Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу

Винахід відноситься до медицини, а точніше до кардіології. У теперішній час гіпертонічна хвороба, як у всесвіті, так і в Україні, становить одне із самих розповсюджених захворювань, що призводить до тривалої втрати працездатності та інвалідності. З метою вирішення цієї проблеми розроблена велика кількість лікарських засобів, що впливають на різні ланки патогенезу артеріальної гіпертензії. Відомо, що при гіпертонічній хворобі має місце дефіцит магнію в організмі, що сприяє виникненню вазоконстрикції та може привести до аритмії серця. Довгий час для лікування гіпертонічної хвороби застосовувався сульфат магнію, але не завжди достатня його ефективність, висока вартість, трудомісткий технологічний процес отримання, обумовлює малодоступність його населенню. Крім того, препарат сульфат магнію або його органічні солі викликають гіпохлоремічний алкалоз та утрату тканинами організму калію [1]. Цим і обумовлює необхідність пошуку і розробку нових гіпотензивних магніймістячих препаратів, котрі б мали невелику вартість, вироблялись на основі вітчизняної української сировини, не поступались по ефективності існуючим лікарським засобам, не мали б негативних властивостей існуючих препаратів. У рамках Національної програми по боротьбі з артеріальною гіпертензією було досліджено препарат бішофіт, який являє собою природну сполуку магнію (MgCl 6Н2О), який містить мікроелементи (Li, Cu, Mn, Fe, Ni, Al, Zn та ін.) та біологічно активні речовини (сполуки брому, йоду, ортофосфорну кислоту та ін.) [І]. Ропа бішофіту полтавського є нетоксичною сполукою, дозволеною до застосування Фармакологічним комітетом України, протокол №4 від 27.04.98р. Присутність у бішо фіті 80-90% сполук магнію та біологічно активних речовин обумовлює його гіпотензивний, вазоділятуючий, антиаритмічний і імуностимулюючий ефекти [2]. У теперішній час для лікування гіпертонічної хвороби використовують спосіб введення в організм бішофіту трансдермально, за допомогою електрофорезу [3]. Однак, цей метод лікування має свої недоліки, так як потребує спеціальної апаратури, відпуск однієї процедури з одного апарату можливий лише одному пацієнту, що обмежує кількість пацієнтів, отримуючих процедури одночасно. У деяких пацієнтів існують протипоказники для лікування методом електрофорезу. Існує спосіб лікування з використанням камери штучного мікроклімату де у якості діючого агенту використовується хлорид натрію [4] (прототип). Але відомо, що надлишок хлориду натрію у організмі викликає негативні наслідки, особливо при гіпертонічній хворобі. В основу винаходу поставлене завдання удосконалення способу лікування гіпертонічної хвороби, в якому у результаті використання бішофіту у якості діючого агента у камері штучного мікроклімату виникає активне проникнення іонів магнію до організму через бронхо-легеневий апарат. Завдяки особливості бішофіту, як магніймістячого препарату, виявляти властивості антагоніста кальцію досягається гіпотензивний ефект. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі лікування хворих на гіпертонічну хворобу, який включає розташування хворого у камері штучного мікроклімату (галокамері), відповідно винаходу, у якості діючого агенту використовується бішофіт (хлорид магнію). Таким чином, сукупність суттєвих ознак знаходиться у причинно-слідствених зв'язках з досягаємим технічним результатом. Переваги цього методу полягають у тому, що за рахунок наявності у галокамері високодисперсного магніймістячого аерозолю бішофіту виникає проникнення іонів магнія до організму через бронхо-легеневий апарат. При чому, великі частки аерозолю бішофіту розміром до 20мк осідають у верхніх відділах легенів, частки розміром до 6мк та менше проникають до бронхів III-IV порядків, а також до бронхіол та альвеол, за рахунок чого, збільшується площа усмоктування. Крім того, бішофіт добре проникає крізь шкіру. Іони магнію у організмі виявляють властивості антагоніста кальцію. Магній інгібірує визволення кальцію з саркоплазматичного ретикулема після припливу екстрацелюлярного кальцію, стимулює Са2+ АТР-азну активність та конкурує з кальцієм за певні місця зв'язування з тропазіном та міозіном, що веде до вазоділятації. Магній знижує ступінь адгезії тромбоцитів, що обумовлює його потужну антиаритмічну дію. Крім того, бішофіт має кардіопротективні, гіполіпідемічні та імуностимулюючи властивості, що запобігає розвиненню ускладнень гіпертонічної хвороби. Імуностимулююча властивість бішофіту була встановлена нами у 1998 році на підставі багаточисельних експериментальних, клінічних та лабораторних досліджень. Ця властивість зареєстрована Міжнародною Асоціацією авторів наукових відкриттів, як відкриття №75 [5]. Ропа бішофіту викликає дію на легені таку, як дія хлориду