Спосіб лікування при келоїдних і гіпертрофічних рубцях

Спосіб лікування при келоїдних і гіпертрофічних рубцях, що включає технологічний етап дермабразії з наступною пластикою новоутвореної ранової поверхні біологічним субстратом, який відрізняється тим, що як біологічний субстрат використовують консервовану ліофільним способом ксеногенну шкіру, клапті якої попередньо, за 45-60 хв. до трансплантації, на 15-20 хвилин занурюють у стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, причому через 8-10 хв. від початку інкубації клапті ксеношкіри обробляють енергією ультразвукових коливань у дозі від 0,5.10-3 до 5.10-3 Вт.год.мл-1 включно. Винахід стосується медицини, зокрема, клінічної трансплантології і косметології, і може бути використано в хірургічному лікуванні пацієнтів з рубцевими ускладненнями ранових процесів, у тому числі внаслідок опікової травми. Відомий спосіб лікування при келоїдних і гіпертрофічних рубцях, що включає технологічний етап дермабразії з наступною пластикою новоутвореної ранової поверхні біологічним субстратом [1]. За відомим способом, після пошарового видалення рубцевої тканини, що, власне, й складає сутність дермабразії, на свіжу ранову поверхню накладають і розпластують шар клітинної культури алофібробластів на полімерній плівці, які зверху накривають просоченими антибіотиками зволожувально-висушувальними пов'язками і поперемінно знімають по мірі загоєння рани аж до повного її закриття. Недоліком відомого способу є недостатня лікувальна ефективність, оскільки змінена внаслідок абразивної обробки рубцева тканина в силу генетичної детермінованості закономірностей регенераторного процесу часто вступає в імунологічний конфлікт з відносно нестійкими в біологічному відношенні культивованими поза організмом клітинами, а саме алофібробластами, в результаті чого процент приживлення їх рідко перевищує 15%. До того ж, лікувальна технологія, що базується на застосуванні полімерних плівок, недостатньо коректно узгоджена із використанням зволожувально-висушувальних пов'язок, оскільки плівка обмежує безпосередній контакт просоченої антибіотиком пов'язки з клітинами (вони ж зверху прикриті плівкою). Обмеження доступу повітря до ранової поверхні за наведених умов, власне, й призводить до недостатнього рівня приживлення трансплантованих клітин. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом мобілізації альтернативних ініціаторів регенерації біологічних тканин, спрямованих на мобілізацію ендогенних механізмів епітелізації, забезпечують оптимізацію загоєння ран шляхом їх епітелізації, чим досягають підвищення ефективності лікування в цілому. При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що, згідно сучасних уявлень про сутність процесу регенерації живих систем, є достатньо підстав стверджувати, що утворення патологічних рубців, зокрема, келоїдних, доцільно є проявом функціональної неспроможності в силу виснаження патологічним процесом (або (19) UA (11) 82953 (13) C2 (21) a200613066 (22) 11.12.2006 (24) 26.05.2008 (46) 26.05.2008, Бюл.№ 10, 2008 р. (72) МАСЛЯК ТАРАС РОМАНОВИЧ, UA, БІГУНЯК ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА, UA (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО, UA (56) UA A 55636 15.04.2003 UA C2 62943 15.01.2004 Кулянда І.С. Методика застосування ліофілізованих ксенотрансплантатів шкіри свині у комплексному лікуванні потерпілих з глибокими опіками. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Матеріали XL підсумкової наукової конференції, присвяченої 40річному ювілею академії. Тернопіль: Медична академія, 1997. - С. 330-332. 