Система для визначення координат та швидкості рухомого об’єкта

Винахід відноситься до галузі фізика, зокрема, до радіонавігаційних систем, а саме, до систем для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта Відома радіотехнічна система ближньої навігації, що містить у своєму складі комплект приладів прийому та обробки радіонавігаційних сигналів, встановлений на рухомому об'єкті та комплекс наземних стаціонарних випромінювачів радіонавігаційних сигналів [1]. Недоліком відомої радіотехнічної системи ближньої навігації є неможливість вимірювання швидкості рухомого об'єкта, залежність точності визначення координат від віддалі рухомого об'єкта до стаціонарних випромінювачів та обмежена пропускна здатність системи. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним за прототип є система для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, що містить приймач радіонавігаційних сигналів, встановлений на рухомому об'єкті та мережу випромінювачів радіонавігаційних сигналів, встановлених на навігаційних космічних апаратах [2]. Недоліком відомої системи для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, обраної за прототип, є низька надійність визначення координат та швидкості рухомого об'єкта в умовах його затінення від рельєфу та будівель, а також під час пилових та пісчаних бурь. В основу винаходу поставлено задачу шляхом розгортання додаткової радіонавігаційної станції, встановленої на літальному апараті забезпечити підвищення надійності визначення координат та швидкості рухомого об'єкта в умовах його затінення від рельєфу та будівель, а також під час пилових та пісчаних бурь. Суть винаходу у системі для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, що містить приймач радіонавігаційних сигналів, встановлений на рухомому об'єкті та мережу випромінювачів радіонавігаційних сигналів, встановлених на навігаційних космічних апаратах, досягається тим, що зазначена система додатково містить радіонавігаційну станцію, встановлену на літальному апараті, при цьому зазначена радіонавігаційна станція включає приймач, блок обробки та випромінювач радіонавігаційних сигналів. Порівняння технічного рішення, що заявляється, з прототипом, дозволяє зробити висновок, що система для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, що заявляється, відрізняється тим, що зазначена система додатково містить радіонавігаційну станцію, встановлену на літальному апараті, при цьому зазначена радіонавігаційна станція включає приймач, блок обробки та випромінювач радіонавігаційних сигналів. Таким чином, система для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, що заявляється, відповідає критерію винаходу "новизна". Суть винаходу пояснюється за допомогою ілюстрації, де на фіг.1 зображено загальний вигляд системи для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта. Система для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта конструктивно містить (див фіг.1) приймач радіонавігаційних сигналів, встановлений на рухомому об'єкті 1, який знаходиться у зоні затінення або пісчаної бурі 4, мережу випромінювачів, встановлених на навігаційних космічних апаратах 2 та випромінювач радіо навігаційних сигналів, встановлений на літальному апараті 3. Система для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта працює наступним чином. Випромінювачі радіонавігаційних сигналів, встановлені на навігаційних космічних апаратах 2, випромінюють навігаційні сигнали, які надходять до приймача, встановленого на рухомому об'єкті 1 та до радіонавігаційної станції, встановленої на літальному апараті 3. Приймач радіонавігаційної станції, встановленої на літальному апараті 3, приймає радіонавігаційні сигнали і передає їх до блоку обробки. У блоці обробки, на основі застосування відповідних алгоритмів, обчислюються координати та швидкість літального апарату, які потім закладаються у навігаційний сигнал і розповсюджуються в ефір випромінювачем радіонавігаційної станції, встановленої на літальному апараті 3 у напрямку зони затінення від перешкод. Потужність сигналів, що випромінюються радіонавігаційною станцією, встановленою на літальному апараті 3, змінюється у залежності від ступеню затінення рухомого об'єкта 1. Таким чином, радіонавігаційна станція, встановлена на літальному апараті 3 працює як автономний випромінювач радіонавігаційних сигналів, аналогічний тим, що встановлені на навігаційних космічних апаратах 2. У якості літального апарата - носія радіонавігаційної станції 3 можуть бути використані будь-які літальні апарати, крім космічних. Координати рухомого об'єкта 1 знаходяться як точка перетину ліній виміряних далекостей, а швидкість на основі вимірювання доплерівських зсувів частоти приймача, встановленого на рухомому об'єкті 1 відносно випромінювачів, встановлених на навігаційних космічних апаратах 2 та радіонавігаційної станції, встановленої на літальному апараті 3. Для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта необхідно одночасне вимірювання параметрів не менш, як від чотирьох випромінювачів. Застосування радіонавігаційної станції на літальному апараті 3 дозволяє створювати у необхідних районах більш потужне радіонавігаційне поле, стійке до затінення від перешкод. Підвищення ефективності застосування системи для визначення координат та швидкості рухомого об'єкта, що заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок забезпечення підвищення надійності визначення координат та швидкості рухомого об'єкта в умовах його затінення від рельєфу та будівель, а також під час пилових та пісчаних бурь. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Владинов В.Л., Ковалев В.В., Хмуров Н.Н. Средства и системы радионавигационного обеспечения летательных аппаратов. Учебник. - М: Воениздат, 1990. - 468с. С. 353-382 - аналог. 2. Глобальная спутниковая радионавигационная система ГЛОНАСС/Под ред. В.Н.Харисова, А.И.Перова, В.А.Болдина - 2-е изд. исправ. - М: ИПРЖР, 1999. - 560с: ил. С. 26-35 - прототип.