Комбінований ґрунтообробний робочий орган

Винахід відноситься до галузі сільськогосподарського виробництва і зокрема до знарядь для щілювання грунту. Робочі органи для щілювання грунту відомі [1]. Щілинорізи здійснюють нарізання щілин-дрен певних розмірів, завдяки яким забезпечується розущільнення підорних шарів грунту, в яких накопичується вільна ґрунтова волога, усуваються явища витоку талих і зливови х вод, вимокання та вимерзання посівів. Крім того, при нарізуванні щілин-дрен в напрямку силових ліній геомагнітного поля в них наводяться еквіпотенціальні силові лінії геоелектричного поля, напруга яких підтримує енергетичний рівень біооб'єкту грунт-рослина у вигідному для розвитку рослин режимі. Між прокладеними щілинами, в яких накопичується водні розчини солей і кислот, виникає різниця електропотенціалів геоелектричного поля. Як наслідок, підвищується ефективність іонів рухомих форм поживних речовин грунтового розчину, що покращує його використання кореневою системою культурних рослин [2]. Недоліком таких щілин-дрен є їх недовготривалість. Через півроку-рік, вони замулюються, закриваються (загортаються) грунтом і їх е фективність значно знижується. Інший недолік існуючих щілин-дрен - їх незначна ширина, в них мало попадає органічних і мінеральних часток, що не дозволяє тримати концентровані грунтові розчини для їх ефективної дії в якості електролітів. Задача винаходу - підвищення довговічності пророблених щілин-дрен та їх енергетичної ефективності на протязі тривалого часу. Задача вирішується тим, що в верхній частині щілиноріза виконані боковини, закріплені до стояка під гострим кутом у вертикальній поздовжній площині та під кутом до вертикальної поперечної площини, при цьому кути на хилу боковин менші кута тертя їх по грун ту, а задні крила боковин виконані підпружиненими. На Фіг.1. показаний запропонований ґрунтообробний робочий орган, на Фіг.2 - те ж , вид зверху, на Фіг.3 - профіль щілини-дрени після проходу робочого органа. Грунтообробний робочий орган (Фіг.1 і 2) включає стояк 1, наральник 2, долото 3, боковини ліва 4 та права 5, загортаючі диски 6, які шарнірно закріплені на поводках 7. Між задніми крилами 4 і 5 розміщена пружина 8. Боковини 4 і 5 закріплені до стояка 1 під деяким кутом до напряму руху в вертикальній поздовжній площині та під кутом до вертикальної поперечної площини відносно напряму руху. Кути нахилу боковин вибрані таким чином, щоб нахил їх у вертикальній поздовжній і поперечній площинах був менший кута тертя боковин по грунту, задні крила боковин виконані підпружиненими, що забезпечує їх вібрацію при проходженні в грунті різної щільності і сприяє зменшенню енергетичних затрат при роботі. Після проходу робочого органа в грунті залишається V-подібна щілина (Фіг.3) з заповненою мульчею. Працює робочий орган так. При русі знаряддя робочий орган заглиблюється на визначену глибину і прорізає V-подібну щілину (Фіг.3), яка після проходу щілиноріза завдяки загортаючим дискам 6 заповнюється рослинними залишками, органічними та мінеральними частками. Боковини 4 і 5 виконані підпружиненими і при русі щілиноріза, торкаючись стінок щілини спружинюють завдяки змінній щільності грунту, зменшуючи таким чином опір грунту при проходженні робочого органа та його залипання. Даний пристрій має такі переваги перед існуючими робочими органами для щілювання: ґрунтообробний робочий орган виконує V-подібну щілину, яка маючи підвищену щільність нахилених бокових стінок, зберігається значно довше; б) завдяки сумісній роботі щілиноріза і загортаючих дисків V-подібна щілина заповнюється органічними та мінеральними домішками, сприяючи підвищенню енергетичного стану зони, в якій пророблена щілина та усуваючи замулення її після опадів. Запропонований ґрунтообробний робочий орган забезпечує покращення структурного стану грунту та сприяє кращому накопиченню грунту вологою, що приводить до підвищення його родючості та урожайності с.-г. к ультур. Джерела інформації 1. Комплексна механізація виробництва зерна / В.Д. Гречкосій, Д.М. Алімов, В.І. Кифоренко, П.М. Чайка; за ред. В.Д. Гречкосія. - К.: Урожай, 1991. - С.84-86. 2. І.П. Іванько, С.І. Шмат. Агроелектроенергія в природі (Теорія і моніторинг). - Монографія. - Кіровоград: КІСМ, 1996. - 68с.