Фітотерапевтичний репелентний препарат для профілактики симуліотоксикозу тварин “фітореп”

Корисна модель відноситься до паразитології, зокрема, ветеринарної ентомології і може бути застосована для профілактики симуліотоксикозу тварин. Симуліотоксикоз - фактично єдиний ентомоз в Україні, у результаті якого можуть бути захворювання зі смертельним наслідком або вимушеним забоєм тварин. Останнім часом в умовах дифузного розміщення місць виплоду водних фаз симуліїд ця патологія набула тенденції до значного поширення. Особливо відчутні економічні збитки у зоні Полісся, де існує своєрідна екологія для формування вогнищ масового розмноження і нападу кровосисних мошок. У таких умовах виникає необхідність проведення захисно-винищувальних заходів, серед яких однією з головних ланок є застосування ефективних, доступних, порівняно недорогих та екологічно безпечних препаратів. На сьогоднішній день арсенал засобів боротьби з ектопаразитозами складається переважно з імпортних синтетичних інсектицидів, метаболіти яких негативно впливають на природні біоценози, здоров'я людей і тварин [Косенко М., Юськів І., Гуфрій Д. та ін.. Основні інсектоакарицидні препарати у ветеринарній медицині // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 4. - С. 31-33]. Тим часом є ефективний спосіб зниження ураженості тварин гнусом, власне мошками, шляхом цілеспрямованого призначення лікарських рослин, які володіють протипаразитарними властивостями. Найбільш близькими з технічної суті й результатам, що досягаються за даною корисною моделлю, є засоби, приготовлені з багна болотяного та пижма звичайного. Однак, застосування таких лікарських форм, одержаних окремо від кожної рослини, економічно невигідне у зв'язку з їх високою вартістю й відсутністю тривалої залишкової дії на волосяному покриві теплокровних [Применение лекарственных и кормовых растений при паразитарных болезнях животных: рекомендации / А.И. Ятусевич, Т.Г. Никулин, Н.Ф. Карасёв и д.р. - Витебск, 1993. - 45 с.; Хоменко B.C., Хоменко Н.Р. Лекарственные растения в ветеринарии, медицинской и народной практике: справочник. - К.: Урожай, 1994. - 168 с.; Каплин В.М., Скуловец М.В. Кровососущие мошки (Diptera, Simuliidae) Беларуси: Монография. - Мн.: БГПУ им. М. Танка, 2000. С. 333-334.]. В основу корисної моделі поставлена задача створення фітотерапевтичного репелентного препарату, шляхом поєднання терпенових сполук багна болотяного, пижма звичайного та полину гіркого, що дозволяє отримувати очікуваний ефект без негативних впливів на організм тварини й довкілля. Поставлена задача вирішується тим, що на основі 10% настою зі збору рослинної сировини, застосовано суміш лікарських рослин при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: багно болотяне 50 пижмо звичайне 25 полин гіркий 25 Провідною біологічно активною речовиною багна болотяного (Ledum palustris L.), пижма звичайного (Tanacetum vulgare L.) і полину гіркого (Artemisia absinthium L.) є ефірні олії, до складу яких входять терпеноїди. Поєднання їх різновидності, характерної для кожної рослини, методом водяної витяжки утворює складну хімічну будову речовини, яка володіє вираженими подразнюючо-репелентними властивостями, що проявляються при контакті комах з обробленою поверхнею. До того ж така лікарська форма є екологічно чистою. Технологія одержання препарату наступна. Висушену рослинну сировину (трава із суцвіттям, листя, пагони), із трьох наведених компонентів, спочатку подрібнюють, потім заливають водою кімнатної температури. Кількість її розраховують так, щоб із 10 вагових частин збору було приготовлено 100 об'ємних одиниць настою (1:10). Лікарські рослини, залиті водою, ставлять у киплячу водяну баню, у якій витримують протягом 15-25 хвилин, потім фільтрують після повного остигання. Зберігати настій слід у прохолодному місці не більш трьох днів. Ентомологічну ефективність препарату визначали шляхом проведення обліків чисельності мошок, що нападають на піддослідних і контрольних тварин, ізнаступним розрахунком коефіцієнта відлякувальної дії (КВД) вираженого у відсотках, за відповідною формулою: А ´ В1 КВД = 100 ´ 100, В ´ А1 де А і В - число комах відповідно на обробленій і контрольній тваринах у період досліду; A1 і В1 - те ж до досліду. Кровососів враховували через 2, 4, 6, 8, 12, 24.... годин після обробки до закінчення відлякувальної дії. Обліки чисельності мошок проводили протягом 5 хвилин з одного боку поверхні шкірного покриву тварини, на площі від лопатки до хвоста [Андреев К.П. Ме тодика испытания репеллентов против кровососущих двукрылых насекомых // Тр. ВНИИВС. - М., 1959. - Вып. 15. - С. 102-119.]. За задовільний приймали захист при коефіцієнті відлякувальної дії препарату (КВД) не менш як 75%. У досліді використовували дві групи корів і дві групи молодняку великої рогатої худоби, по 10 голів у кожній (2 дослідні і 2 контрольні), відібраних за принципом аналогів. Шляхом розпилювання за допомогою обприскувача „Квазар", шкірні покриви піддослідних тварин обробляли свіжо приготовленим препаратом „Фітореп" із нормою витрати 250-500см 3 на голову, в залежності від віку й маси тіла. Випробування препарату проводили трьохкратно, перед ранковим випасом худоби, у період масового нападу мошок (травень). Їх чисельність на контрольних тваринах у період спостережень становила в середньому 445,5 особин на обліковій площі. Аналіз результатів представлених у таблиці показав, що розроблений препарат забезпечує задовільний захист великої рогатої худоби від мошок протягом 25 годин. Таблиця. Відлякувальна дія (КВД, %) препарату „Фітореп" на великій рогатій худобі у відношенні щодо мошок Дата обробки 5.05.2003 12.05.2003 2 96,43 95,57 4 91,53 90,18 Час після обробки, години 6 8 12 26 88,75 88,60 82,00 74,89 90,49 86,22 80,36 75,45 30 68,30 72,18 36 63,46 61,97 21.05.2003 Середній КВД, % 94,86 95,62 92,97 91,56 89,14 89,46 84,11 86,31 81,39 81,25 74,72 75,02 71,29 70,59 62,34 62,59 Отже, враховуючи облік цих даних і кінцеву репелентну дію на волосяному покриві, обробки тварин при високій чисельності нападу мошок необхідно проводити препаратом „Фітореп" у рекомендованому режимі не більше одного разу на добу. Приготування препарату не є трудомістке й всі складові його легкодоступні, тому затрати на проведення запропонованих заходів профілактики щодо симуліотоксикозу скуповуються багаторазово, що сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва.