Спосіб ушкодження термонетолерантних патологічних біоструктур організму теплокровних

Винахід відноситься до медицини і може бути використаний в онкології, реаніматології, неврології, наркології, вірусології і дерматології. Відомі способи відтворення штучної гіпертермії шляхом загального фізичного розігрівання тіла пацієнта на тлі наркозу і штучної вентиляції легень (ШВЛ), що використовують при лікуванні онкологічних захворювань [Александров Η.Η., Савченко Η.Ε. та ін. Застосування гіпертермії і гіперглікемії при лікуванні злоякісних пухлин. - М. .-Медицина, 1980, с.53-72]. Відомий спосіб загального розігріву організму [RU 2112471, публ. 10.06.98. Автор - Глейм Г.К.]. Відповідно до цього способу розігрів організму хворої людини здійснюють гарячою водою на тлі барбітурового наркозу і ШВЛ після попереднього введення піридоксина, гексаметилентетраміна, альфатокоферола, оксибутирата натрію, а на висоті розігрівання додатково вводять гексаметилентетрамін. Недоліками зазначеного способу є: 1. У якості одного з компонентів наркозу використовують оксибутират натрію (ГОМК),що у даний час заборонений за кордоном через його небезпечні ефекти (трансмінералізація). 2. На етапі розігріву організму хворого використовують штучн у вентиляцію легень у режимі традиційної (16-20 у хвилину) об'ємної вентиляції легень, що в умовах гіпертермії може не забезпечити зростаючі потреби організму в кисні. 3. Процес розігріву організму є «пасивним», його швидкість не керується, що в хворих з різною масою тіла може привести до небезпечних ускладнень. 4. Застосовувані заходи фармакологічного захисту (антиоксиданти, оксибутират натрію і дворазове введення гексаметилентетраміна) не цілком запобігають негативним ефектам теплової агресії, про що свідчить необхідність проведення ШВЛ у хворих протягом 6 годин після сеансу гіпертермії. Найбільш близьким до заявленого є спосіб ушкодження термонетолерантних патологічних структур організму людини шляхом загальної керованої гіпертермії, що включає загальний розігрів організму пацієнта зануренням його, крім голови, до рідкого теплоносія - гарячу воду з використанням тотальної фентанилової анестезії, протишокової терапії, штучної вентиляції легень і з використанням придушення загальної протеолітичної активності в крові шляхом триразового введення уротропіну, причому розігрів тіла пацієнта ведуть розігрітою водою з постійною температурою 45-47°С до досягнення температури в стравоході 42,544°С, а швидкість розігріву тіла підтримують не нижче 1°С за 5 хвилин шляхом постійної примусової конвекції теплоносія, і використовують високочастотну штучну вентиляцію легень [RU 2126667, А61F7/00, 27.02.99]. Даний спосіб забезпечує керованість і безпеку штучної загальної гіпертермії. Однак у даному способі є висока імовірність виникнення різних ускладнень в організмі пацієнта після процедури гіпертермії, таких як енцефалопатія, ДВС, порушення ритму серця, недостатність функції печінки та інших. Задачею винаходу є створення способу загальної керованої гіпертермії з низькою імовірністю виникнення постпроцедурних ускладнень. Технічний результат винаходу також містить зниження імовірності виникнення ускладнень. Технічний результат досягається тим, що в способі ушкодження термонетолерантних патологічних біоструктур організму теплокровних шля хом загальної керованої гіпертермії, що полягає в тому, що розігрівають організм шляхом занурення примусової конвекції з використанням засобів анестезії, протишокової терапії і штучної вентиляції легень і з придушенням загальної протеолітичної активності в крові, розігрів здійснюють при температурі теплоносія 44-48°С до досягнення температури організму 42,0-44,5°С, а придушення загальної протеолітичної активності крові здійснюють шляхом регулювання швидкості розігріву організму і шляхом проведення під час розігріву постійної інфузії, принаймні, одного розчину засобів з класу антипротеіназ в ефективній кількості. Крім того, розігрів організму доцільно здійснювати зі швидкістю не нижче 1°С за 5,5 хвилин. Крім того, як розчини для інфузії використовують розчин гексаметилентетраміна в кількості (2-6)мг/кг/хв і піридоксина - не менш 0,2мг/кг/хв. Крім того, використовують високочастотну штучн у вентиляцію легень із забезпеченням сатурації на рівні 95-100%. Приклад реалізації кращого варіанта винаходу Спосіб здійснюють наступним чином. Напередодні процедури гіпертермії (наприклад, за добу до її проведення) у хворого досліджують загальноприйняті клініко-біохімічні показники: гемоглобін крові і її формулу, рівень білка і його фракцій, цукор і основні електроліти крові. У ніч перед процедурою здійснюють премедикацію з використанням діазепама (10мг), а в наркоманів - наркотиків в індивідуальних дозах. Безпосередньо перед процедурою (за 2-3 години) ентерально, через рот хворому дають 20мл 20%-ного розчину гексаметилентетраміна(уротропіну) і внутрішньовенно вводять 200мл 40%-ного розчину глюкози зі швидкістю 0,5-1г/кг/год, з інсуліном (0,1од/г глюкози). Потім переливають реополіглюкін (5мл/кг) і розчин Рінгера (10мл/кг) із хлористим калієм (7,5% 20мл), аскорбіновою кислотою (5% - 10,0мл), піридоксином (5% - 10,0 мл). Індукцію до наркозу здійснюють за допомогою гексенала (2,5%-250 - 