Спосіб вирощування посівного томата з підвищеною якістю плодів на темно-каштановому грунті

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування посівного томата включає основний обробіток грунту, внесення добрив, посів, догляд за посівом, збирання врожаю. На темно-каштанових грунта х під цю культур у рекомендовано вносити мінеральні добрива з розрахунку N120-180P120-180K 60-90 (Гамаюнова В.В., Демчук В.В., Кивер Г.Ф., Лактионов Б.И., Макарчук И.Н., Филипьев И.Д. Временные методические рекомендации по выращиванию сельскохозяйственных культур с допустимым содержанием в них нитратов. Херсон, 1988, с.15). Недоліком способу є те, що застосування мінеральних добрив і гною у сільськогосподарському виробництві значно зменшилось в зв'язку з недостатньою їх кількістю і підвищеними витратами. До того ж при використанні добрив під посів томата районованих сортів ще не вивчалась ефективність заорювання зеленого добрива, вплив його на продуктивність і якість плодів томата, що має значення особливо для консервної промисловості, так як підвищення сухої речовини тільки на 1 відсоток приводить до збільшення готової продукції на 10-15%. Задачею винаходу є одержання високих врожаїв з підвищеною якістю плодів томата. Поставлена задача досягається тим, що вносять по поверхні ділянки перед зяблевою оранкою разом подрібнене зелене добриво 25т/га (горохо-вівсяна суміш) і мінеральні добрива в дозі N120Р60K60 одержуючи продукцію з вмістом сухої речовини на рівні 6,58%, загального цукру - 3,89% та аскорбінової кислоти (вітаміну „С") - 15,40мг%. Дослідження проводили в польових дослідах лабораторії агротехніки, селекції і насінництва овочевих культур та лабораторії аналітичних досліджень інституту землеробства південного регіону УААН в 2000 і 2002 роках. Вирощували томат сорту Новичок на зрошуваних ділянках за загальноприйнятою технологією для умов півдня України. Грунт темно-каштановий слабосолонцюватий середньосуглинковий з вмістом в орному шарі гум усу на рівні 2,2%, рухомого фосфору (за Мачігіним) - 8,6 і обмінного калію -42,0мг/100 г абсолютно сухого грунту. Вивчаємі добрива вносили під зяблеву оранку рекомендованими нормами, в тому числі зелене добриво 25т/га, солома - 5т/га, мінеральні добрива - N120Р60K 60 . Подрібнену солому і зелене добриво (горохо - вівсяна суміш) завозили з інших полів. При внесенні соломи у відповідності з рекомендаціями додавали азотні добрива з розрахунку 8кг діючої речовини на 1т соломи. Із мінеральних добрив використовували аміачну селітру, гранульований суперфосфат і калійну сіль, які вносили в розкид по поверхні поля. Повторність досліду шестиразова. Площа облікової ділянки 5кв.м. Попередник - томати. За кількістю опадів 2000 рік бук надзвичайно вологим (за квітень - вересень вішало 184% багаторічної норми), а 2002 рік - сухим (відповідно 71,8% норми). Це впливало на рівень врожаю культури. В таких умовах результати досліджень показали високу ефективність використання - 25т/га зеленого добрива разом з повним мінеральним добривом в дозі N120Р60K60 (табл.1). Таблиця 1 Вплив добрив на товарний врожай посівного томату сорту Новичок, ц/га Варіант Без добрив N120Р60K60. Солома, 5т/га+N40. Солома, 5 т/га+N120Р60K 60 . Зелене добриво, 25т/га Зелене добриво, 25т/га+N120Р 60K 60. НІР05 2000 201 256 214 245 226 276 24,6 Роки досліджень 2002 середнє 236 218 289 272 242 228 2.71 263 254 240 296 2.86 37,7 Приріст врожаю і ц/га % до контролю 100 54,0 124,8 10,0 104,5 45,0 120,6 22,0 110,1 68,0 131,2 Приріст товарного врожаю при сумісному внесенні зеленого добрива з мінеральними складає 5,1% в порівнянні з внесенням тільки мінеральних добрив в дозі N120Р60K60, 8,7% - в порівнянні з внесенням 5т/га соломи з повним мінеральним добривом, 19,2% - в порівнянні з 25 т/га зеленого добрива, 25,4% - в порівнянні з 5т/га соломи і 31,2% при вирощуванні без добрив. Аналіз якості плодів томата показує, що внесення 25 т/га зеленого добріша разом з мінеральними добривами в дозі N120Р60K60 забезпечує накопичення найбільшої кількості сухих речовин, загального цукру і аскорбінової кислоти (вітаміну „С") (табл.2). Таблиця 2 Вплив добрив на біохімічні показники якості плодів посівного томата (середнє за 2000 і 2002 рік) Варіант Без добрив N120Р60K60. Солома, 5 т/га + N40. Солома, 5 т/га + N120Р 60K 60. Зелене добриво, 25 т/га Вміст сухих речовин, % 4,93 5,48 5,21 5,77 6,16 Вміст загального цукру, % 2,84 3,44 3,28 3,43 3,68 Вміст аскорбінової кислоти (вітамін "С"), мг % 11,98 13,44 12,61 13,92 14,60 Зелене добриво, 25 т/га + N120Р 60K 60. 6,58 3,89 15,40 При внесенні зелених добрив 25т/га разом з мінеральними в дозі N 120Р60K 60 підвищується вміст сухих речовин в плодах в порівнянні з вирощуванням без добрив на 33,4%, внесенням 5т/га соломи - на 26,2%, рекомендованої дози мінеральних добрів N120Р60K 60 - на 20,0%, внесенням 5т/га соломи і повного мінерального добрива - на 14,0% і 25т/га зелених добрив - на 6,8%. Накопичення загального цукру збільшувалось на 36,9% в порівнянні з варіантом без добрів, на 18,5% внесенням 5 т/га соломи, 13,0% - внесенням повного мінерального добрива N 120Р60K 60 - 13,4% - сумісним використанням 5т/га соломи і повного мінерального добрива і 5,7% - внесенням 25т/га зеленого добрива. Кількість аскорбінової кислоти (вітаміну „С") при цьому підвищувалось відповідно на 28,5; 22,1; 14,5; 10,6; 5,4%. Таким чином, на темно-каштановому слабосолонцюватому середньо суглинковому ґрунті з високою забезпеченістю його рухомими формами фосфору і середньою кількістю обмінного калію при вирощуванні посівного томата сорту Новичок в умовах зрошення доцільно вносити під зяблеву оранку 25т/га зеленого добрива в виді горохо-вівсяної суміші разом з мінеральними добривами в дозі N 120Р60K60 для отримання високого врожаю з підвищеним вмістом сухих речовин, загального цукру та аскорбінової кислоти.