Спосіб діагностики підковоподібної нирки

Спосіб діагностики підковоподібної нирки шляхом виконання ультразвукового сканування нирок з боку передньої черевної стінки, який відрізняється тим, що додатково виконують сканування з боку спини у проміжках між лопатковими і задніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги а сканування з боку передньої черевної стінки проводять у проміжках між серед 33853 п'ютерної томографів, ренангіографі, незважаючи на ретельну підготовку до дослідження. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу діагностики підковоподібної нирки шляхом введення додаткових етапів дослідження та критеріїв оцінки результатів, що забезпечить підвищення достовірності діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає виконання ультразвукового сканування нирок з боку передньої черевної стінки, новим є те, що додатково виконують сканування з боку спини у проміжках між лопатковими і задніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги, а сканування з боку передньої черевної стінки проводять у проміжках між середньоключичними і передніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги, при цьому сканування виконують поліпроекційно, точку найкращої візуалізації визначають шляхом обертання датчиків у трьох площинах, а результати оцінюють за такими ознаками: 1) подовженість та деяке потоншення контурів нирки; 2) ембріональна часточковість, нерівність контурів нирки; 3) дистопія нирки; 4) незавершена ембріональна ротація нирок; 5) пієлектазія; 6) відсутність чіткої межі капсули нирки у ділянці нижнього полюсу; 7) візуалізація перешийка; 8) візуалізація чашечко-мискового комплексу протилежної нирки "через" перешийок, при цьому наявність ознаки з одного боку оцінюють як 0,5 бала, з обох боків - як 1,0 бал, і при сумі балів 6 та більше діагностують підковоподібну нирку. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. Проведення поліпроекційного сканування забезпечує комплексність оцінки, підвищення інформативності дослідження. Додаткове виконання сканування з боку спини у проміжках між лопатковими і задніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги, а з боку передньої черевної стінки - у проміжках між середньоключичними і передніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги, з визначенням точки найкращої візуалізації шляхом обертання датчиків у трьох площинах підвищує інформативність дослідження, об'єктивізує його та підвищує достовірність діагностики, дозволяючи визначати найбільш важливі діагностичні ознаки № 6, 7, 8. Оцінка результатів за такими ознаками: 1) подовженість та деяке потоншення контурів нирки; 2) ембріональна часточковість. нерівність контурів нирки; 3) дистопія нирки; 4) незавершена ембріональна ротація нирок; 5) пієлектазія; 6) відсутність чіткої межі капсули нирки у ділянці нижнього полюсу; 7) візуалізація перешийка; 8) візуалізація чашечко-мискового комплекса протилежної нирки "через" перешийок, об’єктивізує діагностику та робить її комплексною. Визначення та оцінка ознаки з одного боку як 0,5 бала та 1,0 бал з обох боків об'ективізуе діагностику та підвищує її достовірність. Сумарна оцінка ознак з діагностикою підковоподібної нирки при сумі балів 6 та більше підвищує достовірність діагностики та об'єктивізує її. Розробка способу діагностики підковоподібної нирки проведена у II етапи: І етап - розробка ультразвукових діагностичних ознак підковоподібної нирки - визначені при обстеженні 20 пацієнтів з підковоподібною ниркою у віці від 5 до 25 років: клінічний діагноз аномалії у цих осіб установлений раніше при комплексному урологічному обстеженні та підтверджений інтраопераційно чи за допомогою рентгенорадіологічних методів дослідження - екскреторної урографії комп'ютерної томографії, ренангіографії; II етап - апробація отриманих ознак у групі з 33 хворих (підковоподібна нирка у цих пацієнтів виявлена лікарем УЗ діагностики вперше), а також визначення інформативності та достовірності розроблених діагностичних ознак. При завершенні 1 етапу дослідження розроблені ультразвукові діагностичні ознаки підковоподібної нирки. У всіх хворих на 1 етапі дослідження визначалось шляхом сумації 6 та більше балів. На II етапі дослідження УЗД нирок та сечового міхура проведено 590 хворим урологічного стаціонару, з них дані ознаки у сумі б балів та більше визначались у 