Спосіб діагностики патологічних станів організму

Пропонований винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до діагностики патологічних станів організму. При проходженні через ділянки шкіри пацієнта постійного електричного струму позитивної та негативної полярності, у випадку патологічних змін. величини вимірюваного струму протилежної полярності суттєво різняться. Це послужило основою для проведення діагностики патологічних станів організму. Відомий спосіб діагностики активного туберкульозу зовнішніх статевих органів чоловіків шляхом проведення туберкулінової проби, при якому до і після 24 годин після проведення проби на зони зниженого опору на поверхні мошонки, впливають струмом позитивної та негативної полярності, рівним 30 мкА, виміряють його зміни і при збільшенні різниці цих значень, після проведення проби на 4 - 10 мкА. діагностують активний туберкульоз, (див. авторське свідоцтво СРСР № 1300688, кл. А 61 Н 39/100,1984р.) Вказаний спосіб, що містить загальні суттєві ознаки зі зголошеним і забезпечує досягнення подібного технічного результату, обраний нами у вигляді прототипу. При цьому, загальними суттєвими ознаками відомого і зголошуваного способів діагностики патологічних станів організму являються вплив на ділянки шкіри пацієнта постійним струмом позитивної та негативної полярності, вимір різниці його значень і діагностування патології органу за підвищеною різницею значень струму. Але, відомий спосіб використовується при діагностуванні патологічних станів певного органу - зовнішніх статевих органів чоловіків і не може застосовуватись для діагностування патологічних станів організму, викликаних захворюванням різноманітних органів і систем організму. Крім того, разовий вплив струмом на ділянку шкіри при одиничних вимірах не дозволяє з досить високою точністю і достовірністю діагностувати патологічний стан усього організму, т.я. в залежності від фізіологічних особливостей організму і стану пацієнта одиничні виміри електропровідності шкіри можуть нести випадковий характер і не відбивають об'єктивно наявність патології. Спосіб займає багато часу, т.я. проводиться до і після 24 годин після проведення туберкулінової проби. Технічним завданням винаходу є підвищення докладності, достовірності і швидкості при діагностиці патологічного стану всього організму в зв'язку з захворюванням різноманітних органів і систем організму пацієнта і забезпечення з'ясування патології кожного органу чи системи. В результаті використання винаходу може бути отриманий слідуючий технічний результат: забезпечення в оперативно короткий термін діагностування можливих патологічних відхилень в будь-яких органах обстежуваного пацієнта і за рахунок цього проведення масових спостережень великих груп людей. Поставлене технічне завдання досягається тим, що в способі діагностики патологічних станів організму шляхом впливу на ділянки шкіри пацієнта постійним струмом позитивної і негативної полярності і виміру різниці цих значень, за якою діагностують патологічний стан організму, дію на дільниці шкіри пацієнта здійснюють в дерматомах між остистими відростками хребців імпульсами тривалістю 1,5 -2,5 секунди струмом стабілізованої напруги в 2,5 - 3,5 вольт, а виміри проводять серіями з 7 - 15 замірів після кожного імпульсу з послідуючою оцінкою асиметрії середніх значень виміряючих величин струму при різних полярностях електродів означених за формулою. де С - відносний ступінь патології нейрометамера: J+ і J- - величини струму при різних полярностях електродів і при значеннях даного співвідношення цих вимірів більше 50% діагностують патологічний стан виміряючого нейрометамеру. Доцільно на ділянки шкіри задіяти латунними чи покритими сріблом електродами, а дію струмом, замір і аналіз результатів вимірів проводити під керівництвом комп'ютера. Вказаний збір суттєвих ознак необхідний і достатній для вирішення поставленого технічного завдання і отримання технічного результату. Він забезпечує за короткий час (10 - 15 хвилин) проведення обстеження всього організму т.з. усіх органів і систем і виявити, якщо є патології конкретного органу чи системи організму. Причинно-наслідковий зв'язок між збором усіх суттєвих ознак заявленого винаходу і досягненому технічному результату полягає в тім, що дія струмом різної полярності в дерматомах між остистими відростками хребців з імпульсами тривалістю 1,5 - 2,5 секунди і напругою 2,5 - 3,5 вольт дозволяє проводити комплексну діагностику будь-яких органів і систем організму за рахунок проведення послідовних вимірів у всіх дерматомах між остистими відростками хребців, кожен з яких дає інформацію про конкретний орган або систему, що дозволяє виявити можливі патології любого органу чи системи організму за короткий час великих груп людей, а вимір серіями з 7 -15 замірів в кожному імпульсі з послідуючою оцінкою асиметрії середніх величин струму, підвищує точність вимірів за рахунок виключення фактору випадковості при отриманні результатів вимірів і підвищує об'єктивність і достовірність діагностики за рахунок урахування факторів впливу на результати виміру інших, пов'язаних системами організму органів. Слід зауважити, що ознаки, подібні з відмінними ознаками заявляючого способу, нам не відомі з рівня техніки і вони прямо з нього не слідують. Спосіб, легко здійснюваний в клінічній практиці. не потребує складної підготовки лікарів і складного медичного обладнання. Він вирішує поставлену технічну задачу і забезпечує отримання технічного результату. Заявлений спосіб має винахідницький рівень і відповідає всім критеріям винаходу. В