Спосіб хронодетермінованої лазерної терапії алергодерматозів

Винахід відноситься до галузі медицини і може бути використаний в дерматології для лікування хворих на алергодерматози. Алергодерматози (алергічні захворювання шкіри) на сьогоднішній день представляють одну з найбільш поширених (до 40% патології шкіри) груп дерматозів (А.В. Кравченко, М.М. Шупенько, 2001; Л.А. Болотная, 2002; С.В. Іванов, 2002). До групи алергічних захворювань шкіри відносять екзему, кропив'янку, нейродерміт, атонічний та алергічні дерматити. Клінічні спостереження засвідчують, що алергодерматози в останні роки мають більш важкий клінічний перебіг із тенденцією до значного поширення процесу на шкірі, розвитку ускладнень, схильністю до частих затяжних рецидивів (Я.А. Бородай, 1998; Д.В. Прохоров, М.В. Нгема, 2001). Однією з актуальних проблем дерматології є розробка ефективних методів лікування та профілактики алергічних захворювань шкіри. Як свідчать дослідження вітчизняних дерматологів, існуючі традиційні медикаментозні методи лікування алергодерматозів не завжди є достатньо ефективними, вони не забезпечують повного одужання чи тривалих ремісій, що призводить до частих рецидивів та втрати хворими працездатності на тривалий час (Е.А. Петрусенко та співавт., 1997; Д.В. Прохоров, М.В. Нгема, 2001). Проблема лікування алергодерматозів на сучасному етапі ускладнюється також тим, що у пацієнтів нерідко формується моно- чи полівалентна медикаментозна сенсибілізація на різноманітні лікарські засоби, що використовуються в дерматологічній практиці (Б.А. Задорожний та співавт., 1991; В.Г. Радіонов, 1996; Е.М. Солошенко та співавт., 1997; Л.С. Страчунский, В.В. Рафальский 2000.). У зв'язку з цим, в останні роки в дерматології все більшої актуальності набувають нетрадиційні немедикаментозні методи терапії, зокрема лазерна терапія (Ю.К.Скрипкін та співавт., 1985; В.Г. Коляденко, М.М. Шупенько, 1992; А.У.Лаврик та співавт., 1992; В.П. Логунов та співавт., 1993). На сьогодні встановлено, що лазерна терапія є більш ефективною у разі її хронобіологічної детермінованості в залежності від різних показників функціонального стану організму, якими можуть бути зокрема показники оксидантної системи та антиоксидантного захисту (Ю.І. Караченцев, В.М. Дубовик, 1998; М.Г. Самойлов, 2000). Відомі способи застосування лазерної терапії у комплексному лікуванні алергічних захворювань шкіри (екземи, нейродерміту) передбачають застосування внутрішньосудинного (ВЛОК) чи черезшкірного лазерного опромінення крові (ЧЛОК) у довільний час доби, частіше зранку, без ура хування хронобіологічних особливостей показників функціонального стану організму пацієнтів. Нами пропонується спосіб, що усуває вказані недоліки. Прототипом винаходу є спосіб комплексного лікування алергодерматозів із застосуванням лазерної терапії (Радионов В.Г. Комплексная патогенетическая терапия больных аллергодерматозами с использованием лазерного и электромагнитного излучений //Актуальные вопросы дермато-венерологии. - ДнепропетровскХмельницкий, 1996. - с.231). Спосіб-прототип здійснюється наступним чином. Хворим на алергодерматози в комплексному лікуванні, поряд із традиційними медикаментозними засобами, призначають лазерне опромінення крові (ВЛОК), яке здійснюється через день по 40 хв., на курс - 6-9 процедур. Недоліки способу-прототипу: Лазерне опромінення крові хворим на алергодерматози призначається по відношенню до періоду доби довільно, без урахування особливостей циркадних ритмів показників фізіологічних функцій організму, що не дає можливості більш ефективно впливати на патогенетичні ланки алергічних захворювань шкіри. В основу винаходу поставлене завдання удосконалити спосіб комплексного лікування алергодерматозів шляхом використання хронодетермінованого лазерного опромінення крові з урахуванням вірогідних та надійних критеріїв ранньої діагностики порушень окисно-відновних процесів в організмі пацієнтів, які базуються на принципах хронобіології. