Спосіб зневоднювання сталеплавильних шламів

Спосіб зневоднювання сталеплавильних шламів, що містить змішування шламу з модифікуючою домішкою та наступне гідратаційне зневоднювання, який відрізняється тим, що як модифікуючу домішку використовують активований торф, кількісне співвідношення якого зі шламом вибирають у розмірі 1:3-10, а гідратаційне зневоднювання шламу здійснюють шляхом штабелювання суміші шламу з торфом. Корисна модель стосується обробки осадів (відстою) стічних вод зневоднюванням, сушінням або згущенням, зокрема залізовмісних сталеплавильних шламів мокрого пиловловлення сталеплавильних цехів і може бути використана на підприємствах чорної металургії. Найбільш поширеним способом використання залізовмісних шламів у металургійному виробництві є добавлення їх до агломераційної шихти. Однак, непідготовлений шлам при змішуванні аглошихти практично не перемішується з іншими компонентами шихти, а розподіляється локально у вигляді окремих грудок. Через це загальна газопроникність аглошару істотно погіршується, що знижує швидкість спікання агломерату. При спіканні агломерату в зоні високих температур локальні включення шламу не піддаються оплавленню, а процес спікання йде канально. У зв'язку з цим міцність агломерату істотно погіршується. Відомі механічні способи зневоднювання шламів на вакуум-фільтрах, центрифугах, віброситах, сепараторах та ін. Після механічного зневоднювання шлами часто піддають термічній обробці в сушарках різних конструкцій [Лєвін Г.М, та ін. Захист водоймів від забруднення стічними водами підприємств чорної металургії. - М.: Металургія, 1978. -С.193-204; Яковлев СВ., Аксьонов В.І., Волков Л.С. Зневоднювання осадів стічних вод металообробної промисловості. М.: Будіздат, 1984. с.43-50]. Однак, ці способи зневоднювання шламів за допомогою механічного впливу вимагають великих капітальних і експлуатаційних витрат і мають низьку продуктивність. Зневоднювання шламів проводиться також у природних умовах - у шламонакопичувачах і шламових (дренажних) площадках [Яковлев С В . та ін. Зневоднювання осадів стічних вод металообробної промисловості. -М.: Будіздат, 1984. -с.37-43]. Основним недоліком цих способів є тривале підсушування шламу (більш 1 року), постійний землевідвід, погіршення екологічних умов (запилення), а також значна нерівномірність вологості матеріалу (у верхніх шарах до 30%, в нижніх - понад 40% вологи), що також не забезпечує необхідної сипкості шламів. Зневоднювання сталеплавильних шламів у природних умовах до прийнятних умов їхнього використання в агломераційному процесі (до 15% вологи) неможливо за рахунок того, що сталеплавильні шлами містять гідратну вологу, що не видаляється за рахунок природного випару і дренажу. Внаслідок цього, утилізація сталеплавильних шламів на аглофабриках дуже ускладнена і призводить до значного погіршення якості виробленого агломерату за фізикохімічними властивостями, що у свою чергу негативно позначається на виробничо-економічних показниках доменних печей. Більш перспективним є змішання залізовмісних шламів з добавками, що знижує вологість шламів, поліпшує їх транспортабельність та, у ряді випадків, дозволяє відмовитися від термічного