Спосіб пошуку покладу вуглеводнів

Винахід відноситься до галузі геологорозвідки, а саме до нетрадиційних способів пошуку покладів і може бути використаний для прямих пошуків нафтогазоносних родовищ. Відомий спосіб вібросейсморозвідки нафтогазоносних родовищ (RU, п. №2045079, G01V1/00, 1995), згідно якому за допомогою трьохканальних датчиків спочатку реєструють природний сейсмічний фон землі на інфранизьких частотах, генеруючи коливання на інфранизьких частота х. У процесі генерування коливань і по його закінченню продовжують реєструвати природний фон землі і за змінюванням амплітуди амплітудно-частотної характеристики сейсмічного фону судять про наявність нафтогазового родовища. Недоліком цього способу є недостатня точність прогнозування наявності нафтогазового родовища, обумовлена проведенням досліджень тільки за одним фактором, а саме: геофізичними дослідженнями, в яких при наявності родовищ спостерігають змінювання амплітудно-частотних характеристик сейсмічного фону. Задачею винаходу є удосконалення способу пошук у покладу вуглеводнів, в якому шляхом сумісного проведення геофізичних досліджень сейсмічного фону землі і геоелектрохімічних досліджень грунту досягають багатофакторності досліджень, чим підвищують точність прогнозування наявності нафтогазового родовища. Задача вирішується тим, що в способі пошуку покладу вуглеводнів, який включає генерування сейсмічних коливань в інфрачастотному діапазоні, реєстрацію амплітудно-частотної характеристики сейсмічного фону землі на інфранизьких частотах до, під час і після закінчення генерування сейсмічних коливань і визначення з використанням амплітудно-частотної характеристики покладу вуглеводнів, згідно винаходу, додатково в точках визначення амплітудно-частотної характеристики відбирають проби підґрунтя, подрібнюють їх і визначають величину і знак електрокінетичного та окисно-відновного потенціалів, а місце покладу вугле воднів визначають за збігом точок з максимальним за абсолютним значенням і негативним за знаком величинам окисно-відновного потенціалу та електрокінетичного потенціалу, а також різкого збільшення амплітудно-частотної характеристики після генерування сейсмічних коливань в інфрачастотному діапазоні. Спосіб, що заявляється, характеризується комбінацією двох факторів досліджень, а саме геофізичні дослідження району, в якому припускається наявність покладу вуглеводнів, і геоелектрохімічні дослідження грунту в цьому районі. Це дозволяє проаналізувати досліджуваний район з точки зору наявності покладу вуглеводнів з різних сторін, що значно підвищує точність виявлення місця знаходження родовищ. Суть винаходу проілюстрована схемою досліджень відомого полігону, де на поз.1 відзначені місця відомих місць покладу, тобто місця покладу, які визначені способом геофізичних досліджень сейсморозвідки на інфранизьких частотах, а на поз.3 відзначені перспективні результати за даними геоелектрохімічної розвідки. На поз.3 жирними лініями помічені відомі куполи покладу вуглеводнів, виявлені класичною сейсморозвідкою. Схема достатньо переконливо показує, що в місцях находження покладу вуглеводнів дані інфрачастотної сейсморозвідки та геоелектрохімічної розвідки, проведеної за заявленим винаходом, збігаються. Спосіб пошуку покладу вуглеводнів здійснюють таким чином. На місці пошуку покладу вуглеводнів над місцем, де припускається нафтогазове родовище, розміщують не менше двох електродинамічних або п'єзоелектричних сейсмоприймачів, які здатні реєструвати інфранизькі частоти. Реєстр ують сейсмічні коливання природного фону землі у діапазоні менше 20Гц на протязі, переважно, не менше 20 хвилин. Потім сейсмічні коливання генерують, переважно, на протязі 3 хвилин у діапазоні менше 20Гц з одночасною реєстрацією сейсмічного фону на тих же частотах. Після закінчення генерування продовжують реєструвати на ти х же частота х сейсмічний фон землі на протязі, переважно, не більше 5 хвилин. Реєстрація сейсмічного фону землі може бути проведена як по одному, так і по двом або трьом каналах. Реєстрація і генерування коливань можуть бути