Пристрій для фіксації капсульного мішка

Запропоноване рішення відноситься до медицини, зокрема до офтальмології і може бути використано при імплантації штучного кришталика в умовах дефекту зв'язок вродженого або набутого характеру. Відомим являється спосіб шовної фіксації еластичної інтраокулярної лінзи (ІОЛ) при екстракції катаракти [1], що супроводжується відсутністю або недостатністю капсульної підтримки, що передбачає імплантацію і підшивання за гаптичний елемент еластичного штучного кришталика до фіброзної капсули ока (склери) або до райдужної оболонки в задній камері ока. Гаптичний елемент ІОЛ прошивають до його імплантації. Величину стежків на райдужці і гаптичному елементі лінзи виконують різними, але паралельними один до другого та до вісі центрованого положення ІОЛ, що виконується шляхом почергової тракції і послаблення зовнішніх кінців нитки. Недоліком цього способу є те, що він не передбачає повноцінного збереження капсули кришталика як бар'єрного елементу між передньою та задньою камерами ока. Для забезпечення останнього більш надійним є використання спеціального пристрою. Відомим являється пристрій для фіксації капсульного мішка [2]. Він містить незамкнене кільце, діаметр якого відповідає діаметру капсульного мішка, та закріплений до сегменту із ввігнутої сторони дугоподібний гаптичний елемент для шовної фіксації. Одними з основних недоліків використання відомого пристрою являється імовірність додаткового пошкодження збережених волокон зв'язкового апарату під час введення кільця в капсульний мішок, часткове перекриття лінзи гаптичним елементом з лігатурою, що не дозволяє в повній мірі використати шанс забезпечення високої якості зору у пацієнта після імплантації ІОЛ, та імовірність пізньої дислокації комплексу капсульний мішок - кільце - ІОЛ внаслідок розсмоктування фіксуючої лігатури. Подібні недоліки має також відомий і взятий нами за найближчий аналог як більш досконалий пристрій [3]. Він містить частину кільця у вигляді сегмента, радіус якого відповідає радіусу капсульного мішка, та подібний гаптичний елемент. Використання даного пристрою, завдяки його відносно малим розмірам, значно знижує ризик пошкодження збережених волокон зв'язкового апарату під час імплантації, дозволяє відносно легко виконати фіксацію капсульного мішка в будь-якому меридіані, в тому числі з використанням одного чи двох подібних пристроїв додатково при значних дефектах. Усунення решти зазначених недоліків і є основною задачею винаходу, що пропонується. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що пристрій для фіксації капсульного мішка, що містить частину кільця у вигляді сегмента (далі сегмент), радіус якого відповідає радіусу капсульного мішка, і гаптичний елемент, згідно із запропонованим рішенням, відрізняється наявністю додаткових отворів у сегменті, до яких прикріплені вільні кінці W-подібного гаптичного елементу, два зовнішніх згини якого спрямовані до центру капсульного мішка, а внутрішній розташовано у паралельній площині перпендикулярно до твірної сегменту таким чином, що він виходить за межі капсульного мішка для підшивання до фіброзної оболонки ока лігатурою. Кріплення гаптичного елементу до сегменту здійснюється шляхом спаювання. Для виготовлення елементів пристрою може бути використано будь-який біологічно сумісний матеріал, в тому числі синтетичний (наприклад, поліметилметакрилат). Результатом, який досягається запропонованим рішенням, є підвищення зорових якостей ІОЛ, що імплантується, шляхом усунення місця кріплення лігатури до гаптичного елементу за межі випуклої частини сегмента при високій якості капсульної підтримки штучного кришталика. Запропонований винахід пояснюється наступними ілюстраціями: Фіг.1 - вид на капсульний мішок з установленим пристроєм. Фіг.2 та Фіг.3 - вид на пристрій у двох взаємно перпендикулярних проекціях (фронтальній та боковій відповідно). На Фіг. зазначено: 1. - капсульний мішок; 2. - рогівка; 3. - райдужна оболонка; 4. - фіброзна оболонка ока (склера); 5. - сегмент, на якому закріплено W-подібний гаптичний елемент; 6. - зовнішні згини W-подібного гаптичного елементу; 7. - внутрішній згин W-подібного гаптичного елементу; 8. - місце кріплення W-подібного гаптичного елементу до сегмента; 9. - фіксуюча лігатура. Техніка імплантації передбачає виконання отвору в передній капсулі кришталика методом безперервного кругового капсулорексиса, введення сегменту 5 в екваторіальну частину капсульного мішка в зоні відсутності зв'язок таким чином, щоб внутрішній згин W-подібного гаптичного елементу 7 був розташований над передньою капсулою під райдужною оболонкою 3. Фіксацію пристрою до склери 4 проводять за допомогою шва 9. Техніка імплантації така, що зусилля при введенні пристрою в капсульний мішок 1 чинить мінімальний вплив на зв'язки, що залишились, завдяки чому ризик їх пошкодження в процесі маніпуляції буде мінімальним. Винесення точки кріплення лігатури до гаптичного елементу за межі мішка зменшує імовірність пізньої дислокації комплексу капсульний мішок - кільце - ІОЛ. Після імплантації пристрою можливо видалення кришталика методом факоемульсифікації або факоаспірації (у пацієнтів молодого віку) з використанням мінімальних розрізів. Відновлення анатомічного положення розташованого капсульного мішка дозволяє провести внутрішньокапсульну імплантацію ІОЛ, зокрема гнучких штучних кришталиків. Використані джерела: 1. Патент РФ №2135137 С1, МПК А61F9/007 «Способ шовной фиксации эластичной интраокулярной линзы». 2. Cionni RJ, Osher RH. Management of profound zonular dialysis or weakness with a new endocapsular ring, designed for scleral fixation. J Cataract Refract Surg 1998; 24: 1299-1306. 3. Ahmed IIK, Cionni RJ, Kranemann С, Crandall AS. Optimal timing of capsular tension ring implantation: Miyake-Apple video analysis. J Cataract Refract Surg 2005; 31: 1809-1813.