 10 20 09Г2С Границя текучості, кг/мм 2 21-23 25-28 32-35 Температура нагріву заготовки, С° 1250-1260 1230-1240 1180-1190 Тривалість технологічного процесу, хв. 10-12 12-14 15-17 Порівняльний з прототипом аналіз дозволяє зробити висновок, що спосіб виготовлення артилерійської гільзи, що заявляється, відрізняється тим, що базується на принципово новому те хнологічному рішенні проблеми вибору технологічних операцій, послідовності к проведення і матеріалу. Це рішення полягає в тому, що в способі виготовлення гільзи застосовують вигото влення напівфабрикату шля хом виконання однієї операції - гарячим штампуванням, а остаточну обробку, що формує стінки гільзи виконують шляхом токарної обробки. При цьому доцільно як матеріал використовувати сталь з зазначеними вище границями текучості. Середній час тривалості технологічного процесу рішення, що заявляється є меншим ніж час виготовлення артилерійської гільзи за відомим способом за рахунок зниження кількості технологічних операцій при збереженні функціональних властивостей виробу, що дає рішенню, що заявляється, перевагу перед прототипом.