Стабільне антигемолізне покриття ємностей для крові та спосіб його нанесення

Винахід відноситься до експериментальної медицини і може бути використаний у лабораторній практиці для зниження контактного гемолізу. Аналогом стабільного антигемолізного покриття є біосумісний матеріал, який використовується в якості антигемолізного покриття - полівінілхлорид [1]. Він використовується при виготовленні ємностей для зберігання крові Автори аналогу характеризують переваги цих ємностей перед звичайними скляними зміною біохімічних параметрів виживання крові (наслідок "меншої травматизації еритроцитів при заборі крові"). Недоліком аналогу є те, що значної різниці гемолізу еритроцитів у скляній та полівінілхлоридній ємностях не виявлено. Прототипом речовини є антигемолізне покриття ємностей для крові, яке містить силоксанполіметилсилоксан-100 [2]. Недоліком використання цієї речовини є послаблення антигемолізного ефекту, хоча різниця вмісту вільного гемоглобіну в пробірках з покриттям і без нього зростала. Прототим способу нанесення антигемолізного покриття є спосіб нанесення антигемолізного покриття шляхом обливання із середини речовиною стінок ємностей для крові [2]. Недоліками такого способу нанесення пов'язані із нанесення одного шару антигемолізного покриття із відповідним зниженням антигемолізного ефекту протягом 2-3 тижнів при контакту ємностей із кров'ю. В основу винаходу поставлена задача удосконалення антигемолізного покриття ємностей для крові та способу його нанесення шляхом зміни складу речовини (використання композиції з важкосумісних поліорганілсилоксанів) та послідовності дій при її нанесенні на стінки пробірок для стабілізації антигемолізного покриття -зменшення його сходження та руйнування. Поставлена задача вирішується тим, що у стабільне антигемолізне покриття ємностей для крові, яке містить силоксан, згідно до винаходу, додається ще один сил океан, в якості першого сил океану використовують поліетилсилаксанів-В (ПЕС-В), в якості другого - поліфенілметилсилоксану-4 (ПФС-4) у співвідношенні 1:2. Спосіб нанесення антигемолізного покриття шляхом обливання із середини речовиною стінок ємностей для крові, згідно до винаходу, перед обливанням покриття ретельно перемішують у термостабільному скляному посуді і витримують у термостаті при 230°С одну годину до віз уальної гомогенності, а ємності для крові витримують у сухоповітряному термостаті при 90°С, не допускаючи їх деформації, після обливання ємності для крові залишають у перевернутому стані на жорсткому фільтрі при кімнатній температурі на 10-12 годин. Спосіб за п.2, який відрізняється тим, що у якості ємностей для крові використовуються пробірки фірми Gilson для радіоімунохімічних досліджень. Спільними ознаками між прототипом речовини та винаходом є хімічний склад антигемолізного покриття ємностей для крові - силоксан. Винахід відрізняється від прототипу тим, що використовується два силоксани, а не один, суміш складається із поліетилсилаксану-В та поліфенілметилсилоксану-4 у співвідношенні 1:2. Спільними ознаками між прототипом способу та винаходом є обливання із середини речовиною стінок ємностей для крові. Винахід відрізняється від прототипу наявністю додаткових дій: переміщування у термостабільному посуді, витримування. Винахід здійснюється наступним чином. Суміш поліетилсилаксану-В (ПЕС-В) та поліфенілметилсилоксану-4 (ПФС-4) у співвідношенні 1:2, ретельно перемішують у термостабільному скляному посуді і витримують у термостаті при 230 градусів за Цельсієм не менше години до візуальної гомогенності. Пробірки фірми Gilson для радіоімунохімічних досліджень витримують у сухо-повітряному термостаті при 90 градусів за Цельсієм, не допускаючи їх деформації і обливають із середини сумішшю силоксанів. Пробірки залишають у перевернутому стані на жорсткому фільтрі при кімнатній температурі на 10-12 годин. Термостати і місце зберігання пробірок, оброблені політорганіл-силоксаном корки, ізолюють від пилу. Для оцінки стабільності нового покриття ємностей для крові було введено розрахунок відносного контактного гемолізу (ВКГ%), що вираховується за формулою: æ Е × 100 ö ÷ - 100, ВКГ (%) = ç ч ç Е ÷ ап ø è де Еч - екстинкція вільного гемоглобіну при контакті крові з чистою пробіркою ф.Gilson; Еап - екстинкція вільного гемоглобіну при контакті крові з антигемолізним покриттям. Результати випробовування способу "Стабільне антигемолізне покриття ємностей для крові та спосіб його нанесення" Результатом використання стабільного антигемолізного покриття ємностей для крові виявилась його біоінертність (біосумісність) по відношенню до матеріалів, які використовувались в лабораторній практиці, що висвітлювались у науковій літературі по "now-how" [1, 2], але запропонований тут спосіб до друку не направлявся. Порівняльні результати запропонованого способу і пробірок фірми Gilson представлені в таблиці. Таблиця Екстинкції вільного гемоглобіну плазми крові при її зберіганні у пробірках фірми Gilson із біоінертними покриттями і без них (М±m) Дні зберігання Фірма Gilson МШ Фірма Gilson БМШ 0 0,130±0,003 0,104±0,002 0,111±0,003 0,082±0,003 Ρ