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі хронодетермінованої лазерної терапії алергодерматозів лазерне опромінення крові призначається пацієнтам у другій половині дня з урахуванням особливостей параметрів циркадних ритмів показників про-та антиоксидантної систем крові. Спільними ознаками прототипу та винаходу є використання у комплексному лікуванні хворих на алергодерматози процедур лазерного опромінення крові. Винахід відрізняється від прототипу тим, що лазерне опромінення крові призначається у другій половині дня (з 14.00 до 18.00) відповідно до параметрів циркадних ритмів показників про- та антиоксидантної систем крові пацієнтів (спосіб-прототип не передбачає хронодетерміноване застосування процедур лазерного опромінення крові). Порівняння прототипу та винаходу подані у таблиці 1. Таблиця 1 Порівняння способу-прототипу (В.Г. Радіонов, 1996) та способу, що заявляється Ознака Визначення особливостей циркадних ритмів показників про- та антиоксидантної систем крові у хворих на алергодерматози Урахування добових ритмів показників про- та антиоксидантної систем крові у хворих на алергодерматози при призначенні їм антиоксидантної терапії Ефективність лікування хворих на алергодерматози Прототип (лазерне опромінення крові у довільний час доби) Винахід (лазерне опромінення крові у другій половині дня) + + Менша Більша (скорочення термінів лікування на 4-5 днів) Теоретичне підґрунтя для використання способу. Встановлено, низькоінтенсивне лазерне випромінювання виявляє нормалізуючий вплив на процеси пероксидації ліпідів (ПОЛ) (І.Л. Платонова та співавт., 1995; С.В. Литвинова та співавт., 2001), які відіграють важливу, а часом і ключову роль у розвитку ряду захворювань, в т.ч. і алергічних дерматозів (Б.М. Паращук, 2001; Д.В. Прохоров, О.А. Притуло, 2001). Опромінення лазером біологічного об'єкту підвищує стійкість його мембран до продуктів ПОЛ, зокрема за рахунок підвищення активності антиоксидантних ферментів (церулоплазміну та інш.), які є фотоакцепторами лазерного випромінювання (Ю.І. Караченцев, В.М.Дубовик, 1998; В.Г. Артюхов та співавт.,2000; М.Г. Самойлов, 2000). Клінічний ефект лазерного опромінення крові пояснюється також його дезагрегаційною дією, яка сприяє вивільненню клітинних мембран та білкових молекул від коньюгованих з ними "середніх" молекул та інших токсичних речовин, в результаті чого відновлюється функціональна активність органів та тканин, а також створюються умови для виведення ендотоксинів із крові (Ю.І. Караченцев, В.М. Дубовик, 1998). Серед публікацій є також повідомлення про перспективи застосування в медицині біокерованої хронофізіотерапії (Ф.І. Комаров та співавт., 1994; С.Л. Слюсарєв та співавт., 1996), зокрема лазерної хронотерапії (В.Г. Шахбазов, 2000). Медична практика довела неефективність емпіричного пошуку оптимальних параметрів лазерної терапії. Індивідуальні особливості хворих, різноманітність патологічних процесів та неоднозначність реакції на низькоінтенсивне лазерне випромінювання стандартних параметрів в різні фази біоритмів від субклітинного до організменного рівня потребують індивідуальної оптимізації лазерної терапії (С.Л. Загускін, 1999). Сучасними дослідженнями доведено, що більш ефективною є хронодетермінована лазерна терапія, яка призначається з урахуванням показників функціонального стану організму, якими можуть бути зокрема показники про- та антиоксидантної систем крові пацієнтів (Ю.І. Караченцев, В.М. Дубовик, 1998; М.Г. Самойлов, 2000). У 16 хворих на алергодерматози та у 10 практично здорових осіб проведено дослідження циркадних ритмів показників про- та антиоксидантної систем крові: вмісту в еритроцитах малонового альдегіду (за методом Ю.