Спосіб профілактики гіпотензії під час проведення епідуральної анестезії для знеболювання пологів

Винахід, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до анестезіології і може бути застосований для профілактики гіпотензії під час проведення епідуральної анестезії для знеболювання пологів. Гіпотензія під час проведення епідуральної анестезії за даними різноманітних авторів зустрічається від 1,5 до 9,1% випадків [1-2]. Вважається, що це ускладнення діагностується тоді, коли системний артеріальний тиск знижується більше ніж на 30% від вихідного. Основною причиною розвитку гіпотензії під час проведення епідуральної анестезії вважають розвиток широкої симпатичної блокади, завдяки чому знижується тонус судин і загальний периферичний опір судин, збільшується ємність судинного русла, що спричиняє виникнення відносної гіповолемії і, як наслідок, зниження артеріального тиску. При цьому знижується тонус матки і її скоротлива активність, а також порушується матковоплацентарна перфузія, що може приводити до розвитку внутрішньоутробної гіпоксії плода. Для профілактики розвитку гіпотензії перед проведенням епідуральної анестезії пропонують введення ефедрину (20-25мг) [2], інфузію 7,5% розчину хлориду натрію з реополіглюкином у співвідношенні 1:1 з розрахунку 4,5-5мл/кг [1], інфузію розчину Рингера у сполученні з похідними гідроксиетилкрохмалю у співвідношенні 3:1 з розрахунку 15мл/кг. Відомий спосіб профілактики гіпотензії під час проведення епідуральної анестезії для знеболювання пологів, який обраний нами за прототип, заключається у внутрішньовенному введенні 1000-1200мл розчину 0,9% хлориду натрію. Застосування попередньої гідратації 0,9% хлоридом натрію дещо зменшує вірогідність виникнення гіпотензії але потребує тривалого часу [3]. Задача винаходу, що вирішується, полягає у підвищенні ефективності і скорочені часу профілактики гіпотензії у роділь перед проведенням епідуральної анестезії для знеболювання пологів. Технічним результатом є зменшення частоти розвитку гіпотензії при застосуванні епідуральної анестезії і скорочення часу необхідного для проведення інфузійної терапії. Перевагою такого способу є те, що він дає можливість швидкого (через 10-15хв) підвищення об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що є надійним методом запобігання розвитку гіпотензії під час розвитку симпатичної блокади при проведенні епідуральної анестезії для знеболювання пологів. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає проведення інфузійної терапії згідно винаходу до введення 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньовенно вводять 4% ізотонічний розчин сукцінованого желатину (гелофузин) у дозі 5,5-6мл/кг маси тіла, який завдяки високому волемічному коефіцієнту дозволяє швидко збільшити ОЦК. Спосіб здійснюється наступним чином. У роділь, які потребують проведення епідуральної анестезії проводять пункцію і катетеризацію однієї з периферичних вен і внутрішньовенно струминно вводять 4% ізотонічний розчин сукцінованого желатину (гелофузин) у дозі 5,5-6мл/кг маси тіла. Після закінчення інфузії гелофузину починають виконання пункції і катетеризації епідурального простору під час якого продовжують краплинне введення 0,9% ізотонічного розчину хлориду у дозі 5-6мл/кг маси тіла. Контроль ефективності даного способу проводять за допомогою вимірювання артеріального тиску (AT) и підрахунку частоти серцевих скорочень (ЧСС). Після введення у епідуральний простір основної дози місцевого анестетика вимірювання AT і ЧСС протягом перших 5хв. виконують через кожнухвилину, протягом наступних десяти хвилин - з інтервалом в 3-5хв., а потім через кожні 10-15хв. Приклади конкретного виконання способу Приклад 1. Вагітна P., 1977 року народження, історія пологів №3726, поступила 02.12.03 у відділення патології вагітності пологового будинку №1 м.Києва з діагнозом: Вагітність 39-40тиж. Прееклампсія легкого ступеню. Хронічна фето-плацентарна недостатність в стадії компенсації. 05.12.03 о 12.00 для знеболювання пологів і з метою стабілізації AT була виконана пункція і катетеризація епідурального простору з подальшим фракційним введенням 0,75% лідокаїну у сполученні з 100мкг фентанілу та 50мкг клофеліну. Перед виконанням епідуральної анестезії була проведення внутрішньовенна інфузія гелофузину у дозі 5,5мл/кг маси тіла. Спостереження за показниками AT і ЧСС не виявило значних коливань: до початку анестезії середній AT (CAT) складав 111мм рт.ст., а ЧСС - 93уд/хв., а після розвитку анестезії CAT дорівнював 94мм рт.ст., а ЧСС - 91уд/хв. В подальшому перебігу анестезії значних коливань AT не спостерігалося. 05.12.03 о 18.30 відбулися пологи плодом чоловічої статі з масою 4050г, ростом 56см. Оцінка за шкалою Апгар 8-8 балів. Приклад 2. Вагітна А., 29 років, історія пологів №3673, поступила 24.11.03 у відділення патології вагітності пологового будинку №1 м.Києва з діагнозом: Вагітність 38-39тиж. Хронічна фето-плацентарна недостатність в стадії компенсації. Анемія 1ст. 05.12.03 о 19.30 з метою знеболювання пологів була виконана пункція і катетеризація епідурального простору з подальшим фракційним введенням 0,75% лідокаїну у сполученні з 1мг бупренорфіну (стадолу). Перед виконанням епідуральної анестезії була проведення внутрішньовенна інфузія гелофузину у дозі 6мл/кг маси тіла. Спостереження за показниками AT і ЧСС не виявило значних коливань: до початку анестезії середній AT (CAT) складав 76мм рт.ст., а ЧСС - 108уд/хв., а після розвитку анестезії CAT дорівнював 71мм рт.ст., а ЧСС - 95уд/хв. В подальшому перебігу анестезії значних коливань AT і ЧСС не спостерігалося. 06.12.03 о 0.30 відбулися пологи плодом жіночої статі з масою 2950г, ростом 53см. Оцінка за шкалою Апгар 8-8 балів. За способом, що пропонується, було проведено профілактику розвитку гіпотензії під час проведення епідуральної анестезії для знеболювання пологів у 23 роділь на базі відділення анестезіології та інтенсивної терапії пологового будинку №1 м.Києва. Ефективність запропонового способу склала 95,7%, тобто лише в одному випадку спостерігалося зниження AT більш ніж на 30%, але слід відмітити, що це була вагі тна з прееклампсією середнього ступеню важкості, який проводилася активна гіпотензивна терапія. В жодному з випадків не зафіксовано виникнення ускладнень як з боку роділлі і породіллі, так і з боку новонародженого. Спосіб, що пропонується, дозволяє підвищити ефективність профілактики гіпотензії і скоротити час проведення інфузійної терапії перед проведенням епідуральної анестезії, завдяки використанню невеликих обсягів інфузії. Література 1. Корячкин В.А., Страшнов В.И. Спинномозговая и эпидуральная анестезия. - СПб.: Изд-во ООО «СанктПетербургское медицинское издательство», 2000. - 95с. 2. John J. Bonica. Obstetric Anesthesia and Analgesia. / Obstetric Anesthesia and Perinathology, Appleton, Century, Crofts, 1981. - 478p. 3. S.M. Kinsella, M. Pirlet, M.S. Mills, J.P. Tuckey, T.A. Thomas. Randomized study of intravenous fluid preload before epidural analgesia during labour // British Journal of Anaesthesia, 2000, - Vol. 85, No.2. - P.311-313.