Спосіб профілактики та лікування невиношування вагітності, асоційованого з інфекціями урогенітального тракту та антифосфоліпідним синдромом

Винахід відноситься до медицини, переважно до ліків і медикаментів для терапевтичних цілей та може бути використаним в акушерське - гінекологічній практиці для запобігання ускладнень вагітності, пов'язаних з урогенітальними інфекціями та антифосфоліпідним синдромом (АФС). Актуальність вивчення невиношування вагітності пов'язана з різким збільшенням останнім часом кількості ускладнень вагітності - самочинні викидні, передчасні пологи, завмерла вагітність, гестозы, ДВС-синдром, фетоплацентарна недостатність. У цілому ряді випадків причиною цих станів є наявність у жінок аутоімуних ускладнень, які з наступом і розвитком вагітності загострюються. Такий симптомокомплекс був визначений як АФС, основними проявами якого є репродуктивні втрати на будь - якому терміну гестації, тромбози різної локалізації, тромбоцитопенія, ДВС - синдром [1, 2]. Перебіг вагітності у таких жінок багато в чому ускладнюється наявністю інфекційних захворювань та значної кількості випадків імунодефіциту організму. [3-5]. Є всі підстави вважати, що урогенітальні інфекції та АФС являють собою два взаємозалежних явища, спроможних різко ускладнити перебіг вагітності. Аналогом пропонованого способу є описаний в літературі метод застосування пролонгованих форм гепаріну для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень в акушерстві та гінекології [6]. Цей метод припускає введення пролонгованих форм гепаріну вн утрішньовенне, або підшкірне в індивідуальному дозуванні. Однак, приведені методи не враховують необхідності застосування пролонгованих форм гепаріну у комплексному лікуванні вагітних з урогенітальними інфекціями та АФС. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є спосіб профілактики та лікування невиношування вагітності шляхом санації з використанням антимікробних препаратів і неовіра та наступної реабілітації мікрофлори пробіотиками [7]. Задачею винаходу є розробка такого лікувально-профілактичного способу, що дозволить підвищити рівень народжуваності життєздатних дітей, знизити рівень перінатальних втрат, пов'язаних з наявністю урогенітальних інфекційних процесів та АФС. Задача вирішується тим, що в способі профілактики та лікування невиношування вагітності, асоційованого з інфекціями урогенітального тракту та антифосфоліпідним синдромом, шляхом проведення санації з використанням антимікробних препаратів та наступною реабілітацією пробіотиками, у відповідності з винаходом, призначають фрагмін та глютамінову кислоту у терапевтично-сприйнятливих дозах. Використання цих препаратів пов'язане з тим, що фрагмін поліпшує мікроциркуляцію крові, а глютамінова кислота стимулює окислювальні процеси. З профілактичною метою фрагмін застосовується у дозі 2500 ME підшкірно 1 раз на добу протягом 10 днів. Для лікування фрагмін застосовують у дозі 5000ME підшкірно 1 раз на добу протягом 10 днів, з обов'язковим контролем коагулограми. Препарат необхідно застосовувати у зазначених дозах, через те що передозування може викликати геморагічні ускладнення. Сумісно з фрагміном використовують глютамінову кислоту у дозі 0,25г 3 рази на добу протягом 10 днів. По завершенні курсу лікування приступають до етапу реабілітації резидентної мікрофлори організму вагітної. З цією метою застосовують різні пробіотики: А-бактерін, біоспорин, біфідумбактерін та інші в залежності від того, яку фізіологічну групу мікроорганізмів у складі резидентної мікрофлори необхідно відновити. Зазначену реабілітацію проводять шляхом перорального та інтравагінального введення препаратів пробіотиків протягом 1012 днів з обов'язковим контролем якісного і кількісного складу мікрофлори піхви. Зазначеним способом була проведена профілактика 30 та лікування 30 вагітних жінок з виявленими у них урогенітальними інфекціями та АФС. В гр упі вагітних жінок з АФС, яких лікували зазначеним способом, кількість самочинних абортів зменшилась до 3,33%, в той час, як в гр упі жінок, яких лікували традиційним засобом, кількість