Спосіб формування та пересаджування шкірно-м’язового клаптя

j МКІ6А61 В17/00 СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРЕСАДКИ ШКІРНОМ'ЯЗОВОГО КЛАПТЯ. Винахід відноситься до медицини, а саме до пластичної хірургії, і може бути використаний при пересадці шкірно-м'язового клаптя у потерпілих з наявністю дефекту тканин різної локалізації. Відомий спосіб пересадки клаптя, мігруючого до рани у вигляді круглого стебла з двома живлячими ніжками (В.П.Філатов, 1961 p.), який багаторазово модернізувався. Але у зв'язку з тим, що стебло містить тільки шкіру та жирову клітковину, денервація та погане кровопостачання шкіри приводять до хвороб стебла, аж до некрозу на останньому етапі пластики. Відомі також способи пересадки шкірно-м'язових клаптів на мікросудинних анастомозах (Н.В. Островський, 1986, А.І. Неробєєв, 1988.). Найбільш близьким по технічній суті до заявленого, і прийнятим за прототип, є спосіб пересадки м'язу або шкірном'язевого клаптя ( патент 21117 А. Лісайчук Ю.С., Павлюченко Л.Н., Бохарев О.М., Христакіс А.) , при якому електростимуляцію м'язів трансплантату виконують інтраопераційно зразу після накладання мікросудинних анастомозів і фіксації трансплантату. Однак даний спосіб передбачає обов'язкове накладання мікросудинних анастомозів, що потребує спеціального обладнання і підготовлених фахівців. Пересадки таких клаптів виконуються з великими витратами часу, часто ускладнюються тромбозом мікросудинних анастомозів і некрозом клаптів. Крім того, можливість застосування мікросудинних операцій завжди зумовлена наявністю непошкоджених реципієнтних судин, що у обпечених буває дуже рідко. По нашим спостереженням, судини реципієнтної і навіть донорської зони в результаті їх пошкодження при хімічних, термічних і особливо електричних опіках можуть бути значно зміненими. 2 В основу винаходу покладено ціль - зниження кількості ускладнень, скорочення строків лікування, створення можливості заміщення дефектів в умовах порушеного кровопостачання тканин при різній етиології травми. Поставлена ціль досягається тим, що при формуванні мігруючого стебла в клапоть включається м'яз. Весь період міграції м'яз підлягає електростимуляції,що попереджує ії атрофію, покращує обмінні процеси і, внаслідок цього, знижує ризик некрозу стебла. Спосіб виконується таким чином. Двома паралельнитми розрізами розсікають пошарно шкіру, клітковину і фасцію над анатомічною областю, де знаходиться м'яз. Викроюють м'зовий клапоть згідно з розмірами дефекту тканин реципієнтної зони. По загальноприйнятій методиці формують кругле стебло, зшиваючи краї шкіри між собою, оточуючи таким чином фасцію та м'яз. Донорський дефект після мобілізації країв рани щільно зшивають. При великих розмірах донорського дефекту раневі поверхні, які залишились після зашивання, закривають розщепленими шкірними трансплантатами. Електростимуляцію стебла починають з 2-3 дня після операції і виконують не менше, як 1-2 рази на день. Використовують прямокутні імпульси змінної полярності тривалістю 0,5 с, інтервал між імпульсами 1с, частота - 50 Гц. Початкова амплітуда імпульсів відповідна до порогу збудження м'язу, що візуально визначається скорочувальними рухами. Наш досвід свідчить, що амплітуду імпульсів потім необхідно збільшувати відповідно до підвишення порогу збудження. Таким чином, заготовлений клапоть готовий до міграції через 18-20 діб після його формування. Приклад конкретного виконання способу. Хворий О., 27 років, історія хвороби №6187, поступив до клініки 8.04.98 р. з діагнозом: важка електротравма, високовольтний електроопік 3-4 ст. голови, рук, ніг 3% поверхні тіла, опіковий шок. Давність травми 1 день. Постраждав на підприємстві при ремонті електромережі. При поступленні : стан середньої важкості, свідомість ясна, різко знижена больова і тактильна чутливість правої з половини тіла, лівостороння гемиплегія. Рани виповнені чорним та брунатного кольору струпом в лобно-тім'яній області, на руках, правій ступні. Струп щільний, сухий. В загальному аналізі крові НВ-122г/л, Ер.