Спосіб діагностики морфотипу воріт нирки

Спосіб діагностики морфотипу воріт нирки відноситься до біології, антропології та медицини, зокрема до нормальної, топографічної та клінічної анатомії людини. Він може застосовуватися для функціональноморфологічної діагностики морфотипу воріт нирки із застосуванням як прямої морфометрії, так і методів неінвазійної діагностики воріт нирки в нормі та при різних патофізіологічних станах. Ворота нирки - анатомічна структура у складі нирки, яка морфологічно формується залежно від особливостей кровообігу, іннервації та сечовиведення конкретної особи і, як результат вищенаведеного, може характеризуватися різними морфотипами. Морфотип воріт нирки формується під впливом індивідуальної функціонально - структурної мінливості нирки, що пов'язано з віком, статтю, соматометричними та органометричними показниками конкретної особи [Кульчицкий К.И., Бобрик И.И. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. -К.:Выщашкола, 1989. -С.165-175]. Діагностика морфотипу воріт нирки виконується із застосуванням прямої морфометрії [Автандилов Г.Г. Клиническая морфометрия. - М.: Медицина, 1990. -С.191-232], або застосовуються сучасні методи неінвазійної діагностики [Автандилов Г.Г., Яблучанский Н.И., Губенко В.Г. Системная стереометрия в изучении патолгических процессов. - М.: Медицина, 1983. - 192с.] із використанням органометричних показників. Відомий спосіб визначення морфотипу воріт нирки [Автандилов Г.Г. Клиническая морфометрия. - М.: Медицина, 1990. - С.191-232] по даних прямої морфометрії, який включає якісну характеристику за ознаками висоти воріт нирки, ширини воріт нирки та передбачає проведення логічного узагальнення щодо порівняння параметру висоти з параметром ширини воріт нирки. Пряму морфометрію виконують на ізольованому органі: висоту воріт визначають як відстань між максимально віддаленими точками воріт нирки розташованими на вертикальній осі медіальної поверхні нирки, а ширину - як відстань до найбільш віддаленої точки межі воріт по перпендикуляру до уявної лінії межі внутрішнього краю нирки. Недоліками вищезгаданого способу є недоврахування загальних розмірів, власне, нирки - її висоти та ширини, а також можливої індивідуальної анатомічної мінливості і пов'язаних з нею індивідуальних органометричних особливостей нирки. Вищевказаний спосіб є найближчим по технічній суті і результату який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення точності діагностики морфотипу воріт нирки та кількісної стандартизації діагностичних оцінок. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у способі діагностики морфотипу воріт нирки, який включає якісну характеристику за ознаками висоти воріт нирки (h), ширини воріт нирки (b), згідно з винаходом, додатково вимірюють висоту нирки (H), ширину нирки (В), після чого визначають узагальнений стандартизований кількісний показник морфотипу воріт нирки з використанням формули R V = D h / D d, де D h - декремент висоти воріт нирки, який обчислюється як співвідношення висоти воріт нирки до її загальної висоти ( D h=H/h); D d - декремент ширини воріт нирки, який обчислюється як співвідношення загальної ширини воріт нирки до її загальної ширини ( D b=В/b); і коли RV1,05 - вертикальний морфотип, при значеннях RV у межах від 0,95 до 1,05 діагностують проміжний морфотип воріт нирки. Підвищення точності діагностики морфотипу воріт нирки досягають тим, що виконують органометричну стандартизацію розмірів воріт нирки у взаємозв'язку з загальними її розмірами - висотою та шириною, що дозволяє враховувати можливу індивідуальну анатомічну мінливість як органометричних показників нирки, так і пов'язану з ними висоту та ширину воріт нирки. Останнє відіграє вирішальну роль у підвищенні точності діагностики морфотипу воріт нирки, оскільки лінійні параметри воріт нирки оцінюються стандартизовано та у взаємозв'язку із основними органометричними показниками нирки. Спосіб виконують наступним чином; безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при проведенні прямої морфометрії ізольованої нирки, за вимірюють: висоту воріт нирки (h) - відстань між максимально віддаленими точками воріт нирки розташованими на вертикальній осі медіальної поверхні нирки, а ширину воріт нирки (b) - як відстань до найбільш віддаленої точки межі воріт по перпендикуляру до уявної лінії межі внутрішнього краю нирки; висоту нирки (H) вимірюють як відстань між верхнім та нижнім полюсом нирки, а ширину нирки (В) - як відстань між найбільш віддаленою точкою зовнішньої поверхні нирки по перпендикуляру до уявної лінії межі внутрішнього краю нирки. Після проведення вимірів визначають узагальнений стандартизований кількісний показник морфотипу воріт нирки з використанням формули R V = D h / D d, де D h - декремент висоти воріт нирки, який обчислюється як співвідношення висоти воріт нирки до її загальної висоти ( D h=H/h); D d - декремент ширини воріт нирки, який обчислюэться як співвідношення загальної ширини воріт нирки до її загальної ширини ( D b=В/b); і коли RV1,05 - вертикальний, при значеннях RV у межах від 0,95 до 1,05 діагностують проміжний морфотип воріт нирки. Приклад, який ілюструє спосіб. Ізольований орган №121- нирка людини. По результатам виконання прямої морфометрії нирки та воріт нирки встановлено, що висота воріт нирки (h) - відстань між максимально віддаленими точками воріт нирки розташованими на вертикальній осі медіальної поверхні нирки становить 42,0мм, а ширина воріт нирки (b) відстань до найбільш віддаленої точки межі воріт по перпендикуляру до уявної лінії межі внутрішнього краю нирки складає 21,0мм; висота нирки (H) - відстань між верхнім та нижнім її полюсом становить 97,3мм, а ширина нирки (В) - відстань між найбільш віддаленою точкою зовнішньої поверхні нирки по перпендикуляру до уявної лінії межі внутрішнього краю нирки складає 67,5мм. По даним вимірів розраховуємо узагальнений стандартизований кількісний показник морфотипу воріт нирки по формулі R V = D h / D d, =(97,3/42,0)/(67,5/21,0)=2,30/3,21=0,71. Оскільки RV