Олива індустріальна для гідравлічних систем

Пропонований винахід відноситься до олив індустріальних для гідравлічних систем верстатів автоматичних ліній, пресів. До 70-х років у гідравлічних системах як робочі рідини, в основному, використовувалися індустріальні оливи без присадок. У 70-х роках були розроблені оливи індустріальні ИГП по ТУ 38.101413 з рівнем в'язкості 18, 30, 38, 49, 72, 91, 114, 152, 182. Ці оливи виготовляються на базі нафтових олив селективної очистки з присадками, які поліпшують антиокислювальні, протизносні і протипінні властивості, наступного складу, мас.%: діалкілдитіофосфат цинку (ДФ-11) 1-1,2 кислий ефір пентадецинілбурштинової кислоти (В15/41) 0,1-0,15 4-метил-2,6-ди-трет-бутил-фенол (іонол) 0,5-0,7 поліметилсилоксан (ПМС-200А) 0,003-0,005 нафтова олива до 100 Оливи індустріальні ИГП застосовуються у гідравлічних системах металообробних верстатів, автоматичних ліній, пресів та іншого промислового устаткування [2]. Оливи індустріальні ИГП по ТУ 38.101413 є прототипом винаходу, що заявляється. Постійне вдосконалення конструкцій гідроприводів пред'являє усе більш жорсткі вимоги до фізикохімічних і експлуатаційних властивостей робочих рідин. Сучасні машини і агрегати високопродуктивного устаткування підприємств характеризуються конструктивною складністю, оснащенням, фільтрами тонкої очистки (3, 5, 10мк) і роботою основних вузлів при підвищених навантаженнях, температурах і швидкостях. До олив призначених для змащування такого устаткування застосовують підвищені вимоги до змащувальних властивостей, які запобігають вузли тертя від зносу і виходу з ладу; по захисним властивостям повинні запобігати корозію устаткування у присутності проникаючої вологи; до окислювальної стабільності, яка забезпечує прозорість і довший строк служби без виникнення стійкої водоолійної емульсії і піни, по ступеню чистоти і фільтруємості. До недоліків прототипа необхідно віднести наявність у складі олив присадки ДФ-11, тому що діалкілдитіофосфати цинку при контакті з водою у вигляді пара або капельно-рідинної вологи розкладаються - в наслідок чого утворюються органічні кислоти і гідроксид цинку, який випадає в осад [3]. Далі відбувається відкладення продуктів розкладення на деталях гідросистеми, що призводить, у деяких випадках, до виходу з ладу механізмів. У прототипі і в оливі, яка заявляється, було здійснено перевірку показників, які характеризують експлуатаційні властивості. Данні наведені у таблиці 1. З даних табл.1 видно, що по трибологічним характеристикам олива, що заявляється перевищує прототип (dз=0,33мм і dз=0,45мм відповідно). Це підтверджує думку про те, що протизносна та протизадирна ефективність діалкилтіофосфатів цинку не дуже висока і не забезпечує беззносну експлуатацію вузлів тертя в машинах і механізмах [4], а, також, по деемульгуючим властивостям і по класу чистоти прототип явно поступається оливі, яка заявляється. У основу винаходу поставлено завдання створення оливи індустріальної для гідравлічних систем з різним рівнем в'язкості (32, 46, 68), з покращеними трибологічними, змащувальними, деемульгуючими властивостями, особлива увага була приділена покращенню фільтруємості та класу чистоти (не більше 11 по ГОСТу 172216). Поставлене завдання досягається введенням у нафтову оливу поліметакрилата і багатофункціонального Ζn-вмістного пакета присадок, у склад якого входять алкенілсукцинімід