Спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба

Винахід відноситься до медицини, переважно до пластичної хірургії, і може бути використаний при ендоскопічному ліфтінгу обличчя. Відомий спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба, що містить передопераційну розмітку на голові з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення, розрізи в волосяній частині голові, відшарування, тракцію в вертикально-медіальному напрямку, у відповідності з яким, шляхом застосування чотирьох мікрогвинтів, які вкручують в зовнішню кортикальну пластину склепіння черепа, здійснюють фіксацію шкірноапоневротичного шматка у відповідних мережах [1]. Сукупність цих дій призводить до вираженого болючого синдрому, що потребує знеболювання при накладанні та видаленні мікрогвинтів. Це зумовлено тим, що під час накладання та видалення мікрогвинтів здійснюється розтин окістя, що супроводжується її подразненням. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способа. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є додаткове оперативне втручання зі знеболенням, що подовжує строки післяопераційної реабілітації. Відомий спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба, що містить передопераційну розмітку на голові з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення, розрізи в волосяній частині голові, відшарування, тракцію в вертикально-медіальному напрямку, у відповідності з яким, шляхом застосування титанових мікропластин здійснюють натяг та фіксацію шкірно-апоневротичного шматка лоба на новому місці [2]. До недоліків, що стримують досягнення очікуваного технічного результату належать більш частіші гнійносептичні ускладнення та подовження строків віддаленого післяопераційного періоду. Це викликано тим, що проводиться маніпулювання на великій площині, підвищується травматичність операції за рахунок накладання мікропластин. Це також зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способа. Означені заходи, безумовно, є малоефективними у порівнянні з рішенням задачі, що заявляється. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба, що містить передопераційну розмітку на голові з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення, розрізи в волосяній частині голови, відшарування, тракцію в вертикально-медіальному напрямку, відповідно з яким додатково на ранену поверхню тканин лоба наносять фібриновий клей та на протязі 2 хвилин міцно утримують в заданому положенні до повної фіксації з кісткою до створення міцної фібринової плівки [3]. Це дозволяло розробити оптимальний спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба з одержанням більш міцного та фізіологічного фіксування. Але відоме рішення задачі також стримує досягнення очікуваного технічного результату, бо при нанесенні клею не завжди створюються умови рівномірного розподілу клею по площині, застосування фібринового клею має високий ризик алергічних та інфекційних ускладнень та стимулює процеси надлишкового рубцювання, що зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка, при якому через додаткові перфорації у кортикальному шарі склепіння черепа здійснюють фіксацію шкірноапоневротичного шматка зануреними шкірними швами до окістя та кістки, що забезпечує підвищення ефективності при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні відомого способу фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба, що містить передопераційну розмітку на голові, з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення, відшарування, розрізи в волосяній частині голови, тракцію в вертикально-медіальному напрямку, відповідно з яким через додаткові перфорації у кортикальному шарі склепіння черепа здійснюються фіксація шкірно-апоневротичного шматка зануреними шкірними швами до окістя та кістки. Створений спосіб фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба дозволяє отримати максимальний косметичний ефект за рахунок одного операційного втручання у значно більшій мірі (на 85-95%) ніж за прототипом при значно меншій собівартості, мінімальній операційній травмі та зменшити потенційну можливість як ранніх, так і пізніх післяопераційних ускладнень. Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу з досягненням вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Для здійснення способу за кілька годин до операції виконується маркірування майбутніх розрізів і векторів натягу шкірно-апопевротичного шматка у вертикальному положенні пацієнта. При здійсненні способу фіксації шкірно-апоневротичного шматка лоба після гідропрепаровки оперувальної зони виконується із залученням ендоскопу відшар ування цього шматка в намічених межах. Гемостаз. Після гемостазу виконуємо непроникаючі перфорації в кістках лоба в проекції місця майбутньої фіксації шкірно-апоневротичного шматка. Операцію закінчують визначенням надлишків шкіри після перерозподілу та натягу у вертикально-медіальному напрямку, фіксацією зануреними шкірними швами отриманих шматків до окістя та кістки. Приклад. Пацієнтка 1958 р. н. звернулась в клініку зі скаргами на наявність динамічних та статичних зморшок в ділянці лоба та надперенісся, опущення брів. Клінічний діагноз: інволюційний птоз м'яких тканин лоба. Протокол операції. Під загальним знеболюванням після обробки операційного поля розчином кутасепта та гідропрепаровки розчином лідокаїна 0,1%-70мл з розчином адреналіну 0,1%-0,1мл виконані три вертикальні розрізи вище лінії росту волосся довжиною до 1см. Через розрізи ендоскопічно виконане надкістниче відшарування шкірноапоневротичного шматка. Гемостаз. В зоні проекції майбутньої фіксації в лобній кістці виконані непроникаючі перфоративні отвори. Тракція шматка доверху та медіально. Перерозподіл збитків шкіри. Фіксація шкірноапоневротичного шматка нитками пролена до кістки та окістя. Післяопераційний період без ускладнень. Шви зняті на 7-му добу. Огляд пацієнтки через півроку - косметичний ефект не змінився. Сукупність вищеозначених заходів дозволяє одержати ретельну фіксацію шкірно-апоневротичного шматка лоба на новому місці, що сприяє значному підвищенню косметичного ефекту, зменшенню інтра- та післяопераційних ускладнень. Тож, заходи заявника, що запропоновані у винаході, значно перевершують досягнення об'єктів-аналогів, що дозволяє отримати максимальний та довгостроковий косметичний ефект, зменшити потенційну можливість як інтра-, так і післяопераційних ускладнень, що підтверджується прикладом конкретного використання. Джерела інформації: І. Boswick III J., Ea ves III F.F., Nahai F. Endoscopic Plastic Surgery. Quality Medical Publishing. - St.Louis, Missouri. - 1995. - P.211-218. 2. Boswick III J., Ea ves III F.F., Nahai F. Endoscopic Plastic Surgery. Quality Medical Publishing. - St.Louis, Missouri. - 1995. - P.219-225. 3. Юршевич Э.Н. Эндоскопическая подтяжка лба с подъёмом бровей / Автореф. дисс. канд. мед. наук. 14.00.27 - "хирургия". - М., 2002. - с.14-15.