Спосіб виконання промірних робіт

Винахід належить до геодезії, в тому числі до гідрометрії та може бути використаний у водно-те хнічних вишукуваннях для визначення положення промірної вертикалі та рельєфу дна з судна. Відомі способи визначення координат промірного судна:. - геодезичний , з використанням теодоліта, мензула, секстана [1]; - радіогеодезичний, де застосовується радіовіддалеміри, радіолаги, фазові зонди [2, 3]; - GPS - визначення з використанням космічного сигналу з суп утників [4]; Фотогеодезичний, де застосовуються аерофотоапарати чи фототеодоліти [2]. Недоліком даних методів є порівняно невисока точність через не синхронність вимірювання кутів та відстаней з берегового базису на судно і дрейфом судна під час вимірювання, вплив течії, невисока продуктивність робіт завдяки незначному ступеню автоматизації процесу вимірювання та обробки результатів. Відомі методи вимірювання глибини з використанням ехолотів [5], що разом з використанням GPS [4], дозволяє автоматизувати процес вимірювань і обробки даних при промірах безпосередньо на промірному судні. Даний варіант можна вважати аналогом запропонованого способу і прийняти його в якості прототипу. Завданням винаходу являється створення максимально автоматизованого способу проміру, який дозволяє покращити техніко-економічну ефективність і рівень автоматизації промірних робіт. Поставлена задача вирішується за рахунок створення способу виконання промірних робіт, що заснований на комбінуванні диференційного методу GPS- визначення координат методом ехолотування і методом радіокерування, який відрізняється тим, що дистанційно з центральної станції по радіоканалу керують безпілотним промірним судном (ПС), задають для кожного ПС галси проміру у вигляді ланцюга координат заданих промірних точок; на ПС прогнозують курс і уточнюють його за показниками бортового приймача GPS, повідомляють по радіоканалу на центральну станцію поточні координати ПС і значення виміряних глибин водоймища; по цих даних на центральній станції формують план з рельєфом дна водоймища, а також контролюють положення ПС на галсах. Технічним результатом являється підвищення техніко-економічної ефективності промірних робіт за рахунок підвищення рівня автоматизації керування ПС, економії палива і матеріалів. Запропонований спосіб реалізується системою безпілотного проміру, схема якого представлена на Фіг. I. блоки системи безпілотного проміру (СБП) на центральній станції (ЦС). 1. блок керування ЦС; 2. блок обробки інформації; 3. приймач GPS; 4. програмний блок; 5. датчики водомірних постів; 6. датчики зовнішніх умов (вітер, температура, вологість і т.д.); 7. приймач-передавач радіозв'язку; 8. формувач ци фрової карти; 9. блок запису і зберігання інформації; II. Блоки СБП на ПС. 10. приймач-передавач радіозв'язку; 11. блок керування ПС; 12. блок обробки інформації; 13. приймач GPS; 14. навігаційний блок; 15. блок ехолотування; 16. блок запису і зберігання даних. III. Диференційна станція GPS. СБП працює наступним чином: На ЦС в блок 2 вводять дані: електронну карту проміру з програмою проміру з блока 4, дані поточної відмітки водоймища з водомірних постів з блока 5, метеодані (вітер, температура, вологість) з блока 6, координати ЦС з блока 3. На ПС в блок 12 попередньо вводять завдання для даного ПС - координат точок промірних галсів, орієнтирні курси. В процесі роботи в блок 12 поступають дані: з блока 13 - поточні координати ПС, з блока 14 - курс ПС, значення обертів двигуна ПС, значення крену і диференту ПС; з блока 15 - значення виміряних глибин, з блока 10 через блок 7 і блок 2 - данні про напрямок і силу вітру, температура повітря і води, рівня поверхні води, поправки в координати промірних точок при перепрограмуванні галсів та ін. Після того, як промірне судно вийшло на початкову позицію по команді блока 1 через блоки 7 і 10 вмикаються всі блоки системи II ПС. Блок 12 приймає поточну інформацію від блоків 14, 15 і 13. блок 13 дистанційно отримує інформацію від сузір'я супутників і диференційної станції GPS III. В результаті обробки отриманої інформації в блоці 12 визначають шлях ПС і прогнозують курс ПС, який через блок 11 передають в блок 17 для виконання. Дані про місцезнаходження судна і проміряні глибини із блока 12 через блоки 10 і 7 передають в блок 2, дані про команди блока 11 переданих в блок 12 і 17, і їх виконання повідомляють в блок 1. По описаній схемі роботи всі дані про місцезнаходження безпілотних ПС і виміряні глибини в промірних точках передаються в блок 2, в якому виконують завершальну обробку даних, прирівнюють координати і глибини, оцінку точності і т. д. і передають результати в блок 8, який формує цифрову карту з рельєфом дна промірної ділянки водоймища на основі геодезичної опорної сітки, інформацію про яку вводять з блока 4 за вимогою блока 2. Отримана цифрова карта (план) надходить з блока 8 в блок 9 для запису і зберігання. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє підвищити рівень автоматизації промірних робіт, скоротити витрати пального, матеріалів та ін. і за рахунок цього отримати суттєвий техніко-економічний ефект. Джерела інформації 1. Ворковастов К.С., Агеев М.Ф., Маркшейдерские экваториальные работы. - М.: Недра, 1986г. 2. Васильев А.В., Шмидт С.В., Водно-технические изыскания. - Л.: Гидрометиздат, 1970г. 3. Волосецький Б. Інженерна геодезія. Геодезичні роботи для проетування і будівництва водогосподарських та гідротехнічних споруд. Навчальний посібник для студентів вищи х навчальних закладів. Львів, 2003р. 4. Глобальна система визначення місцеположення (GPS). Теорія і практика. Б.Гофманн-Велленгоф, Г.Ліхтенггер, Д.Коллінз; пер. з англ. третього вид. під ред. Я.С. Яцківа - Київ: Наук, думка. 1995. - 380с. 5. Карасев И.Ф., Шумков И.Г. Гидрометрия. - Л.: Гидрометиздат, 1985.