300мг) чи каліпсолом у дозі, що виключає свідомість (250-300мг). Після введення міорелаксанта деполяризуючого типу, наприклад, листенона в дозі 3-5мг/кг, інтурбують трахею і починають ВЧ ШВЛ (високочастотну штучн у вентиляцію легень), наприклад, апаратом «Асистент-1». Режим ВЧ ШВЛ: Ρ вдиху (тиск вдиху) - 18-20см Н2О, ЧП(частота подиху) - 105 циклів у хвилину. Адекватність ВЧ ШВЛ контролюють пульсоксиметрією, при цьому рівень сатурації повинен бути в межах 95-100%. Базисну міорелаксацію забезпечують ардуаном (0,03-0,05мг/кг). Датчик електротермометра розміщують у середній третині стравоходу. Після цього внутрішньовенно вводять фентаніл (0,05% - 2мл) і розпочинають активний фізичний розігрів тіла хворого. Для цього хворого занурюють у ванну з рідким теплоносієм - гарячою водою температурою (45-47°С), за винятком голови. У процесі активного розігріву здійснюється постійна інфузія розчинів гексаметилентетраміна (5мг/кг/хв) і піридоксина (0,5мг/кг/хв), і примусово проводять інтенсивну конвекцію теплоносія, підтримуючи темп підвищення температури пацієнта в стравоході, тобто швидкість розігріву тіла пацієнта такою, щоб не допустити підвищення протеолітичної активності в крові. Оптимальною є швидкість розігріву не менш 1°С за 5,5 хвилин. Цьому сприяють не тільки перемішування води у ванні, але і постійна інфузія зазначених препаратів. Після підвищення температури організму до 42,0-44,5°С хворого витягають з ванни. Продовжують ВЧ ШВЛ і інфузують внутрішньовенно 200мл свіжерозмороженої одногрупової плазми. Процес підйому температури припиняють і завдяки ефектам температури повітря в операційній, міхурам з льодом на голові і режиму ВЧ ШВЛ відбувається повільне, пасивне відновлення нормотермії. Після зниження температури тіла до 37°С хворого вкривають ковдрами. Про керованість і безпеку заявленого способу загальної гіпертермії свідчать поява діурезу (150250мл/годину), відновлення свідомості при температурі 37°С і, можливість припинення ШВЛ вже через 60-90 хвилин після процедури розігріву. Таким чином, клінічно значимими характеристиками пропонованого винаходу є: 1. Можливість без ознак теплового шоку забезпечувати керований, швидкий темп реалізації загальної гіпертермії до 42, 0-44,5°С 2. Додаткове ефективне придушення теплового протеолізу крові за рахунок використання постійної інфузії гексаметилентетраміна і піридоксина. 3. Надійне (завдяки режиму ВЧ ШВЛ) забезпечення потреб організму, що різко збільшуються в умовах гіпертермії, у кисні. 4. Досягнення у хворих після процедури гіпертермії досить швидкого відновлення свідомості й адекватного спонтанного подиху без застосування інтенсивної терапії. 5. Відсутність ускладнень. Висока швидкість розігріву, що не допускає підвищення протеолітичної активності в крові, при одночасній постійній інфузії антипротеіназ, що придушують цей процес, дозволяє істотно знизити імовірність постпроцедурних ускладнень, таких як енцефалопатія, ДВС, порушення ритму серця, недостатність функції печінки та інших. Винахід ілюструється наступним конкретним прикладом лікування. Хвора Η., 48 років. Надійшла до відділення реанімації Новосибірської ЛХЛ №1 у плановому порядку. Діагноз: Рак лівої молочної залози з метастазом у ліву легеню. Проведено загальну керовану гіперемію (ЗКГ) до 43,6°С При цьому безпосередньо перед початком загального розігріву здійснена премедикація діазепамом (10мг), ентерально введено уротропін (20%-20мл), зроблене переливання 200мл 40% розчину глюкози з інсуліном, 400мл реополіглюкіна, 500мл розчину Рінгера з хлористим калієм (7,5%-20мл), аскорбіновою кислотою і піридоксином (по 10мл 5% розчину). Індукція до наркозу здійснена тіопенталом і каліпсолом. Релаксанти, інтубація трахеї, ВЧ ШВЛ у режимі, що забезпечує сатурацію на рівні 99-100%. Загальну анестезію підтримували на рівні 111 фракційним уведенням фентаніла внутрішньовенно. Розігрів тіла хворої проводили у ванні з водою (46°С) у темпі 1°С за 2хв. При цьому здійснювали постійну інфузію розчинів гексаметилентетраміна (5мг/кг/хв) і піридоксина (0,5мг/кг/хв). У процесі розігріву після досягнення температури в стравоході 43,6°С зігрівання припинено. Хвор у ви тягнуто з ванни. Мі хури з льодом до голови. Внутрішньовенно перелито 450мл розмороженої плазми і 150мл 10% розчину глюкози з інсуліном (10од.) і хлористим калієм(10мл). Через 60 хвилин після нормалізації температури хвора екстубована. Наступної доби хвора активна, скарг немає, самостійно себе обслуговує. Необхідності в проведенні інтенсивної терапії немає. Через 9 днів хворій виконана операція: метастазектомія з нижньої частини лівої легені і секторальна резекція лівої молочної залози. Гістологічне дослідження зразків вилученої тканини виявило виражений, аж до некрозу, патоморфоз ракових кліток. Цій же хворій через 4 місяці проведена без ускладнень повторна загальна керована гіпертермія (43,5°С), як спосіб противорецедивної терапії. Промислова застосовність Заявлений спосіб реалізується в умовах звичайної лікарні з використанням широко розповсюджених препаратів і устаткування. Ефективний при лікуванні різних видів захворювань, навіть таких важких, як наркоманія, запущені форми раку і Віл-інфекція. Має керованість, безпечний і з низькою імовірністю ускладнень.