проведені неодноразово. В місцях установки сейсмоприймачів з глибини 0,5-1,0м відбирають зразки породи. Зразки подрібнюють до розміру часток 0,1-0,2мм. Відомими методами визначають величину і знак окисно-відновного потенціалу і електрокінетичного потенціалу. Відповідно даним низькочастотної вібросейсморозвідки на наявність покладу вуглеводнів указує різке збільшення величини амплітудно-частотної характеристики природного сейсмічного фону землі у процесі та після закінчення процесу генерування низькочастотних інфразвукових коливань відносно природного фону землі до генерування коливань. Відповідно даним геоелектрохімічного аналізу проб, де виявляють величини і знак окисно-відновного і електрокінетичного потенціалів, на наявність покладу вуглеводнів указує потенціал, максимально високий за абсолютним значенням і негативний за знаком з усіх виміряних потенціалів. Підсумковий висновок з урахуванням результатів сейсморозвідки на інфрачастотах і геоелектрохімічних досліджень породи з визначенням величини і знака потенціалів дозволяє підвищити точність прогнозування наявності покладу вуглеводнів. Спосіб пошуку покладу вуглеводнів може бути проілюстрований таким прикладом. На можливо перспективному відносно покладу вуглеводнів районі встановили станцію, яка мала вузол електричного живлення і пристрій реєстрації сигналів від електродинамічних сейсмоприймачів. На відстані приблизно 300м від станції установили три електродинамічних сейсмоприймача типу СМЗ-KB, підключили їх кабелями до пристрою реєстрації сейсмічних сигналів. Підготували приймачі до роботи відповідно інструкції по використанню. На протязі 25 хвилин реєстрували амплітудно-частотн у характеристику сейсмічного фону землі у діапазоні частот 1-6Гц. Не припиняючи реєстрацію амплітудно-частотної характеристики, джерелом сейсмічних коливань (вібратор СВ-10/100) створювали сейсмічні коливання у діапазоні частот менше 20Гц на протязі 5 хвилин. Після закінчення генерування сейсмічних коливань продовжували реєструвати амплітудно-частотну характеристику на діапазоні менше 20Гц ще на протязі 5 хвилин. З-під кожного сейсмоприймача, помічаючи місце, з глибини приблизно 0,5-1,0м брали зразки грунту, які укладали у чисті щільні пакети. Час, коли брали проби (до чи після генерування сейсмічних коливань), як установлено експериментально, значення не має. Потім сейсмоприймачі та реєструючу апаратур у переносили в нові точки району пошуку і повторювали процедуру. Привезені в лабораторію проби здрібнювали до розміру часток 0,1-0,2мм і відомим методом виявляли величину і знак окисно-відновного і електрокінетичного потенціалів (див., наприклад, Ю.Г. Фролов. Курс коллоидной химии. Поверхностные явления и дисперсные системы. М.: Химия, 1982, с.217-219). На структурній мапі району відмічали точку різкого збільшення амплітуди амплітудно-частотної характеристики сейсмічного фону землі після генерування сейсмічних коливань в інфразвуковому діапазоні відносно вихідних амплітуд амплітудночастотної характеристики та точки, які характеризують максимальні за абсолютною величиною та негативні за знаком значення окисно-відновного і електрокінетичного потенціалів. Збіг трьох точок указує з великою точністю на перспективні місця закладання розвідувальних свердловин. Статистичні виробничі дані і результати запропонованого способу пошуку покладу вуглеводнів проілюстровані конкретним прикладом оцінки контуру нафтогазоносності на Підгорянській ділянці Полтавської області. Після уточнення даних на основі запропонованого способу класична сейсміка у ряді випадків не підтвердила "яскраві" плями, які раніше були позначені на її основі. З другого боку, були додатково виявлені "яскраві" плями на профілях класичної геофізики. При цьому був зафіксований збіг границі контурів, визначених методами генерування сейсмічних коливань і геоелектрохімічної розвідки. Запропонований спосіб був випробуваний під час досліджень Подгорянської, Климовської, Петренковської, Барановської і інш. структур Полтавської області. Випробування показали 85% співпадіння результатів і прогнозу.