Спосіб діагностики фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою

Корисна модель стосується медицини, а саме акушерства і може бути використана для комплексної діагностики фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою. Існує багато способів діагностики цієї патології, але в них мало враховуються геодинамічні показники, які вказують на порушення плину крові до периферичних тканин. Тому є необхідність розробки нових комплексних способів діагностики фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою на підставі гемодинамічних показників. Відомий спосіб діагностики фетоплацентарної недостатності полягає у визначенні рівня гормонів плаценти у крові вагітної жінки, проведенні плацентометрії та фотометрії при ультразвуковому дослідженні [Сніжко Т.Б., Головчак І.С. Діагностика і корекція порушень у фетоплацентарному комплексі у вагітни х з прееклампсією //Вісник наукових досліджень. -2004. -№2. -С.91-92]. Спільними суттєвими ознаками аналога і корисної моделі, що збігаються, є такі: проведення ультразвукового обстеження фетоплацентарного комплексу та визначення гормонів плаценти у крові вагітної. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що не враховуються гемодинамічні порушення та їх вплив на стан фетоплацентарного комплексу, а також стану перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту. Найбільш близьким за технічною сутністю і результатами, що досягаються, є спосіб діагностики фетоплацентарної недостатності шляхом визначення рівня плацентарних білків, гормонів репродуктивної системи у крові вагітної жінки, проведенні ультразвукового дослідження фетоплацентарної системи та гістологічного дослідження біоптатів плаценти та додатковим визначенням показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту (зниження вмісту глутатіону нижче 24,5±0,9мкмоль/мл та активності глутатіон-пероксидази нижче за 27,6±1,2мкмоль/мл еритроцитів) [Пат. №66716 України, МПК7: А61В10/00, G01N33/48. Спосіб діагностики плацентарної недостатності /С.Є. Косілова (Україна). -№2003109231; Заяв. 13.10.03; Опубл. 17.05.04. //Промислова власність. -2004. -№5 (-1). -C.4.11]. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: ультразвукове дослідження фетоплацентарної системи, визначення гормонів репродуктивної системи у сироватці крові вагітної, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що проведення біопсії плаценти є інвазивною та небезпечною маніпуляцією. Для проведення гістологічного дослідження потрібен деякий час, що унеможливлює більш своєчасну корекцію виявлених порушень. При обстеженні вагітних не враховується стан внутрішньочеревного плода, а також відсутні дані за гемодинамічні порушення та їх можливий вплив на стан фетоплацентарної системи. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою шляхом додаткового проведення реографії, що забезпечить підвищення достовірності діагностики фетоплацентарної недостатності. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає проведення ультразвукового обстеження фетоплацентарної системи, визначення рівня гормонів репродуктивної системи у сироватці крові вагітної, визначення показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту, новим є те, що додатково проводять визначення гемодинамічних показників за даними реографії і при значеннях хвилинного об'єму крові - 1,8±0,1л/хв. та нижче, ударного об'єму серця - 21,4±1,6мл та нижче, серцевого індексу 1,1±0,1л/мл×м 2 та нижче, ударного індексу - 12,4мл/м 2 та нижче, індексу об'єму лівого шлуночка - 1,1±0,1кг×м/м 2 та нижче, питомого периферичного опору судин - 6184±471ум.од. та ви ще діагностують фетоплацентарну недостатність. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Дослідження гемодинамічних порушень з використанням методу тетраполярної реографії є фізіологічним та неінвазивним, що дає можливість його широкого використання в акушерській практиці. Визначення гемодинамічних порушень у вагітних дасть можливість своєчасно провести корекцію. Також є можливість визначати кількісні показники стану кардіогемодинаміки на всіх рівнях в тому числі і мікроциркуляторному. Спосіб дозволяє автоматизувати процеси реєстрації та проводити цифрову обробку. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних ланок дозволить діагностувати формування фетоплацентарної недостатності (ФПН), виділити даний контингент жінок в групу підвищеного ризику по розвитку ФПН, своєчасно та повноцінно призначити лікування, тим самим поліпшити результат вагітності. Спосіб здійснюють таким чином. Проводять ультразвукове дослідження фетоплацентарної системи, визначають рівень гормонів репродуктивної системи у сироватці крові вагітної, визначають показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту. Реографічне дослідження проводиться натщесерце, або через 2 години після вживання їжі, у положенні на спині. Для профілактики синдрому аорто-порожнистої компресії справа, під ділянку попереку підкладали валик. С ціллю визначення показників гемодинаміки електроди розташовують в ділянці шиї та грудини та на порівнювані ділянки нижніх кінцівок - нижня третина гомілки та ділянка колінного суглоба. Для співставлення пульсової хвилі з роботою серця одночасно проводився запис електрокардіографії. У жінок з варикозною хворобою (основна група), перебіг вагітності яких ускладнився розвитком фетоплацентарної недостатності, при дослідженні гемодинамічних показників виявлено достовірне зниження хвилинного об'єму -1,8±0,1л/хв. порівняно з вагітними з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група), а також достовірне зниження серцевого індексу 1,1 ±0,1л/мл.м 2 порівняно як з контрольною групою так і у вагітних з варикозною хворобою без фетоплацентарної недостатності. Зниження вищеназваних показників пов'язане зі зниженням ударного об'єму серця - 21,4±1,6мл та ударного індексу - 12,4мл/м 2 без змін частоти серцевих скорочень. Зниження ударного об'єму серця обумовлене зменшенням індексу об'єму лівого шлуночка 1,1±0,1кг×м/м 2 що свідчить про зниження скоротливої активності міокарда. На тлі цього має місце достовірно підвищений - питомий периферичний опір судин - 6184±471ум.од. При таких показниках діагностують фетоплацентарну недостатність. Приклад: Хвора Г. (історія пологів №350) поступила у відділення патології вагітності пологового будинку №5 м. Запоріжжя 4 березня 2004року о 9 год.45хв. Об'єктивно: стан задовільний, шкіра блідо рожева. Артеріальний тиск -110/70, пульс - 78уд. за хв. Має місце варикозне розширення вен нижніх кінцівок, в стадії компенсації (консультація судинного хірурга від 30.01.04р.). Акушерське обстеження: живіт збільшений вагітною маткою, безболісний. Передлежання тазове. Серцебиття плода ясне, ритмічне до 144уд. за хв. При визначенні гормонів плаценти у сироватці крові вагітної встановлена концентрація естріолу 77,7нмоль/л, плацентарного лактогену - 5,49мкг/мл, прогестерону - 215,8нмоль/л. Проведено ультразвукове обстеження та кардіотокографія. При проведені реографії виявлено: хвилинний об'єм - 1,3л/хв., ударний об'єм серця - 13,5мл та нижче серцевий індекс - 0,57л/мл×м 2, ударний об'єм серця - 7,43мл/м 2, індекс об'єму лівого шлуночка - 0,622кг×м/м 2, питомий периферичний опір судин - 11115ум.од. За цими даними комплексного обстеження, в т.ч. реографії, встановлено діагноз фетоплацентарна недостатність.