А. Владимирова і А.І. Арчакова), вмісту в сироватці крові молекул середньої маси (за методом Г.І. Парфенкова й співавт.) та активності церулоплазміну (за модифікованим методом Ревіна) [1, 2]. Отримані дані обробляли за методом косінор-аналізу, визначали наступні параметри ритму: мезор (середній рівень досліджуваного показника) та акрофазу (момент часу, в який відмічалося максимальне значення показника). Внаслідок проведених досліджень встановлено, що у хворих на алергодерматози мезор вмісту в еритроцитах крові малонового альдегіду впродовж доби мав тенденцію до збільшення: в 8.00 - 5,90 ± 0,95 мкмоль/мл еритроцитів; в 16.00 - 10,23 ± 0,83 мкмоль/мл еритроцитів; в 24.00 -11,59 ± 1,34 мкмоль/л еритроцитів з акрофазою в 13 год. 42хв., яка була зміщена порівняно до показника осіб контрольної групи (20 год. 26хв.). Динаміка мезору середніх молекул мала аналогічну тенденцію до поступового наростання упродовж денних годин з незначним зменшенням у нічні години: в 8.00 - 0,31 ± 0,02 о.о.г./мл плазми; в 16.00 - 0,36 ± 0,05 о.о.г./мл плазми; в 24.00 - 0,35 ± 0,02 о.о.г./мл плазми. Акрофаза вмісту в сироватці крові молекул середньої маси (15 год. 43хв.) також була зміщена в бік денних годин відносно акрофази показника середніх молекул у осіб контрольної групи (19 год. 06хв.). Водночас, мезор церулоплазміну упродовж доби мав тенденцію до зменшення: в 8.00 - 162,1 ± 19,7 мг/л плазми; в 16.00 - 137,6 ± 16,3 мг/л плазми; в 24.00 - 89,5 ± 12,1 мг/л плазми) із зміщенням акрофази в нічний час (01 год. 47 хв.; у осіб контрольної групи - 8 год. 32хв.). Таким чином, у хворих на алергодерматози встановлено зміщення акрофаз малонового альдегіду і середніх молекул у бік денних годин з тенденцією до збільшення індивідуальних значень показників - у вечірні години, а також зменшення впродовж доби показника мезору активності церулоплазміну із зміщенням акрофази в бік нічних годин. Зважаючи на особливості циркадних ритмів показників окисно-відновних процесів у хворих на алергодерматози, доцільним є хронодетерміноване призначення їм антиоксидантних засобів та методів (зокрема лазерної терапії), а саме -в період найбільших значень (акрофаз) показників прооксидантної системи крові та найменших значень показників антиоксидантного захисту (у другій половині дня після 14.00). Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Хворим на алергодерматози, поряд з традиційним медикаментозним лікуванням, призначають хронодетерміноване черезшкірне лазерне опромінення крові (ХЧЛОК), яке проводиться у другій половині дня (з 14.00 до 18.00). Черезшкірне лазерне опромінення крові здійснюють за допомогою гелій-неонового чи напівпровідникового лазерних апаратів (СМ-2, СМ-3 чи ін.) із потужністю променів на виході 15-20мВт шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині. Сеанси ХЧЛОК проводять через день по 20-25хв., на курс лікування - 6-8 процедур. Приклад практичного використання способу. Наш спосіб був апробований на кафедрі шкірно-венеричних хвороб та туберкульозу Буковинської державної медичної академії при лікуванні 24 хворих на алергодерматози (екзему, алергічний дерматит, нейродерміт). Аналіз результатів лікування засвідчив, що застосування у комплексній терапії алергодерматозів хронодетермінованого черезшкірного лазерного опромінення крові сприяє прискорює покращання самопочуття пацієнтів, зумовлює більш швидкий регрес клінічних проявів дерматозів, сприяє нормалізації показників окисновідновних процесів та скорочує терміни лікування таких хворих на 4-5 днів, у порівнянні з пацієнтами, які отримали лише традиційну терапію. Слід відмітити, що метод ХЧЛОК є простим і безпечним у використанні, добре переноситься хворими, не зумовлює розвиток побічних реакцій чи ускладнень, значно покращує е фективність комплексного лікування хворих на алергодерматози.