33 пацієнтів. У групі з 33 хворих, у яких визначались діагностичні ознаки у сумі б балів та більше, підковоподібна нирка підтверджена інтраопераційно чи у процесі комплексного обстеження з використанням комп'ютерної томографії та/чи ренангіографії 31 випадку (93,9 %). На І та ІІ етапах дослідження як найбільше діагностично значущі визначені ознаки № 6, 7, 8. Таким чином, у сукупності суттєві ознаки забезпечують: підвищення достовірності ультразвукової діагностики підковоподібної нирки до 94%, її об'єктивізацію, комплексність та високу інформативність, зниження частоти помилок та вартості діагностики, відсутність ускладнень, зниження променевого навантаження на пацієнта, максимальну фізіологічність та нешкідливість обстеження, можливість його багаторазового повторення, зменшення терміну перебування хворого у стаціонарі. Спосіб здійснюється таким чином. Ультразвукове дослідження здійснюється за допомогою діагностичних систем типу "АІоkа SSD 630"(Japan) чи "Siemens Sonoline 1 SL"(Germany), працюючих у реальному масштабі часу. Проводилося поліпроекційне сканування кількома датчиками. Використовувались лінійний датчик з частотою 3,6 МГц та секторальні з частотою 3,5 та 5,0 МГц. У дітей молодшого віку (до 10 років) у зв'язку з вузкостю міжреберних проміжків використовувався переважно секторальний датчик з частотою 5,0 МГц з метою покращення візуалізації. Підготовка до дослідження на 1 етапі звичайно включала призначення спеціальної дієти з ентера 2 33853 льними сорбентами (для зменшення газоутворення у кишечнику), проведення 2-3-х кратної клізми (напередодні дослідження). УЗД проводилось звичайно вранці натщесерце. У ряді випадків дослідження проводилось взагалі без спеціальної підготовки. Методика ультразвукового сканування була така: а) робилося дворазове - з максимально заповненим сечовим міхуром та через 3-5 хвилин після сечовипускання; б) проводилося у положеннях: 1) лежачи на спині - досліджувались права нирка та пієлоуретеральний сегмент, а також сечовий міхур та дістальні відділи сечоводів; 2) лежачи на боці - досліджувались нирки та початкові відділи сечоводів по аксилярних лініях; 3) лежачи на животі - досліджувались нирки та початкові відділи сечоводів по паравертебральних, лопаткових та задніх аксилярних лініях шляхом проведення подовжніх, поперечних та скісних зрізів; 4) стоячі - досліджувались положення та зміщування нирок за допомогою лінійного датчика з частотою 3,5 МГц; 5) у положенні лежачи на животі чи на спині шляхом обертання датчика визначалась наявність аномалії ротації напрям обертання та кут незавершеного повороту; 6) у положенні лежачи на животі чи на спині з використанням секторальних та лінійного датчиків, які установлювались на межі з реберною дугою чи трохи вище неї у проміжках між середньоключичними та передніми аксилярними чи у зоні між лопатковими та задніми аксилярними лініями. При цьому лінійний та секторальні датчики повільно оберталися як по годинниковій стрілці, так і проти неї у 3-х площинах до визначення точки найкращої візуалізації яку ми звичайно знаходили під кутом приблизно 60 градусів по відношенні до горизонтальної площини тіла - досліджувався перешийок та визначався ряд діагностичних ознак; в) робився аналіз ехограм: 1) об'єктивний - відзначались розміри, форма, положення, зміщуваність. товщина паренхіми нирок, об'єм чашечко-мискового комплексу, діаметр мисок, сечоводів, об'єм сечового міхура. 2) суб'єктивний - відзначались ехогеність, структура як паренхіми нирок, так і чашечко-мискового комплексу, а також стан стінок сечового міхура; 3) відзначались, оцінювались та підсумовувались ультразвукові ознаки підковоподібної нирки: 1) подовженість та деяке потоншення контурів нирки; 2) ембріональна часточковість, нерівність контурів нирки; 3) дистопія нирки; 4) незавершена ембріональна ротація нирок; 5) пієлектазія; 6) відсутність чіткої межі капсули нирки у ділянці нижнього полюсу; 7) візуалізація перешийка; 8) візуалізація чашечко-мискового комплексу протилежної нирки "через" перешийок, робився висновок про достовірну суму ознак та необхідність подальшого обстеження. Визначення діагностичної ознаки з одного боку оцінюється як 0.5 бала. а з обох боків - як 1,0 бал. Найбільше діагностично значущими є ознаки № 6, 7, 8. При сумі балів 6 та більше діагностують підковоподібну нирку. Приклад. Хворий А., 10 років, надійшов до урологічного відділення зі скаргами на біль у животі, поперековій ділянці, більше зліва, зміни у аналізах сечі у вигляді лейкоцитурії та мікрогематурії. При надходженні стан середнього ступеня важкості. Змін з боку серцево-судинної та дихальної систем не виявлено АТ- 100/60 мм рт.