Спосіб підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації
Номер патенту: 70271
Опубліковано: 15.09.2004
Автори: Тронько Микола Дмитрович, Доніч Світлана Феодосіївна, Балла Ірина Анатоліївна, Пастер Ігор Петрович
Формула / Реферат
Спосіб підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації, шляхом підсадки тканини прищитоподібної залози та визначення показників крові реципієнта, який відрізняється тим, що в сироватці крові визначають рівень загального кальцію та за його максимальним значенням підбирають оптимальну кількість трансплантата.
Текст
Винахід відноситься до медицини, зокрема ендокринології та трансплантології, і стосується підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози для лікування сталого гіпопаратиреозу. Аналіз літературних та патентних джерел інформації показав намагання багатьох авторів встановити залежність ефекту трансплантації від кількості трансплантату при терапії сталого післяопераційного гіпопаратиреозу. Показано, що рівень паратгормону в хвори х з первинним гіперпаратиреозом корелює з масою видаленої аденоми прищитоподібної залози [1], а секреція паратгормону в дослідах in vivo позитивно корелює з кількістю паратиреоїдної тканини людини, трансплантованої мишам [2]. Зокрема, при трансплантації мишам різної кількості (10 і 30мг; 1, 2, 4 і 8 кусочків розміром 1мм 3) тканини прищитоподібної залози людини рівень паратгормону в сироватці крові тварин впродовж наступних 12 тижнів позитивно корелює з об'ємом трансплантованої тканини [3, 4]. Однак, в деяких дослідах на паратиреоїдектомованих мишах не було виявлено вірогідної кореляції між масою трансплантату прищитоподібної залози людини та рівнем паратгормону в сироватці крові [5], що свідчить про суперечливість результатів дослідження різних авторів. Крім цього, внаслідок певної видової специфічності паратиреоїдного гормону зростання його рівня в сироватці крові реципієнта не завжди супроводжується відповідними біологічними ефектами та компенсацією гіпофункціонального стану. За прототип авторами взято спосіб дослідження функціональної активності трансплантату прищитоподібних залоз людини в організмі мишей, в якому доведена залежність рівня паратиреоїдного гормону в сироватці крові реципієнта від кількості трансплантованої тканини, та який полягає у виділенні залоз під час хірургічної операції, механічному подрібненні до фрагментів розміром 1мм 3, трансплантації мишам від одного до восьми кусочків тканини, отримання сироватки крові та визначення в ній рівня інтактного паратгормону людини за допомогою радіоімунологічного метода [3]. Недоліком цього способу є те, що він дозволяє оцінити лише функціональну активність трансплантату за даними визначення вмісту паратгормону в сироватці крові реципієнта, однак не дозволяє підібрати оптимальну кількість тканини прищитоподібної залози для трансплантації за кінцевим біологічним ефектом. Крім цього, видова специфічність паратгормону та висока імовірність розвитку імунологічної реакції на його введення, як чужорідного білка, можуть стати в кінцевому підсумку причиною виникнення рефрактерності організму реципієнта до його біологічної дії та не дозволять правильно підібрати оптимальну кількість трансплантату, що необхідна для досягнення терапевтичного ефекту у хворих на сталий гіпопаратиреоз, зокрема для нормалізації рівня кальцію в сироватці крові реципієнта. Таким чином, вказані недоліки значно ускладнюють підбір оптимальної кількості трансплантату тканини прищитоподібної залози та знижують ефективність трансплантації у хворих на сталий гіпопаратиреоз. В основу даного винаходу поставлено задачу розробити такий спосіб підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації, в якому за рахунок вибору адекватного лабораторного тесту досягається об'єктивність та універсальність у підборі оптимальної кількості донорської тканини прищитоподібної залози при проведенні ауто-, ало- і ксенотрансплантації. Суть винаходу полягає в тому, що в способі, який включає підсадку тканини прищитоподібної залози та визначення показників крові реципієнта, згідно з винаходом, в сироватці крові визначають рівень загального кальцію та за його максимальним значенням підбирають оптимальну кількість трансплантату. Спосіб здійснюється наступним чином. Прищитоподібні залози виділяють при дотриманні правил асептики та антисептики, вміщують у флакони з охолодженим до 4°С середовищем 199 і антибіотиками (бензилпеніциліну натрієва сіль, 100Од/мл, стрептоміцину сульфат, 100мкг/мл). Залози тричі відмивають охолодженим середовищем 199 з антибіотиками, яке кожний раз максимально зливають. Після цього за допомогою очних ножиць залози подрібнюють на фрагменти розміром менше 1мм 3. Паратиреоїдну тканину тричі обережно відмивають охолодженим середовищем 199 з антибіотиками, яке кожний раз максимально зливають. Після цього у кожний флакон наливають по 1,0мл стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію, ретельно збовтуюють вміст та переливають у шприц на 2,0мл. Під ефірним наркозом вміст шприца вводять в підшкірну жирову клітковину передньої черевної стінки щура, якому попередньо виконали тотальну хірургічн у