викиднів склала 34,48%. Не менш важливим показником є кількість передчасних пологів. В гр упі з лікуванням традиційним засобом цей показник склав 21,05%, в той час як при лікуванні зазначеним засобом кількість передчасних пологів зменшилась до 6,89%. Крім того, одним з факторів, що приводить до невиношування вагітності, є інфекційні захворювання репродуктивної системи. Аналізуючи показники якісного та кількісного складу урогенітальної мікрофлори, відмічено, що після проведення реабілітації з застосуванням пробіотиків в групі вагітних, яких лікували зазначеним засобом, зменшилась відносна кількість представників анаеробної мікрофлори, збільшилась кількість молочнокислих бактерій, що свідчить про стан мікробіоценозу урогенітального тракту, який характеризується як нормобіоценоз. Зниження відсотку інфекційних захворювань, які викликані анаеробними бактеріями, певно пов'язано з тим, що фрагмін, який покращує мікроциркуляцію, сприяє збільшенню оксігенації тканин. У випадку профілактичного застосування фрагміну рівень невиношування знизився на 31%. У результаті застосування фрагміну з лікувальною метою рівень невиношування знизився на 25%. Заявлений спосіб застосували у пацієнтів: Приклад 1. Вагітна Л. 27 років. З анамнезу: 3 попередніх вагітності завершилися самочинними викиднями у термінах 10, 11 та 9 тижнів. Обстеження, проведене у І триместрі дійсної вагітності, виявило наявність бактеріального вагінозу з перевагою анаеробів групи бактероїдів. Наявність інфекції у вагітної сполучалася з виявленням у крові специфічних антитіл (АФЛА), що дозволило установити діагноз АФС. Жінка одержала повний курс заявленого способу лікування у 11 тижнів вагітності. Контроль ефективності, проведений у 12 та 32 тижні вагітності, виявив стан нормобіоценозу. Вагітність завершилася терміновими родами у 39 тижнів. Новонароджений без ознак внутрішньоутробного інфікування. Приклад 2. Вагітна Н. 30 років. З анамнезу: 1 вагітність завершилась передчасними пологами у 30 тижнів гестації, пологам відбував гестоз середнього ступеню ваги з 26 тижнів вагітності та рецидивіруючий кандидоз піхви. Після вторичної безплідності (3 роки) наступила спонтанна вагітність. Обстеження у 1 триместрі виявило наявність мікоплазмової інфекції та кандидозного вульвовагініту у сполученні з АФС. Вагітна одержала повний курс заявленого способу лікування у 10 тижнів вагітності. Контроль ефективності у 11 та 34 тижнів вагітності свідчив про достатній ефект у відношенні раніше виявленої інфекції. Пологи наступили у терміну 40 тижнів вагітності, дитина без ознак внутрішньоутробного інфікування. Спосіб дозволяє знизити відсоток невиношування вагітності у жінок з урогенітальною інфекцією та антифосфоліпідним синдромом (АФС) на 25-31%. Джерела інформації: 1. Демина Т.Н. Профилактика осложнений беременности у женщин с привычным невынашиванием беременности при антифосфолипидном синдроме. // Вестник эпидемиологии и гигиены. - 1999. - т.3, №1.-С.176181. 2. Influence of anti-Phospholipid antibody titer, prior pregnancy losses treatment. / Reece E.A., Garofalo J., Zheng X.Z., Assimakopoulos Е. // J. Reprod. Med. -1997.-Vol.42.-P.49-55. 3. Степанківська Г.К. Гнійно-запальні захворювання в акушерстві та гінекології за сучасних умов. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1996.-№1.- С.36-39. 4. Баев О.Р., Стрижаков А.Н. Резидентная флора генитального тракта и этиология инфекционных осложнений беременности и послеродового периода. // Ак ушерство и гинекология.-1997. -№6. -С.3-7. 5. Богатирьова Р.В. Материнсько-плодова інфекція. TORCH - синдром (Пренатальна діагностика, лікування та профілактика).// Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1998. -№6. -С.70-74. 6. Грищенко В. И., Щедрова Т. Н. Применение фраксипарина для профилактики и лечения тромбоэмболических осложнений в акушерстве и гинекологии. Метод. рекомендации.-Харьков, 2000.-14с. 7. Пат. 2147229 России. МПК 7 А61К31/19. Способ санации урогенитальной системы беременных женщин / Л.П. Заварзина, Н.В. Башмакова, Ю.И. Моторнюк (Россия). №99107199/ 14, заявл. 13.04.99; опубл. 10.04.00.