Спосіб утворення термоерозійних каналів у водостоці для злиття поталої води і ринва, яка реалізує цей спосіб

Винахід відноситься до будівельної галузі та призначений для розвантаження покрівлі будов від сніжниці, при таненні снігу на даху, з послідовним злиттям поталої води. Аналогом способу є натуральне явище «термоерозія» - це сполучення теплового та механічного впливу поточної води на мерзлі гірські породи і лід [1]. Початкова стадія термоерозії визначається таненням крижаних жил, що містяться в мерзлих гірськіх породах, внаслідок чого на денній поверхні виникає полігональна мережа ерозійних канав. Ці канави, при наявності натурального схилу поверхні стають шляхом злиття поталих вод та дощових опадів, у свою чергу надающих подальше теплове ерозійне впливання на мерзлі породи. Найбільш близьке заявлене технічне рішення, є - ринва, що містить пристрій для запобігання розриву водостіка від розширення крижаної пробки та прискорений процес танення, за рахунок часткового використування ефекта теплового та механічного впливу протікаючої поталої води [2]. Основою цього пристрою є закладена у водостік полімерна трубка з відкритими на кінцях отворами, для циркуляції натуральним шляхом теплого повітря в період відлиг, яка призначена для підтавання завислої льодової пробки у ринві. До недоліків прототипу відноситься: - постійна наявність у середині водостіка полімерної трубки, з виступами на поверхні, що зменшує живий перетин водостіка; - крижана пробка відкривається тільки у ринві, а уся сніжниця залишається на покрівлі будинку без змін; - виступи на поверхні полімерної трубки затримують лід у ринві, що веде до зростання питомої ваги «колін» водостіка, а потім приводить до розриву стиків, між «колінами» водостіка. Завдання винаходу - ефективне розвантаження покрівлі будови від сніжниці при таненні снігу на даху та послідовний злив поталої води, збільшення довговічності ринви та покрівлі. Поставлене завдання вирішується тим, що крізь ринву, для створення термоерозійних каналів, для злиття поталої води, пропускають джгут з водопроникних шпагатів. На кресленні зображена ринва, що реалізує пропонований спосіб утворення термоерозійних каналів, для розвантаження покрівлі від сніжниці та злиття поталої води. Ринва 1 з оцинкованого металу, яка закріплена на стіні будови за допомогою держаків 2, містить захисний ковпак 3, водозбірну вирву 4, коліно для обминання карнизу 5, коліно зливу 6. Усередині труби 1 розміщений джгут 7, виконаний з декількох тонких, наприклад: пенькових (клоччаних) шпагатів Ф 3...5 мм від 4 до 6 шт., товщиною більше 1 див. (застереження при можливому стисненні від морозу). До нижнього кінця джгута 7 підвішений вантаж 8, наприклад гайка М30. Верхній кінець джгута 7 закріплений до покрівлі будови вище передбачуваного рівня снігових відкладень за допомогою кронштейна або металевого «козла» (на кресленні умовно не показаний). Принцип роботи пристрою та реалізація у ньому заявленого способу утворення ерозійних каналів полягає у наступному: Джгут 7 з водопроникного матеріалу - кілько пенькових (клоччаних) шпагатів, пропущений через ринву 1, змочується поталою водою, утвореної від сніжниці. Вплив різниці температури замерзання та тепловіддача «ґнота» - джгута й оцинкованого заліза приводить до того, що уздовж цього «ґнота»-джгута утворюється ерозійний канал, по якому проходить послідовний злив поталої води з подальшим механічним її впливом на залишки мерзлої породи у водостіку до повного злиття поталої води з покрівлі будинку. Заявлений винахід створює умови для більш ефективного скидання поталої води з покрівлі будови, тим самим підвищується довговічність як ринв, так і будови в цілому. Крім того, винахід запобігає трагічним наслідкам, які виникають навесні при утворенні сніжниці (від збільшення питомої ваги снігу від 0,3 г/см3 до 0,6 г/см3) на водостіках і покрівлі будов, що приводить до обрушень (газета «Радянська Росія», 23.02.2006, № 19, стор. 2). Аналоги: 1. Велика Радянська Енциклопедія, М., 1976 р., т. 25, с. 498. 2. Авторське свідоцтво SU № 1255699, кл. Е 04D 13/04, 1986 р. (прототип)