Ствол артилерійської гармати

1. Ствол артилерійської гармати, що містить безпосередньо ствол, виконаний у вигляді товстостінної труби перемінного перерізу, що звужується до дулової частини, яка має канал з нарізами вздовж останнього, виконаними по гвинтовій лінії, який відрізняється тим, що нарізи в каналі ствола виконані полігонального типу, а на зовнішній частині ствола виконано N ребер жорсткості. 2. Ствол артилерійської гармати по п. 1, який відрізняється тим, що ребра жорсткості виконані на ділянці дулової частини ствола і розміщені вздовж останнього. 35696 - недостатня живучість нарізного ствола. В основу винаходу поставлено задачу підвищення жорстокості ствола на згин. Вирішення поставленої задачі у стволі артилерійської гармати, що містить безпосередньо ствол, виконаний у вигляді товстостінної тр уби перемінного перетину, яка звужується до дульної частини, що містить канал з нарізами вздовж останнього, виконаними по гвинтовій лінії, є виконання нарізів у каналі ствола полігонального типу, виконання на зовнішній частині ствола N ребер жорсткості, виконання ребер жорсткості в районі дульної частини ствола і розміщення їх вздовж останнього, розміщення ребер жорсткості на поверхні ствола по гвинтовій лінії, яка співпадає з кутом закрутки нарізів, розміщення ребер жорсткості на поверхні ствола симетрично над стиком двох граней нарізів по всій довжині згаданого стику, довжиною не менше 2/3 довжини ствола, виконання кута між гранями нарізів рівним b, а кута закрутки нарізів - g, виконання ребер жорсткості кількістю, яка дорівнює кількості граней нарізів у каналі ствола. Вирішення поставленої задачі дійсно можливе, так як технологічно можливо виконати ствол гармати у вигляді труби, яка звужується до дульного зрізу. В каналі ствола технологічно можливо виконати нарізи полігонального типу, розмістивши їх вздовж внутрішнього канала ствола по гвинтовій лінії. Кількість нарізів у каналі ствола може бути будь-якою, наприклад, m (як варіант конструкції кількість нарізів може складати m-10). Для зменшення ваги ствола і одночасно збільшення його жорсткості на згин, на зовнішній поверхні ствола можуть бути виконані ребра жорсткості, наприклад, прямокутної або трапецевидної форми. Кількість ребер жорсткості може бути будь-якою, наприклад, N. Однак, для зменшення вірогідності появи тріщин у місцях зміни форми конструкції, ребра жорсткості повинні розташовуватись симетрично над стиком двох граней нарізів, при цьому таке розташування ребер жорсткості повинно бути по всій довжині згаданого стику, але не менше 2/3 довжини ствола (при відрахунку від дульного зрізу). Зіставний аналіз технічного рішення з прототипом показує, що ствол артилерійської гармати відрізняється тим, що нарізи в каналі ствола виконані полігонального типу, а на зовнішній частині ствола виконано N ребер жорсткості, ребра жорсткості виконані в районі дульної частини ствола і розміщені вздовж останнього, розміщення ребер жорсткості на поверхні ствола виконано по гвинтовій лінії, яка співпадає з кутом закрутки нарізів, ребра жорсткості на поверхні ствола розміщені симетрично над стиком двох граней нарізів по всій довжині згаданого стику, ребра жорсткості розміщені на ділянці ствола від дульного зрізу довжиною не менше 2/3 довжини ствола, кут між гранями нарізів виконано рівним b, а кут закрутки нарізів - g, кількість ребер жорсткості виконано рівною кількості граней нарізів на каналі ствола. Порівняння ствола артилерійської гармати не тільки з прототипом, а й з іншими технічними рішеннями (4), (5), (6) в цій галузі те хніки, не дозволило виявити в них ознак, які відрізняють рішення від прототипу, та визнати його таким, що відповідає критерію «суттєві відмінності». Сутність винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 показано загальний вигляд ствола артилерійської гармати, на фіг. 2 показано ствол артилерійської гармати на виді збоку в розрізі (а) і на виді спереду (б), на фіг. З показано поперечний перетин ствола в районі дульної частини. Згідно зі схемою на фіг. 1 ствол артилерійської гармати конструктивно містить безпосередньо ствол 1, виконаний у вигляді товстостінної труби перемінного січення, яка звужується до дульної частини. Ствол 1 містить канал 2 з нарізами 3 вздовж останнього, виконаними по гвинтовій лінії. Нарізи 3 в каналі 2 ствола 1 виконані полігонального типу, а на зовнішній частині ствола 1 виконано N ребер жорсткості 4. Ребра жорсткості 4 виконані в районі дульної частини ствола 1 і розміщені вздовж останнього. Розміщення ребер жорсткості 4 на поверхні ствола 1 виконано по гвинтовій лінії, яка співпадає з кутом закрутки нарізів 3. Ребра жорсткості 4 на поверхні ствола 1 розміщені симетрично над стиком двох граней (поз. 1) нарізів 3 по всій довжині згаданого стику (див. фіг. 3). Згадані ребра жорсткості 4 розміщені на ділянці ствола 1 від дульного зрізу довжиною не менше 2/3 довжини ствола. Кут між гранями (поз. 1) нарізів 3 в каналі 2 ствола 1 виконано рівним b, а кут закрутки нарізів - g. Конструктивно кількість ребер жорсткості 4 виконано рівною кількості граней (поз. 1) нарізів 3 в каналі 2 ствола 1. Довжина ствола на фіг. 2 позначена L. Ствол артилерійської гармати працює таким чином. В процесі пострілу снаряд (на фіг. 1-3 - не показано) входить у нарізну частину канала 2 ствола 1, де він під дією порохових газів переміщується по полях нарізів 3, виконаних полігонального типу. Під час дії снаряда по нарізах 3 йому передається обертовий рух за рахунок контакту бойової частини нарізу З і поверхні згаданого снаряда. Під час розігрівання ствола 1 зменшенню жорсткості останнього на згин перешкоджають ребра жорсткості 4, виконані на зовнішній поверхні ствола 1 симетрично над стиком двох граней (поз. 1) нарізів 3. Підвищення ефективності застосування ствола артилерійської гармати у порівнянні з прототипом досягається за рахунок збільшення жорсткості конструкції ствола на згині шляхом виконання на зовнішній поверхні ствола ребер жорсткості вздовж останнього, і зменшення ваги ствола за рахунок зменшення товщини стінок. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Патент Японії № 60-505068, кл. F 41A21/02, 21/04 (ІСМ 1996 р., № 10, стор. 6) - аналог. 2. Патент США № 2444949, НКІ 89-1.7, 1948 р. - аналог. 3. Воронковський Д.Д. «Материальная часть артиллерии, боеприпасы и приборы» (короткі відомості із основ улаштування), підручник для артилерійських учили щ. Військове видавництво МО Союзу РСР, М., 1958 р., стор. 38-45 - прототип. 4. Патент Франції № 2402181, к F 41D11/00, 7/00 (ІСМ 1979 р., № 9, стор. 7). 5. Патент США № 2456011, НКІ 89-1.7, 1948 р. 6. Патент Росії № 2072073, MKI F41F21/18 від 20.01.97р. 2 Фіг. 1 35696 3 Фіг. 2 35696 4 35696 Фіг. 3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5