основу заявленого способу покладено те, що провідність нервових закінчень при патологічних змінах в сегментах хребта носить явно анизотропний характер. То значить, при зміні полярності напруги, прикладеної між пасивними і вимірювальними електродами, що знаходяться в зоні з патологічними змінами, спостерігається зміна величини струму при постійній напрузі. Степінь патологічних порушень функціональної системи пропорційний відносній різниці струмів різної полярності активного відносно пасивного електродів і характеризує відносний степінь поразки нейрометамера, який можна визначити за формулою де С - відносний ступінь патології нейрометамера; J+ і J- - величини струмів при різній полярності електродів. Таким чином, принципова відмінність заявленого способу від традиційних способів рефлексодіагностики полягає у використанні явища анізотропної провідності нервових закінчень в районах патологічних змін нейрометамера. Для підвищення достовірності результатів, згідно з заявленим способом, проводять виміри з послідуючою статистичною обробкою отриманого матеріалу. При цьому кількість вимірів в серії складає 7-15 замірів, а на ділянку шкіри подають стабілізовану напругу в 2,5 - 3,5 вольт на протязі 1,5 - 2,5 секунди. Параметри напруги, час дії і кількість вимірів нами обрано дослідним шляхом. При цьому, взяті нами значення менше нижчих границь вказаних параметрів знижують достовірність діагностики патології нейрометамера із-за різноманітних фізіологічних даних і станів змірюваного об'єкта, а значення вище верхніх параметрів вносять негативні зміни (т.я. виникає так званий "ефект лікування") в фізіологічні показники дерматоми, що спотворюють результати вимірів. Крім того. збільшення числа вимірів вище верхньої границі, не підвищуючи точності, ускладнює спосіб. Перед проведенням діагностичних досліджень хворого розташовують на кушетці в положенні лежачим на животі з підкладеною під груди подушкою так, щоб голова дещо звисала. Шкіру над остистими відростками від потиличної кістки до копчика обробляють 70% спиртом, а потім зволожують фізіологічним розчином. Пасивний електрод пацієнт бере до руки, а активним лікар торкається до шкіри пацієнта в зонах між остистими відростками хребців. Всі виміри проводять в пунктах, розташованих по ходу задньосереднього меридіану між остистими відростками хребців. Перший вимір проводять в ямці під потиличною кісткою, а слідуючі між остистими відростками у шийному, грудному, поясничному і хрестцьовому (до S3 хребця) відділі хребта. Bсі дані вимірів досягають комп'ютера, де проводиться обробка результатів вимірів та аналіз інформації. Приклад: Хвора П. звернулась зі скаргами на біль між лопатками і знизу живота. Хворій у стані лежачій на животі з дещо звисаючою головою. після обробки спиртом шкіри вздовж хребта від потиличної кістки до копчика, прикладали активний латунний електрод (пасивний електрод хвора тримала а руках) до шкіри проміж остистими відростками хребців і притискали його э зусиллям 50 гр. і витримкою у кожному замірі на протязі 2 секунд. На електрод подавали постійний струм напругою 3 вольти і змінюючуюся полярністю у вимірі. Значення, проходячого через шкіру струму при змінній полярності, поступали до блоку пам'яті комп'ютера, програмне забезпечення якого забезпечувало 12 замірів на кожен імпульс струму. Виміри сумувались і встановлювався ступінь патології нейрометамера за приведеною вище формулою, а результат видавався на спосіб зображення інформації. Проведена діагностика відобразила патологію нейрометамерів Т4 і T5 (четвертої та п'ятої групи хребців). Відносна патологія встановлена в 86 і 74% відповідно. Це означало, що вказані точки, з'єднані нервовими зв'язками з верхньою задньою зубчатою, зовнішньою кривою живота і пірамідальною м'язами, мали хворобливі зміни в них. Пальпування цих м'язів дозволило виявити типово розташовані міофасциальні тригерні точки, що дають відбиття болю між лопатками і знизу живота. Хворій проведено два сеанси спеціальної терапії тригерних точок. Біль втих і не з'явився поновно. Проведення повторного обстеження, заявленим способом через сім днів, не виявило змін у цих нейрометамерах. Повторно хвора з цього приводу до лікаря не зверталась. При розробці заявляючого способу нами багаторазово паралельно проводилось обстеження хворих загальноприйнятим способом До 96% усіх проведених оцінок, діагностика за заявленим способом повністю підтвердилась загальноприйнятим методом обстеження. При цьому діагностика заявленим способом проводилась одним лікарем на протязі 10-15 хвилин, тоді як загальноприйнятим методом вона проводилась на протязі 4 - 5 і більше діб декількома медичними працівниками. Це дозволяє проводити експрес діагностику вертеброгенних синдромів: встановлення патологічне змінених висцеральних органів і акупунктурних систем, встановлення у м'язах патологічних змін дільниць (міофасциальних тригерних точок), встановлення у діапазоні від 50 до 100% вірогідності розвитку дегенеративнодистрофічного процесу в конкретних хребцеворухових сегментах. Комп'ютерна обробка отриманих величин дозволяє провести автоматизований розрахунок лікувальних заходів: переліку м'яз і спосіб проведення постізометричної релаксації, а також акупунктурні рецепти для лікування захворювань висцеральних органів, рефлекторних і нейродистрофічних синдромів. Застосування заявляючого способу дозволяє використовувати його в якості експрес-способу діагностики для масових профілактичних обстежень великих груп людей, наприклад у війську, лікувальних закладах на виробництві, в оздоровчих закладах і т.п.