-3.1 Т/л, Л-5.9 г/л, ШЗЕ-10 мм/год. Огляд невропатолога: скороминуще порушення мозкового кровообігу в правій гемисфері. Після проведеного консервативного лікування стан хворого стабілізувався, виконано 2 некректомії, 3 остеонекректомії з видаленням ділянок некротизованих тім'яних кісток на всю товщу. Частина оголених тім'яних кісток закрита ротаційними шкірно-апоневротичними клаптями, на рани рук і ноги пересаджені вільні аутодермотрансплантати. Внаслідок проведеного лікування рани на руках і нозі ліквідовано. В лобно-тім'яній області в проекції sinus saggitalis знаходиться рана 15x10 см., дном якої є пульсуюча тверда мозкова оболонка. Великі розміри дефекту не дозволили ліквідувати цел дефект пластикою місцевими тканинами. Вирішено провести пластику дефекту клаптем найширшого м'язу спини (КНМС) з мікросудинними анастомозами. В ході операції проведені доступ та ревізія правої скроневої артерії. Виявлено локальну поразку судинного русла у вигляді звуження просвіту і запалення стінки артерії, що виключило можливість накладання мікросудинного анастомозу. Доступ зашито. По загальноприйнятій методиці виділено КНМС праворуч, який шляхом зшивання країв шкіри перетворений на стебло, що містить в собі м'яз, з двома живлячими ніжками. Донорський дефект після мобілізації країв зашитий наглухо. В післяопераційному періоді ускладнень не було, виконувались перев'язки. З другої доби після операції почато електростимуляцію клаптя з амплітудою імпульсів 20 В., яка викликала задовольні скорочення м'язу. Електростимуляцію клаптя проводили щоденно із зростаючою амплітудою імпульсів, яка досягла 90 В на 18 добу. На 20 добу відсічена дистальна ніжка 4 клаптя і підшита до створеної на лівому передпліччі рани овальної форми. На 28 добу відсічена проксимальна ніжка стебла, проведено подовжнє розсічення стебла. Розпластаний клапоть фіксовано до країв рани на голові. Таким чином було закрито оголену тверду мозкову оболонку. Донорську рану зашито, залишені ділянки закрито розщепленими шкірними клаптями. На ЗО добу від лівого передпліччя бїдачено Ніжку клаптя, розсічено по лінії шву та підшито до залишених ран на голові. Післяопераційний період без ускладнень, виділень із-під клаптя немає. Шви зняті на 10 добу. Приживлення клаптя повне. Хворого виписано. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 1. Кибиша Р.П., Савельев А.К. Особенности гемодинамики электростимулируемых скелетных мышц.// Механизмы регуля ции кровоснабжения скелетных мышц. Рига. Знание.1985. С. 56-62. 2. Лисайчук Ю.С., Павлюченко Л.Н.,Пролеев А.В. Способ пересадки мышцы или кожно-мышечного лоскута.// Патент №21117А. 3. Михельсон Н.М., Шефтель М.П. Филатовский стебель и его применение в восстановительной хирургии. - Москва, 1951. - 80с. : 3. F r e l l i n g e r G., Frey M., Free muscle transplantation in c l i n ical use and research// Der Chirurg 1 9 8 5 , - V 56.-№136.-p.779-784. Реферат. Винахід відноситься до медицини, а саме до пластичної хірургії і може бути використаний при пересадці шкірно-м'язового клаптя у потерпілих з наявністю дефекту тканин будь-якої локалізації. Розроблено способ формування та пересадки шкірно-м'язового клаптя, який відрізняється включенням м'язу в кругле стебло з двома живлячими ніжками. Стебло перед міграцією до раневого дефекту підлягає електростимуляції. Вперше виявлена можливість міграції шкірно-м'язового клаптя без мікросудинних анастомозів. Це особливо важливо при пошкодженнях судин реціпієнтної та/або донорської зони внаслідок опіків четвертого ступеню, зокрема - електричних.