натрію, але не має негативних нюансів, котрі виникають при надмірі хлориду натрію. Введений до організму за допомогою галокамери бішофіту викликає покращення циркуляції, зменшення систолічного тиску у легеневій артерії, загального легеневого опору, швидкість розповсюдження пульсової хвилі у малому колі кровообігу та оксигенації крові у легенях, відбувається нормалізація біохімічних процесів в міокарді [6]. Встановлено також, седативна дія бішофіту за рахунок того, що він містить бром та літій, що має велике значення при лікуванні гіпертонічній хворобі. Таким чином, запропонований спосіб лікування гіпертонічної хвороби є ефективним, загальнодоступним, дозволяє проводити сеанси лікування одночасно декільком хворим, не вимагає використання спеціальної апаратури, не спричиняє алергічних реакцій. Спосіб економічно вигідний тому, що бішофі т є вітчизняною, природною, екологічно чистою сировиною з низькою собівартістю, видобування якого проводиться у Полтавській та Чернігівській областях. Спосіб лікування хворих здійснюють таким чином: Групу хворих (5-7 осіб) розташовують у камері штучного мікроклімату, мури якої обладнанні спеціально виготовленими плитами з бішофіту. Для посилання ефекту повітря приміщення через аератор насичують аерозолем бішофіту, концентрація якого у приміщенні складає 4-5мг на 1м 3, температура повітря - 21-23°С, швидкість руху повітря - 0,15-0,20м/с, рівень шуму - не більш 25дБ. Пацієнти розташовуються у кріслах у комфортному для себе положенні, інструктор проводить бесіду, спрямовану на фізичне та психічне розслаблення пацієнтів на протязі 5-7 хвилин. Сеанс триває 1-1,5 годин щоденно, протягом 20-25 діб. Результати лікування оцінюють по клінічним (суб'єктивним та об'єктивним) показникам у порівнянні з початковими. Приклад конкретного виконання Хворий К., 48 років. Діагноз: гіпертонічна хвороба II ст. До початку лікування хворому проведено повний комплекс клінічних досліджень. Потім пацієнт протягом 20 діб отримував щоденно сеанс лікування у камері штучного мікроклімату з бішофітом. Кожна процедура тривала протягом 1,5 години. Артеріальний тиск вимірювався до та після кожної процедури. На 21 добу від початку лікування процедури закінчено та хворому знов проведено повне клінічне обстеження, у наслідку якого було встановлено, що у порівнянні з попередніми даними стан хворого значно поліпшився як суб'єктивно так і об'єктивно: - зменшились головні болі та болі в області серця; - протягом лікування не зареєстровано гіпертонічних кризів; - поліпшився сон та апетит; - нормалізувались показники артеріального тиску, аналіз графіків змінювання якого показували, що відбувалося зниження як систолічного, так і діастолічного тиску, причому, більш інтенсивно знижувався систолічний тиск. Зниження кров'яного тиску починалося після 5 процедури. Стабілізація артеріального тиску настала після 13 процедури. Тривалість стабільного утримання "робочого" тиску склала 30 діб. У наслідок проведеного курсу лікування систолічний тиск знизився на 30мм.рт.ст., діастолічний - на 20мм.рт.ст. (за даними добового моніторингу); - зменшення загального периферичного опору; - достовірне зменшення розмірів та об'єму лівого шлуночка; - підвищення фракції викиду, що свідчить про поліпшення насосної функції міокарду, що підтверджується підвищенням передньо-заднього розміру лівого шлуночка у систолу; - збільшення кількості магнію у еритроцитах; - зниження концентрації магнію у еритроцитах; - зменшення проявів астено-невротичного синдрому. Таким чином, можливість впливу на організм пацієнта бішофіту, введеного за допомогою камери штучного мікроклімату обумовлює гарні результати застосування цього способу лікування хворих на гіпертонічну хворобу, а також дає можливість проводити профілактичні дії, спрямовані на запобігання розвинення гіпертонічної хвороби, завдяки чому поліпшуються якість життя пацієнтів. Перелік використаних джерел: 1. А.А.Спасов //В кн.: Магний в медицинской практике. - Волгоград. -2000.-268 с. 2. Г.В.Дзяк, А.Н.Зорин, С.А.Мунтян, Л.Д.Колесникова Бишофит в медицине //Актуальные вопросы клинической медицины. - Дн-вск, 1993. -С.23. 3. Г.В.Дзяк, А.Н.Зорин, Е.А.Коваль, Л.Д.Колесникова Способ лечения гипертонической болезни //А.С. №5028439/14 от 13.05.94. 4. С.Ф.Гончарук Основные механизмы реализации лечебного действия спелеотерапии //Медицинская реабилитация. Курортология. Физиотерапия. - Одесса, 1995. - Вип.1. - С.39-43 (прототип). 5. Г.В.Дзяк, А.Н.Зорин, Е.А.Коваль, О.А.Днепрова и др. Свойство бишофита подавлять рост и размножение патогенных и условно-патогенных микроорганизмов //Открытие №75, Международная Ассоциация авторов научных открытий. - М. -27.05.98г. 6. Л.А.Смирнова, В.В.Дрозд //В кн.: Бишофит в лечении заболеваний суставов. - Волгоград. - 1993. -С.11-12.