і Саалкарилсульфонат, при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: багатофункціональний Zn-вмістний пакет присадок 0,5-1,0 поліметакрилат 0,1-1,0 нафтова олива до 100 Як багатофункціональний Zn-вмістний пакет використовується присадка НІТЕС 521 F фірми "Ethyl", у склад якої входять: алкілфенол, довголанцюговий алкенілсукцинімід і Са-алкарилсульфонат. Як поліметакрилат використовується присадка ПМА-Д ТУ-01-270-84 або інша аналогічна присадка, наприклад Lubrizol 7749B. Виготовлення оливи індустріальної для гідравлічних систем здійснюється шляхом введення у нафтову оливу вище згаданих присадок у обумовлених кількостях. Приклад рецептур олив індустріальних для гідравлічних систем наведено у табл.2, а фізико-хімічні характеристики у порівнянні з прототипом у табл.3. З даних наведених у табл.3 видно, що олива, яка заявляється, перевершує прототип по показникам: "індекс в'язкості" (93,97 - у оливі, яка заявляється і 90 - у прототипі), "масова доля золи" (0,1% у оливі, яка заявляється і 0,16%; 0,17% - у прототипі) "кислотне число" (0,37; 0,4мг КОН/г оливи - у оливі, яка заявляється і 0,85; 0,9мг КОН/г оливи - у прототипі). Показники: "Трибологічні характеристики визначенні на машині тертя", "деемульгуючі властивості" і "клас чистоти", у прототипі не нормуються, а в оливі, яка заявляється ці показники відповідають сучасним вимогам. На ВАТ "АЗМОЛ" розроблена необхідна технічна документація для виробництва оливи що заявляється, яка названа "Олива індустріальна АЗМОЛ И-Г-С". Таблиця 1 Найменування показників 1) Трибологичні характеристики, які визначені на машині тертя - диаметр плями зносу (Дз), при 20кг 1час, мм Олива, яка заявляється Прототип - оливи ИГП ТУ 38.101413 Зразок 1* Зразок 2* Зразок 1* Зразок 2* 0,33 0,32 0,45 0,44 2) Діемульгуючі властивості: - час розшарування емульсії, хв. - товща шара (олива-вода-емульсія), мм 3) Клас чистоти 15 41-39-0 8 15 41-39-0 9 48 72-8-0 12 48 72-8-0 13 Таблиця 2 Склад компонентів, мас.% Зразок 1* Зразок 2* 0,6 0,9 0,2 0,5 до 100 до 100 Найменування компонентів Багатофункціональний Zn-вмістний пакет присадок Поліметакрилат Нафтова олива Таблиця 3 Найменування показників 1) В'язкість кінематична при 40°С, мм2/с 2) Індекс в'язкості 3) Масова частка золи, % 4) Кислотне число, мг КОН/г оливи 5) Трибологічні характеристики, які визначаються на машині тертя: - діаметр плями зносу (Ди)мм (20кг, 1час) 6) Деемульгуючі властивості: - час розшарування емульсії, хв - товща шарів (олива-вода-емульсія), мм 7) Клас чистоти Олива, яка заявляється Прототип - оливи ИГП ТУ 38.101413 Зразок 1* Зразок 2* 30,0 46,9 90 90 0,16 0,17 0,85 0,9 Зразок 1* 31,5 95 0,1 0,37 Зразок 2* 47,7 97 0,1 0,4 0,33 0,32 не норм. не норм. 15 41-39-0 8 15 41-39-0 9 не норм. не норм. не норм. не норм. не норм. не норм. Примітка: * Зразки з різним рівнем в'язкості Джерела інформації 1. "Масла вырабатываемые предприятиями миннефтехимпрома СССР" Каталог-справочник под ред. В.М. Школьникова, Н.А. Кузнецова. Москва, ЦНИИЭ Нефтехим, 1986. 2. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Справосник под ред. В.И. Школьникова. Москва. Издательский центр "ТЕХИНФОРМ". 1989. 3. Смазочные материалы. Справочник. P.M. Матвеевский, В.Л. Лашхи ... Москва. "Машиностроение", 1989. 4. Механизм действия противоизносных присадок к маслам. Ю.С. Заславский, Р.Н. Заславский, Москва, издательство "Химия", 1978.