ст. У загальному та біохімічному аналізах крові патологічних змін немає. Загальний аналіз сечі: питома вага - 1015, лейкоцити- 15-20 у полі зору. еритроцити- 5-6 у полі зору. Аналіз сечі по Нечипоренку: Лц- 10000, Эц- 2000. При бактеріологічному дослідженні сечі зріст кишковоі палички та протея. Проба Зимницького: пит. вага - 1009-1016. УЗД нирок та сечового міхура: сканування проведено дворазово у різноманітних положеннях тіла, виконано поліпроекційно з додатковим проведенням сканування з боку передньої черевної стінки у проміжках між середньоключичними та передніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги, а з боку спини - у проміжках між лопатковими та задніми аксилярними лініями на межі чи трохи вище реберної дуги. Точка найкращої візуалізації визначена шляхом обертання датчиків у 3-х площинах під кутом у 60 градусів по відношенні до горизонтальної площини тіла. Зроблено аналіз ехограм: ліва нирка - подовжена, деформована, часточкова, контури чіткі, нерівні, чітка межа нижнього полюсу відсутня, візуалізується перешийок; розміри 120х5,0 мм. У ділянці нижнього полюсу візуалізується фрагмент паренхіми до 8-10 мм завтовшки. У ділянці верхнього полюсу - фрагмент паренхіми до 8-9 мм. У інших частинах нирки товщина паренхіми до 3-4 мм. Чашечки верхньої групи розширені до 20-25 мм. Нижня група чашечок – до 28 мм у діаметрі. Чашечки середньої групи - діаметром до 12 мм, стиснуті. Діаметр миски - 50 мм. Ліва нирка являє собою анехогенні порожнини круглясто-овальної форми з перетинками. Права нирка - подовжена, трохи потоншена: розмір - 90х45 мм до переходу у перешийок, межа капсули нижнього полюсу відсутня. Ширина перешийка - до 25 мм. Співвідношення паренхіми до чашечко-мискового комплексу – 1,1 : 2,6. Діаметр миски -15 мм. Має місце незавершений поворот до 90 градусів за годинниковою стрілкою. Нирки розташовані нижче звичайного положення, зміщуваність знижена з обох боків. Сечовий міхур: звичайної форми, об'єм - 100,0 мл; передміхурові відділи сечоводів не візуалізуються. Оцінка діагностичних ознак підковоподібноі нирки: 1) подовженість та деяке потоншення контурів нирки - справа - 0,5 бала; 2) ембріональна часточковість, нерівність контурів нирки - з обох боків – 1,0 бала; 3) дистопія нирки - з обох боків –1,0 бала; 4) незавершена ембріональна ротація нирок справа - 0,5 бала; 5) пієлектазія - з обох боків -1,0 бала; 6) відсутність чіткої межі капсули нирки у ділянці нижнього полюсу - з обох боків –1,0 бала; 3 33853 7) візуалізація перешийка - з обох боків -1,0 бала; 8) візуалізація чашечко-мискового комплекса протилежної нирки "через" перешийок - з обох боків - 1,0 бала. Сума балів - 7,0. Висновок: Аномалія взаємовідношення нирок: підковоподібна нирка, нижньополярне зрощення. Гідронефроз IV ст. зліва. Ангіографія нирок за Selidinger: артеріальна фаза - має місце кровопостачання нирок багатьма артеріями, відходячими від черевної аорти справа та її біфуркації зліва єдина артерія різко потоншена; паренхіматозна фаза - накопичення контрастної речовини справа добре, нефрограма справа щільна, гомогенна; зліва накопичення контрастної речовини відсутнє: нирки з'єднані поміж собою створюючи нирку L-подібної форми. Висновок: аномалія взаємовідношення нирок: підковоподібна нирка? L-подібна нирка? Гідронефроз зліва? Клінічний діагноз: аномалія взаємовідношення нирок: підковоподібна нирка, нижньополярне зрощення. Гідронефроз IV ст. зліва. Хронічний обструктивний пієлонефрит, неповна клініко-лабораторна ремісія, ФН3. На операції знайдено підковоподібну нирку з нижньополярним зрощенням та термінальним гідронефрозом зліва, розміри лівої половини 125х55 мм. діаметр миски - 50 мм, перешийок паренхіматозний шириною 25 мм, чашечки зліва розширені до 20-30 мм. паренхіма рівномірно потоншена до 2-3 мм з одиничними ділянками функціонуючої ниркової тканини до 10 мм завтовшки у полюсів; ліва нирка уявляє собою порожнинне утворення з перетинками - "мішок з сечею": проведено гемінефректомію зліва. ________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 4