Спосіб вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях

Винахід відноситься до сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях, який включає основну обробку ґрунту, внесення добрив, поливи, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Після кукурудзи на силос проводиться дискування поля БДТ-7 у два сліди, вносяться мінеральні добрива із розрахунку N120P 80 , проводиться вологозарядковий полив нормою 500м 3/га і два-три вегетаційні по 400м 3/га, перед виходом рослин у трубк у посіви обробляються гербіцидами й фунгіцидами, а в колосіння - фунгіцидами та інсектицидами (Озимая пшеница. Нетис И.Т. В кн. "Гарантированное произвоство зерна на орошаемых землях". Под ред. В.А. Писаренко, И.Т. Нетиса. - К.: "Урожай", 1990. - С.112-126). Недоліком цього способу є те, що він потребує значних витрат коштів і ресурсів. Господарства не можуть виконати всі вимоги технології, надмірно спрощують її, що призводить до значних недоборів врожаю, зниження якості зерна та ефективності виробництва. Задачею винаходу є одержання високих врожаїв зерна доброї якості при мінімальних витрата х ресурсів. Поставлена задача досягається тим, що вносять мінеральні добрива в дозі N 90 P80 до посіву під вологозаряджений полив, проводять в сухий рік два вегетаційних поливи по 400м 3/гa в фази виходу рослин у трубку і колосіння, у вологий - один полив перед колосінням нормою 500м 3/га, обробляють рослини в фазу колосіння фунгіцидами і інсектицидами проти хвороб і шкідників з урахуванням порогів шкодочиності. Спосіб розроблений та експериментальне випробуваний лабораторією зернових і зернобобових культур Інституту землеробства південного регіону УААН на зрошуваних землях в 1999-2001 роках. Випробовування ресурсозберігаючої технології проводили на протязі трьох років методом постановки лабораторно-польового досліду. Попередником була кукурудза на силос. Грунт дослідного поля - темно-каштановий. Перед сівбою в орному шарі ґрунту нітратів містилось - 0,38-1,1 мг, Р2О 5-1,9-2,4, К2 Ο-18,2-26,5мг на 10г ґрунту. Під те хнології проводили дискування поля БДТ-7 у два сліди і вологозарядковий полив нормою 500м 3/га. Передпосівну культивацію проводили на глибину заробки насіння 5-6см. Сіяли сорт Красуня одеська нормою 5млн. схожих зерен на гектар. Збирали врожай зерна комбайном "Sampo-130". Загальна площа ділянок була 600м 2, облікова - 34,2м 2, повторність чотириразова. Досліджувались інтенсивна (контроль) і ресурсозберігаюча технології вирощування озимої пшениці з різними витратами ресурсів. При ресурсозберігаючій технології витрати ресурсів зменшені за рахунок внесення розрахункових доз мінеральних добрив, зниження кількості та норм вегетаційних поливів, проведення захисту рослин за порогами шкодочиності. Встановлено, що в усі роки досліджень ці технології створювали майже однакові умови для росту і розвитку озимої пшениці. При цих технологіях формувалась велика надземна маса рослин, достатня кількість продуктивних стебел в посівах і високий урожай зерна - 56,5ц/га за інтенсивної технології (контроль) і 56,7ц/га за ресурсозберігаючої (табл.1). Таблиця 1 Урожайність і якість зерна озимої пшениці при різних технологіях її вирощування Технології Інтенсивна (контроль) Ресурсозберігаюча НІР05, ц/га 1999р. 49,0 51,5 3,8 Урожайність, ц/га 2000р. 2001р. 48,6 71,9 47,0 71,5 3,6 4,7 середнє 56,5 56,7 Вміст клейковини, % 25,9 25,6 ІДК, од. Клас зерна 75 83 3 3 Ці дані свідчать про те, що інтенсивна (контроль) та ресурсозберігаюча технології в усі роки досліджень формували практично однакову врожайність зерна, яка в середньому становила - 56ц/га. Разом із тим, при ресурсозберігаючій технології коштів було витрачено на 22,7% менше. Отже, при інтенсивній технології ресурсне забезпечення було надлишковим і ресурси використовувались менш ефективно, ніж за ресурсозберігаючої технології. Ресурсозберігаюча технологія забезпечувала майже таку ж якість зерна як інтенсивна (контроль). В її зерні містилось 25,6% клейковини другої групи, а зерно відповідало вимогам третьому класу ДСТУ. За інтенсивної технології в зерні містилось 25,9% клейковини першої групи і зерно відповідало вимогам третього класу ДСТУ. Розрахунки економічної ефективності показали, що найвищі економічні показники забезпечувала ресурсозберігаюча технологія. При інтенсивній технології на кожен гектар витрачає 1687 гривень, а при ресурсозберігаючій - 1304 гривень, що менше за інтенсивну (контроль) на 22,7%. При її застосуванні чистий прибуток становив 1247 гривень з гектара (табл.2). Таблиця 2 Економічна ефективність різних технологій вирощування озимої пшениці (середнє за 1999-2001pp.) Технології Інтенсивна (контроль) Ресурсозберігаюча Витрати коштів, грн./га 1687 1304 Чистий прибуток, Собівартість зерна, Рентабельність, грн./га грн./га % 855 29,8 50,7 1247 23,0 95,6 Це обумовлено зменшенням витрат коштів на добрива, пестициди й воду на 28-30% та 11% на паливо, порівняно з контролем - інтенсивною технологією. Інтенсивна технологія (контроль) забезпечувала менший прибуток - 855грн./га через більші витрати ресурсів, які не дали додаткового врожаю.