Спосіб вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях

Винахід відноситься до сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях, який включає основний обробіток ґрунту внесення добрив, поливи, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Після кукурудзи на силос проводиться дискування поля БДТ-7 у два сліди, вносяться мінеральні добрива із розрахунку N120P80, проводиться вологозарядковий полив нормою 500м3/га і два-три вегетаційні по 400м3/га, перед виходом рослин у трубку посіви обробляються гербіцидами й фунгіцидами, а в колосіння - фунгіцидами та інсектицидами (Озимая пшеница Нетис И.Т. В кн. “Гарантированное произвоство зерна на орошаемых землях”. Под ред. В.А.Писаренко, И.Т. Нетиса - К.: “Урожай” 1990. - С.112-126). Недоліком цього способу є те, що він потребує значних витрат коштів і ресурсів. Господарства не можуть виконати всі вимоги технології, надмірно спрощують її, що призводить до значних недоборів врожаю, зниження якості зерна та ефективності виробництва. Задачею винаходу є одержання високих урожаїв зерна при мінімальних витратах ресурсів. Поставлена задача досягається тим, що вносять фосфорні добрива в дозі P80 під основну обробку ґрунту, азотні в дозі N60 рано на весні по тало-мерзлому ґрунту, проводять вологозаряджений полив нормою 500м3/га та протруювання насіння. Спосіб розроблений та експериментально випробуваний лабораторією зернових і зернобобових культур Інституту землеробства південного регіону УААН на зрошуваних землях в 1999-2001 роках. Випробовування ресурсозберігаючої технології проводили на протязі трьох років методом постановки лабораторно-польового досліду. Попередником була кукурудза на силос. Грунт дослідного поля - темно-каштановий. Перед сівбою в орному шарі ґрунту нітратів містилось - 0,38-1,1мг, Р2О5-1,9-2,4, К2О-18,2-26,5мг на 10г ґрунту. Під технології проводили дискування поля БДТ-7 у два сліди і вологозарядковий полив нормою 500м3/га. Передпосівну культивацію проводили на глибину заробки насіння 5-6см. Сіяли сорт Красуня одеська нормою 5млн. схожих зерен на гектар. Збирали врожай зерна комбайном "Sampo-130''. Загальна площа ділянок була 600м2 облікова - 34,2м2, повторність чотириразова. Досліджувались інтенсивна (контроль) і критична технології вирощування озимої пшениці з різними витратами ресурсів. За критичної технології витрати ресурсів зменшені за рахунок внесення значно менших доз мінеральних добрив (N60), проведення тільки вологозарядкового поливу нормою 500м3/га та протруювання насіння. Встановлено, що в усі роки досліджень інтенсивна технологія (контроль) створювала кращі умови для росту і розвитку озимої пшениці. При цій технології формувалась велика надземна маса рослин, більша кількість продуктивних стебел в посівах і найвищий урожай зерна - 56,5ц/га (табл.1). Таблиця 1 Урожайність і якість зерна озимої пшениці при різних технологіях її вирощування Урожайність, ц/га 1999р. 2000р. 2001р. середнє Інтенсивна (контроль) 49,0 48,6 71,9 56,5 Критична 41,8 40,7 59,9 47,5 НІР05, ц/га 3,8 3,6 4,7 Технології Вміст клейковини, % ІДК од. Клас зерна 25,9 23,0 75 115 3 5 Критичній технології, де ресурсне забезпечення було гіршим, ріст і розвиток рослин гальмувався. Це проявлялось під впливом недостатку вологи та поживних речовин у ґрунті. Недостатнє ресурсне забезпечення призвело до недобору врожаю зерна в середньому за роки досліджень на 9,0ц/га при врожаї 47,5ц/га. Отже, при цій технології ресурсне забезпечення було недостатнім для створення оптимальних умов вегетації пшениці. Проте ці дані свідчать, що при критичній технологи, де застосовувався лише вологозарядковий полив, внесена мала доза добрив (Ν60) і не проводився захист рослин (крім протруювання насіння) формувався достатньо високий урожай зерна - в середньому 47,5ц/га. Найвищу якість зерна забезпечували також інтенсивна технологія (контроль). В її зерні містилось 25,9% клейковини першої групи і зерно відповідало вимогам третього класу ДСТУ. При критичній технології в зерні було менше клейковини - 23,0%, що достатньо для третього класу, але клейковина була третьої групи, а зерно відносилось до 5 класу. Це пояснюється тим, що при застосуванні вказаної технології під пшеницю внесено менше азотних добрив і не проводився захист рослин. Розрахунки економічної ефективності показали, що інтенсивна технологія на кожен гектар витрачає 1687 гривень, а при критична - 858 гривень або менше за інтенсивну (контроль) на 49%. При застосуванні інтенсивної технології чистий прибуток становив 855 гривень з гектара, а при критичної - 567грн./га (табл.2). Таблиця 2 Економічна ефективність різних технологій вирощування озимої пшениці (середнє за 1999-2001pp.) Технології Інтенсивна (контроль) Критична Втрати коштів, грн./га 1687 858 Чистий прибуток, Собівартість зерна, Рентабельність, грн./га грн./га % 855 29,8 50,7 567 18,1 66,1 Недостатнє ресурсне забезпечення при критичній технології призводило до зменшення чистого прибутку на 288грн./га Проте слід відмітити, що окупність коштів вкладених у технологію з мінімальними витратами ресурсів бусла досить високою, а собівартість зерна найнижчою. Тому ця технологія може застосовуватись в господарствах, які неспроможні проводити поливи у повній мірі, придбати необхідну кількість добрив, засобів захисту рослин тощо. При критичній технології вкладені кошти та ресурси окупаються ефективніше, ніж при контролі - інтенсивній технології.