паратиреоїдектомію. До та після операції, а також через 2-3 тижні після трансплантації в сироватці крові щурів визначають рівень загального кальцію за допомогою кольорової реакції з окрезолфталеїн комплексоном. До даного рішення автори прийшли після дослідження рівня загального кальцію в сироватці крові паратиреоїдектомованих щурів, яким була виконана трансплантація тканини прищитоподібної залози, та виявлення певної залежності ефекту підсадки залози від кількості трансплантованої тканини (залежність "доза-ефект"). На відміну від прототипу, запропоноване авторами визначення рівня загального кальцію характеризує не тільки функціональну активність трансплантату, але й біологічну дію трансплантації, що дозволяє досягти максимального ефекту трансплантації. Таким чином, запропонований авторами спосіб підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації, дозволяє досягти повної нормалізації рівня загального кальцію в сироватці крові щурів з сталим гіпопаратиреозом та попередити розвиток значної кількості ускладнень цього захворювання. Приклад. Підбір оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації, з метою компенсації сталої гіпокальційемії у паратиреоїдектомованих щурів. Щурі-самці масою тіла 120-150г, які утримуються в звичайних умовах віварію на стандартній дієті, розподіляються на три групи: 1-а (контроль), 2-а (паратиреоїдектомія) і 3-я (паратиреоїдектомія та трансплантація). Для створення моделі сталого гіпопаратиреозу у щурів-реципієнтів під ефірним наркозом за стерильних умов видаляють прищитоподібні залози разом з прилеглою частиною щитоподібної залози, що пов'язане з анатомічними особливостями розташування цих залоз. Через певний час у щурів-донорів прищитоподібні залози виділяють при дотриманні правил асептики та антисептики, вміщують у флакони з охолодженим до 4°С середовищем 199 і антибіотиками (бензилпеніциліну натрієва сіль, 100Од/мл, стрептоміцину сульфат, 100мкг/мл). Залози тричі відмивають охолодженим середовищем 199 з антибіотиками, яке кожний раз максимально зливають. Після цього за допомогою очних ножиць залози подрібнюють на фрагменти розміром менше 1мм 3. Подрібнену тканину тричі обережно відмивають охолодженим середовищем 199 з антибіотиками, яке кожний раз максимально зливають. Після цього у кожний флакон наливають по 1,0мл стерильного ізотонічного розчину хлориду натрію, ретельно збовтуюють вміст та переливають у шприц на 2,0мл. Під ефірним наркозом вміст шприца вводять в підшкірну жирову клітковину передньої черевної стінки щура, якому попередньо виконали тотальну хірургічн у паратиреоїдектомію. До та після операції, а також через 2-3 тижні після трансплантації в сироватці крові щурів-реципієнтів визначають рівень загального кальцію за допомогою кольорової реакції з о-крезолфталеїн комплексоном. Тотальну паратиреоїдектомію у щурів вважають успішною, якщо рівень загального кальцію в сироватці крові тварин, які перебувають на стандартній дієті, не перевищує 1,7ммоль/л впродовж наступних 2-4 тижнів після операції. Для порівняння, рівень загального кальцію в сироватці крові інтактних щурів становить 2,1-2,3ммоль/л. Результати дослідження показали, що пересадка тільки однієї прищитоподібної залози, яка є парним органом, не впливає на рівень загального кальцію в сироватці крові реципієнта (таблиця). Трансплантація двох залоз призводить до повної нормалізації рівня загального кальцію, який становить 103,2% в порівнянні з контролем, що прийнятий за 100%. При подальшому зростанні кількості трансплантату до чотирьох і шести залоз ефект менш виразний і становить для загального кальцію тільки 91,3-96,1% в порівнянні з контролем. Таблиця №№ Кількість залоз для трансплантації 1 Одна 2 Дві 3 Чотири 4 Шість Рівень загального кальцію в сироватці крові (% від контролю) контроль паратиреоїдектомія паратиреоїдектомія та трансплантація 100,00±3,98 63,18±2,98* 63,18±5,47 * 100,00±3,19 67,02±1,60* 103,19±5,85 # 100,00±3,47 63,00±2,89* 91,33±6,36 # 100,00±4,43 71,43±6,40* 96,06±6,90 # Примітка. * - Р
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for determining the optimal amount of the thyroid gland tissue for transplantation
Автори англійськоюPaster Ihor Petrovych, Tronko Mykola Dmytrovych, Tron`ko Mykola Dmytrovych
Назва патенту російськоюСпособ выбора оптимального объема ткани щитовидной железы для трансплантации
Автори російськоюПастер Игорь Петрович, Тронько Николай Дмитриевич
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/50
Мітки: призначеної, підбору, кількості, тканини, прищитоподібної, трансплантації, оптимальної, спосіб, залози
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/2-70271-sposib-pidboru-optimalno-kilkosti-tkanini-prishhitopodibno-zalozi-priznacheno-dlya-transplantaci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб підбору оптимальної кількості тканини прищитоподібної залози, призначеної для трансплантації</a>
Попередній патент: Спосіб профілактики та лікування порушень менструального циклу у молодих жінок репродуктивного віку після тироїдектомії з подальшою радіойодотерапією
Наступний патент: Мобільний телефон
Випадковий патент: Імідазо(1, 2-а)піридини як інгібітори vegf-r2