3 82953 обмеження активності в силу інших причин зовнішнього або/і внутрішнього порядку) таких ендогенних регуляторів регенерації як білкових факторів росту [2]. З зазначених позицій, розрахунок на позитивний ефект привнесених ззовні білкових факторів росту, зокрема епідермальних, є достатньо обґрунтованим тим більше, що препарат консервованої шкіри як ксеногенний трансплантат з вираженими регенераційними властивостями, з успіхом застосовують для лікування хворих з дефектами шкіри, наприклад, внаслідок опікової травми [3, 4]. Беручи до уваги вищенаведене, у відомому способі лікування при келоїдних і гіпертрофічних рубцях, що включає технологічний етап дермабразії з наступною пластикою новоутвореної ранової поверхні біологічним субстратом, відповідно до винаходу як біологічний субстрат використовують консервовану ліофільним способом ксеногенну шкіру, клапті якої попередньо, за 45-60хв до трансплантації, на 1520 хвилин занурюють у стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, причому через 8-10хв від початку інкубації клапті ксеношкіри обробляють енергією ультразвукових коливань у дозі від 0,5·10-3 до 5·10-3 Вт·год·мл-1 включно. Спосіб здійснюють наступним чином. За 4560хв до трансплантації клапоть ліофілізованого препарату ксеногенної шкіри на 15-20 хвилин занурюють у стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду у скляному циліндрі, після чого у цьому ж, наповненому ізотонічним розчином натрію хлориду, скляному посуді клапоть ксеношкіри обробляють енергією ультразвукових коливань в дозі від 0,5·10-3 до 5·10-3 Вт·год·мл-1 включно. На утворену після дермабразії ранову поверхню накладають підготовлений клапоть ксеношкіри і фіксують його марлевою пов'язкою на період загоєння рани, закінчення якого співпадає з самовідторгненням клаптя ксеногенної шкіри, що зазвичай триває 5-7 діб. Приклад 1. У пацієнта P, 35 років, після перенесеного рік тому опіку ІІІ А ст. лівого плеча на шкірній поверхні сформувався келоїдний рубець розміром 2x5см. Проведена дермабразія рубця з наступною пластикою клаптем ліофілізованої ксеногенної шкіри. Для цього за 30хв до трансплантації клапоть ліофілізованої ксеногенної шкіри занурили у стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду в скляному циліндрі, а після 10 хвилинного просочення Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 клапоть ксеношкіри, не виймаючи з розчину, обробили енергією ультразвукових коливань при дозі випромінювання 3·10-3 Вт·год·мл-1. На утворену після дермабразії ранову поверхню наложили розпластаний "озвучений" клапоть ксеношкіри і фіксували його марлевою пов'язкою. Епітелізація рани під ксенотрансплантатом завершилася на 6 добу. Приклад 2. Запропонованим способом провели лікування 24 хворих з рубцевими змінами шкіри внаслідок перенесеної опікової травми. В усіх випадках відмічали позитивні фізіологічні і косметичні результати у вигляді м'якої еластичної шкірної поверхні, причому загальна тривалість амбулаторного лікування скоротилася більш як вдвічі. Особливо, слід наголосити на економічній перевазі застосування при лікуванні хворих з колоїдними і гіпертрофічними рубцями препаратів ксеногенної шкіри, вартість яких на два порядки нижча, ніж культивованих алофібробластів [5, 6]. Отже, запропонований спосіб забезпечує вищий, ніж за способом-прототипом, рівень лікувальної та економічної ефективності, що сприятиме широкому його впровадженню в медичну і косметологічну практику. Джерела інформації, які слід взяти до уваги: 1. Богосьян Р.А., Арефьев И.Ю., Алейник Д.Я. Биотехнологические методы при лечении термической раны. Скорая медицинская помощь. 2005, №3. -С.166. 2. Л.Страйер. Биохимия. В 3-х томах. Пер. с англ. Под ред. акад. C.E. Северина. M: Мир, 1985. - Том 3. - С.300-301. 3. Пат. 55636 А, Україна. Спосіб пластики дефекту шкіри при опіковій травмі/ Бігуняк В.В., Бігуняк Н.В. 4. Пат. 62943532, Україна. Спосіб передопераційної підготовки консервованих ксенодермотрансплантатів та пристрій для його здійснення/ Бігуняк В.В., Ковальчук Н.А., Дем'яненко В.В., Яцкевич А.Я., Бігуняк Н.В. 5. Материалы международной научнопрактической научно-практической конференции «Современные вопросы лечения термических поражений и их последствий». Донецк: Nord Press, 2005. - 235с. 6. Б.А. Парамонов, Я.О. Поремский, В.Г. Яблонский. Ожоги. Руководство для врачей. - С-п., 2000. - С.277. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601